8.Правові форми фінансової діяльності.

За своїм характером форми фінансової діяльності можуть бути правовими та неправовими.

Правові форми фінансової діяльності здійснюються шляхом прийняття й реалізації фінансово-правових актів, які є рішеннями органів державної влади й місцевого самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції згідно з чинним законодавством у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Фінансово-правові акти можна класифікувати за різними критеріями:

1) За юридичною природою:

- нормативні — правові акти, які містять загальні правила регулювання однотипних фінансових відносин, розраховані на тривале застосування й відповідно не вичерпують свою регулятивну силу їх одноразовим застосуванням;

- індивідуальні—акти застосування норм права, які стосуються конкретного життєвого випадку, звернені до конкретно визначених учасників фінансових відносин і призводять до виникнення, зміни або припинення конкретних фінансових правовідносин;

- змішані — акти, які містять разом з нормами права також індивідуальні приписи стосовно конкретних життєвих випадків щодо сфери фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

2) За юридичної силою:

- законодавчі, до яких відносяться закони, що приймаються Верховною Радою України з питань фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

- підзаконні — акти всіх інших органів влади (як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування), які не повинні суперечити законам і мають прийматися для їх виконання;

3) За суб'єктами, які їх приймають:

- фінансово-правові акти ВРУ;

- фінансово-правові акти Президента;

- фінансово-правові акти Кабміну

- фінансово-правові акти центральних органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

- фінансово-правові акти місцевих органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування

- фінансово-правові акти адміністрацій підприємств, установ, організацій.

4) за сферою дії:

- фінансово-правові акти, що діють на всій території держави;

- фінансово-правові акти, що діють у межах окремого регіону,

- фінансово-правові акти, що діють у межах окремого підприємства, установи, організації;

5) за порядком прийняття:

- фінансово-правові акти, які приймаються єдиноначально;

- фінансово-правові акти, які приймаються колегіально;

- фінансово-правові акти, які приймаються за узгодженням.

Правова форма фінансового акту визначається його матеріальним змістом, тобто залежить від змісту відносин, які ним регулюються.

9. Ієрархія фінансово-правових актів.

Ієрархія фінансово-правових актів поділяється:

- залежно від органу, який приймає акти;

- виходячи з юридичної сили нормативно-правових актів.

Ієрархія фінансово-правових актів залежно від органу, який приймає акти:

А)законодавчі фінансово-правові акти, до яких відносяться закони з питань фінансової діяльності держави;

Б)підзаконні фінансово-правові акти. Серед них виділяють: фінансово-правові акти місцевого самоврядування – приймаються органами місцевого самоврядування, спрямовуються на врегулювання відносин в сфері фінансової діяльності місцевих утворень.

Ієрархія фінансово-правових актів виходячи з юридичної сили нормативно-правових актів:

- нормативні фінансові-правові акти(акти, що регулюють групи однорідних фінансових відносин, містять загальні правила поведінки і не вичерпують свою юридичну силу одноразовим застосуванням);

- індивідуальні нормативно-правові акти є актами застосування норма права. В них загальні правила, що містяться в нормативно фінансових-правових актах застосування до конкретних обставин. Вони є підставою внесення зміни чи припинення конкретних фінансових правовідносин.

Фінансово-правові акти поділяються ще на фінансово-планові акти, змістом яких є плани щодо мобілізації розподілу та використання фондів коштів: а саме, акти про бюджет,розпис доходів і видатків бюджету, кошториси відповідних міністерств.