41. Фінансові санкції за порушення банківського законодавства

НБУ має право застосовувати:1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації;2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів до усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;4) видати розпорядження щодо а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;д) заборони надавати бланкові кредити;е) накладення штрафів на:- керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України; ж)тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України;з) реорганізації банку;и) призначення тимчасової адміністрації.

42. Фінансово-правовий штраф.

Фінансовий штраф має декілька особливостей:

• не може бути замінений іншим стягненням, а також уповноважений орган не має права за своїм розсудом звільняти від накладання штрафу;

• виключається можливість стягнення штрафу й оскарження постанови про накладання штрафу в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення;

• нерідко фінансовий штраф накладається разом зі стягненням недоїмки по податках і пені;

• фінансові штрафи накладаються контролюючими органами й самостійно сплачуються платниками податків.

43. Фінансово-правова пеня.

Її можна визначити як установлену законодавством грошову суму, яку платник податку або збору повинен сплатити у разі сплати належних сум податку або збору в пізніші порівняно зі встановленими законодавством про податки та збори строки.

Функція пені полягає в тому, щоб компенсувати державі шкоду, а саме збитки, які вона несе у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідними суб’єктами в бюджет податку або збору. Таким чином, фінансо-во-правова пеня — це додаткові витрати для правопорушника. Розмір пені як фінансово-правової санкції встановлюється в законодавчому порядку.

44. Поняття та види фінансових правовідносин

Фін правовідносини – це врегульовані фін-пр нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов’язків у сфері мобілізації, розподілу,використання публічних централізованих та децентралізованих фондів коштів.

За тривалістю існування (дій) цих зв’язків розрізняють фінансові правовідносини періодичні, постійні та разові.

За характером фінансово-правових норм, на яких ґрунтуються фінансові правовідносини, останні поділяють на матеріальні й процесуальні. В матеріальних фінансових правовідносинах реалізються права та обов’язки суб’єктів щодо одержання, розподілу й використання визначених фінансових ресурсів, що виражені в конкретному розмірі чи певному виді доходів і видатків. Основний зміст суб’єктивних матеріальних фінансових прав і обов’язків полягає в можливості чи необхідності одержання, сплати, розподілу, перерозподілу, вилучення тощо цих конкретно визначених коштів.

Розрізняють також фінансові правовідносини за їх змістом. Як юридичний зміст фінансових відносин, тобто права та обов’язки суб’єктів, так і фактичний — поведінка їх учасників мають певну специфіку, що виявляється залежно від того, в якому напрямку фінансової діяльності держави вони виникають і розвиваються.