2. Розробка стратегії маркетингу

В загальній схемі здійснення функції маркетингу на підприємстві необхідно розробити план маркетингу, який містить прийняття стратегічних рішень відносно номенклатури, якості та обсягу виробництва продуктів, а також реалізації продукції на відповідних ринках:

а) для цього необхідно виконати аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства (за формою SWOT – аналізу), після чого визначити існуючий стан підприємства;

б) відносно конкретного завдання визначити цілі розвитку виробництва (підрозділу) і відповідної стратегії маркетингу.

Особлива увага приділяється продуктово-маркетинговій стратегії, яка спрямована на вирішення таких питань:

• Які продукти будуть вироблятися і продаватися в створюваній сфері діяльності (підрозділі)?

• Кому будуть продаватися?

• Де (в яких регіонах) продаватися?

Основні позиції продуктово-маркетингової стратегії:

1. Продукт.

   0. Конкурентні переваги.

   1. Номенклатура.

   2. Обсяг.

   3. Виробництво (створення і реалізація конкретного продукту).

2. Ринок.

   0. Сегментація ринку збуту.

   1. Ціноутворення.

Стратегія маркетингу повинна враховувати ті напрямки, які будуть забезпечувати реалізацію конкретних переваг підприємства або підрозділу і підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Для вибору певної стратегії доцільно скласти морфологічну матрицю стратегії маркетингу (Література: 1, с. 205; 2, с. 354; 7, с. 491-492).

Стратегія маркетингу може враховувати варіації в системі „ціна-якість” за моделлю Ф. Котлера (Література: 1, с. 204; 2, с. 354; 8, с. 152-176).

3. Стратегії мотивації персоналу

Мета цієї стратегії – розробка заходів щодо підвищення ефективності використання персоналу підрозділів маркетингу і ЗЕД на підприємстві та мотивації персоналу.

(Література: 1, с. 235-236; 2, с. 392-395, с. 610; 3, с. 215-220; 4, с. 225-227; 7, с. 515-528).

4. Стратегія фінансування

Ця стратегія є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрями організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприємства.

В результаті розробки фінансової стратегії необхідно визначити найефективніше фінансування розширення, підтримки та скорочення окремих підсистем та підприємства загалом.

Доцільно фінансові ресурси розподілити за допомогою встановлення значущості окремих функцій для розвитку підприємства методом попарного зіставлення (Література: 1, с. 229-234; 2, с. 385-391; 7, с. 528-529).

У фінансовій стратегії визначається загальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства, їх забезпечення за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел [22, с. 202-209]. Для позикових фінансових ресурсів треба сформувати ефективні умови їх залучення та використання [22, с. 237-245].

Найважливіша частина фінансової стратегії – прийняття рішення про доцільну для підприємства структуру капіталу. Для оцінки сукупних економічних результатів, яких підприємство досягає за різного співвідношення власного та позиченого капіталу, було використано показник фінансового леверіджу.

Розрахунок оптимальної структури капіталу за допомогою ефекту фінансового леверіджу можна здійснити у формі таблиці:

Таблиця 1

Варіанти фінансової структури капіталу

Ставка за кредит

Рентабельність активів, Рек, %

Очікувана сума прибутку

Рентабельність ВК, Рфін., %

Сума капіталу, тис. грн.

Питома вага, %

Без ризику, %

Премія за ризик, %

Сума, %

%-ти за кредит

До виплати %-тів за кредит

Після оплати %-тів за кредит

ВК

ПК

Сума

ВК

ПК

де ВК – власний капітал;

ПК – позичений капітал.

Підсумковий річний план формування та використання фінансових ресурсів підприємства можна подати за такою формою:

Таблиця 2

І. Джерела формування	Сума	ІІ. Напрями використання	Сума

(Література: 1, с. 229-234; 2, с. 385-391; 3, с. 220-232; 4, с. 227-229; 7, с. 528-535).