1. Розробка стратегії зед

Поведінка організації на зовнішньому ринку істотною мірою визначається внутрішніми її можливостями і перспективами розвитку при досягнутому рівні стратегічного управління.

Процес розробки стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку включає шість етапів:

• всебічних аналіз стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

• аналіз очікування змін у кон'юнктурі зовнішнього ринку;

• аналіз можливостей на зовнішньому ринку з урахуванням прогностичних змін у його кон’юнктурі;

• аналіз внутрішньої і зовнішньої бюджетно-податкової політики і впливи змін у ній на умови діяльності організації;

• аналіз тенденцій розвитку світової економіки, стан і тенденції розвитку світового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнішньоторговельної політики різних країн, оцінка впливу змін у ній на умови функціонування організації;

• розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням існуючого і прогнозного стану на зовнішніх ринках, а також можливостей і очікуваних змін в умовах функціонування підприємства.

На першому етапі розробки стратегічної поведінки організації на зовнішньому ринку об’єктами всебічного аналізу є:

• стан на ринку товарів і послуг, що поставляються підприємством за теперішньої структури виробництва і збуту;

• оцінка діяльності підприємства з позиції споживача, товарів і послуг;

• оцінка діяльності організації з позиції ринку.

На етапі аналізу очікуваних у кон’юнктурі ринку змін (другий етап) визначаються тенденції розвитку ринку і їхній вплив у перспективі на становище підприємства. При цьому прогнозується вплив змін у кон’юнктурі ринку на потенційні обсяги і умови збуту товарів і послуг відповідно до очікуваного попиту і пропозиції.

На третьому етапі розробки зовнішньоекономічної стратегії при оцінюванні можливостей організації об’єктом аналізу є: очікувана динаміка обсягів зовнішньоекономічної діяльності; доцільність переорієнтації на нові ринки збуту; умови діяльності в новому середовищі та доцільність скорочення її в традиційних сферах і сегментах ринку.

Об’єктом аналізу бюджетно-податкової політики (четвертий етап) є розгляд впливу відповідних чинників на умови функціонування організації при змінах фіскальної політики в межах країни і за кордоном.

На п’ятому етапі розробки зовнішньоекономічної стратегії аналізуються тенденції розвитку світової економіки і зовнішньоекономічних зв’язків і дається оцінка очікуваного впливу на умови функціонування організації. Для цього беруться до уваги прогнозні зміни в зовнішньоторговельній політиці різних країн, у їхній загальногосподарській кон’юнктурі, враховуються тенденції розвитку світового ринку і т. ін.

Результати всебічного аналізу зовнішньоекономічних зв’язків, прогнозних оцінок і перспективних умов розвитку на всіх п’ятьох етапах слугують вихідною базою для формулювання довгострокової стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку.

Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності на шостому етапі передбачає:

1. формування основної довгострокової мети (місії) зовнішньоекономічної діяльності;

2. розробку альтернативних варіантів досягнення мети зовнішньоекономічної діяльності;

3. розподіл (декомпозицію) основної мети зовнішньоекономічної діяльності на декілька взаємозалежних підцілей;

4. порівняння варіантів досягнення мети зовнішньоекономічної діяльності, вибір стратегічних альтернатив, оцінювання можливостей і наслідків їхньої реалізації і формування стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку.

В залежності від установлених цілей та кон'юнктури ринків стратегії ЗЕД можуть мати такі основні різновиди:

1. Стратегії завоювання або розширення зовнішніх ринків:

   1. стратегія розширення границь ринку – передбачається активізація підприємницької діяльності головним чином за рахунок освоєння нових ринків збуту, включення в сферу роботи фірми нових сегментів ринку, груп споживачів, що є присутнім у різних країнах;

   2. стратегія лазерного променя – освоєння зовнішніх ринків відбувається шляхом проходження від простих ринків до більш складного при відпрацюванні методів впровадження на більш доступному ринку;

   3. стратегія настання – припускає активну, агресивну позицію фірми й переслідує насамперед мету завоювати й розширити ринкову частку й на зовнішньому ринку.

2. Стратегії збереження зовнішніх ринків:

1. стратегія оборони – припускає захист наявних ринкових позицій, наприклад на внутрішньому ринку, за рахунок проникнення й демонстрації своєї сили на зовнішніх ринках;

2. стратегія "кріпосної оборони" – передбачається при невеликому рівні інтернаціоналізації внутрішнього виробництва активне застосування заходів протекціонізму як захисту місцевого ринку від проникнення іноземних фірм як з товарами, так і з капіталами.

3. Стратегія лідерства:

1. стратегія лідерства – припускає завоювання найбільшої ринкової частки на зовнішньому ринку, найбільшого прибутку й найвищого престижу. Цільовий ринок покривається повністю;

2. стратегія нішера – концентрується проникнення на вузько обкресленому спеціальному ринковому сегменті. При цьому для підприємств важливим є прибуток і престиж.

4. Змушені стратегії:

1. стратегія відступу – припускає швидкий (ліквідацію бізнесу) або повільний (поступове згортання операцій) відхід з одних ринків з метою освоєння й зміцнення своїх позицій на інших, більш перспективних і прибуткових ринках.