49. Поняття фінансового права.

Фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері збирання, розподілу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

Фінансове право виникло на межі державного та адміністративного права. Воно регулює певну сферу державного управління, пов'язану з розподілом і перерозподілом національного доходу країни. У цих відносинах проявляється організаційна роль органів державної влади й місцевого самоврядування, тому за характером вони є владно-майнові. Це є головною ознакою, яка відрізняє фінансово-правові відносини від інших відносин грошового характеру.

50. Зв'язок фінансового права з провідними галузями публічного і приватного права.

Фінансове право як складова частина системи права України пов'язане з усіма галузями права, проте з окремими із них цей зв'язок є найбільш тісним.

Галузі публічного права: конституційне, адміністративне, кримінальне, адміністративно-процесуальне; кримінально-процесуальне, міжнародне публічне, - міжнародне гуманітарне право та ін.

Конституційні і фінансові норми є частково однорідними (у регулюванні однакових відносин), але не тотожними. Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. Конституційні норми, на відміну від фінансово-правових, мають більший юридичний зміст. Отже, галузеві фінансові норми ґрунтуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, які коректуються під час право-застосування.

кримінальним (оскільки кримінальне законодавство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад, за порушення бюджетної дисципліни, несплату податків)

Пов'язане з адміністративним правом. Норми адміністративного права регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що мають місце насамперед у сфері державного управління. Стосовно фінансових правовідносин, то вони є управлінськими відносинами, оскільки діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування пов'язана з управлінням в галузі формування, розподілу та використання фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Галузі приватного права: цивільне, сімейне, авторське, житлове, трудове, цивільне процесуальне, міжнародне приватне право та ін.

Фінансове право пов'язане і з цивільним правом. Адже фінансові відносини є майновими відносинами, оскільки їх безпосереднім об'єктом є централізовані та децентралізовані фонди коштів.

Трудовим (нарахування ПДФО та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане з оформленими на підприємстві трудовими відносинами)

51.Поняття, принципи та види фінансового контролю.

Фінансовий контроль — це контроль законодавчих і виконавчих органів влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів із застосуванням певних методів і прийомів.

Фінансовий контроль ґрунтується на певних принципах:

- незалежність;

- гласність;

- превентивність(попереджувальний характер);

- дієвість;

- регулярність;

- об’єктивність;

- всеохоплюючий характер

Види фінансового контролю:

Залежно від взаємовідносин суб’єкта й об’єкта контролю:

- зовнішній;

- внутрішній

Залежно від суб’єктів контролю й характеру контрольної діяльності

- державний (загальнодержавний та муніципальний);

- відомчий (внутрішньо корпоративний);

- громадський;

- аудиторський (незалежний);

За ступенем охоплення підконтрольного об’єкта

- комплексний;

- тематичний;

- повний;

- частковий;

- суцільний;

- вибірковий

За джерелом інформації

- документальний;

- фактичний

За місцем здійснення контролю

- безпосередньо на місці;

- дистанційний.

За цільовою спрямованістю контрольних дій

- стратегічний;

- тактичний