Інструменти, що розширюють рани та природні отвори

Інструменти, що розширюють рани та природні отвори: гачки, ранорозширювачі, дзеркала тощо.

Гачки використовують для огляду ран, розведення тканин і утримання їх в потрібному положенні (рис. 1.8.8).

Рис. 1.8.8. Гачки: а - пластинчасті (Фарабефа); б -зубчасті (Фолькмана).

Пластинчасті гачки (Фарабефа) випускають у парі, великих і малих розмірів. Використовують їх для розширення та огляду невеликих ран, вони

мають загнуті з обох боків кінці. Довжина гачків 16 і 22 см.

Гачки зубчасті (Фолькмана) бувають дво-, три- і чотиризубчасті. За формою зубців вони поділяються на тупі і гострі, а за шириною робочої частини - на великі, середні і малі. Гострі гачки застосовують для утримання щільних тканин, тупі - для розсування більш ніжних тканин.

Рис. 1.8.9. Ранорозширювачі:

а - Госсе; б - Мікулича; в - печінкове дзеркало; г -черевне дзеркало.

Ранорозширювачі (Микулича, Госсе, Сігала; рис 1.8.9) бувають різної конструкції, їх використовують під час тривалих операцій на органах черевної та грудної по­рожнин. При операціях нижче пупка часто користуються кутовим дзеркалом. Дзеркала (для прямої кишки, вапни). Ректальне дзеркало складається з тубуса, який за допомогою з'єднання двох браншів може розширюватися і звужуватися, створюючи умови для огляду просвіту прямої кишки. Анало­гічної будови є вагінальне дзеркало Куско (рис. 1.8.10).

Рис. 1.8.10. Інструменти для операцій на прямій кишці:

а – ректальне дзеркало; б – вагінальне дзеркало Куско.

Інструменти для з'єднання тканин

Інструменти для з'єднання тканин: голкотримачі, голки, пінцети тощо (рис. 1.8.11). Голкотримачі бувають різної форми та величини, призначені дня утримання хірургічних голок при накладанні швів. Найбільшого поширення набули голкотримачі Матьє і Гегара. Вони мають дуже короткі губки і довгі ручки. У робочій частині губок розташовані насічки, канавки або «оси для кращого захоплення голки.

Рис. 1.8.11. Інструменти для з'єднання тканин:

а - голкотримачі Матьє; б - голкотримач Гегара;

в, г, - голки круглі; д, є - голки тригранні.

Голкотримач із вигнутими ручками (Матьє; рис. 1.8.11, а) має плоску пружину, яка в поєднанні з кремальєрою, розташованою в кінці ручок, полегшує користування інструментом. їх ви­пускають довжиною 17 і 25 см.

Голкотримач (Гегара; рис. 1.8.11,6) випускається з прямими кільцевими ручками. Може мати довжину 15, 20 і 25 см.

Голки хірургічні (рис.1.8.11.) при­значені для накладання швів на тка­нини різних органів. Бувають різної форми: прямі, напіввигнуті та вигнуті, причому останні можуть бути малої кривизни - з вигином на 120° (1/3 околу) і великої кривизни - з вигином на 180°. Вигнуті голки застосовуються найчастіше. Голки великої кривизни зручні для зшивання тканин у глибині порожнини або рани, голки з вигином на 120° більш зручні для поверхневих швів, наприклад на шкірі. Прямі гол­ки застосовують для зшивання м'яких тканин, які дістають із порожнини.

Вушко хірургічної голки має пружний (автоматичний) пристрій, що складається з двох отворів. Нуме­рація голок має зворотній порядок: чим більший номер, тим тонша голка; наприклад, голка № 2 має товщину 1,4 мм, голка № 12 - товщину 0,7 мм. Залежно від форми голки поділя­ють на круглі колючі, тригранні ріжучі, плоскі тупі тощо.

Для з'єднання тканин використо­вують ще спеціальний набір інстру­ментів для накладання і зняття ско­бок Мішеля (рис. 1.8.12).

Рис. 1.8.12. Інструменти для накладання і зняття скобок Мішеля:

а - пінцет із вигнутими губками; б - затискач для зняття скобок;

в - гачок; г - скобки Мішеля.