4.4. Влада і вплив як інструменти лідерства.

Лідерство — це процес впливу на групу людей, щоб спричинити їх за собою для спільної реалізації управлінських рішень по досягненню визначених цілей.

Влада - це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада - це знаряддя впливу. В свою чергу, вплив - це будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на по­ведінку, відчуття, стосунки інших людей.

Проте влада не єдина основа керівництва і такий підхід притаманний лише авторитаризму і застосо­вується по відношенню до формальної організаційної структури.

Інше визначення розглядає адміністративне керівництво як "процес управління та впливу на спільну діяльність членів групи".

Як бачимо, тут вже запроваджуються елементи керівництва:

1) керівництво передбачає наявність підлеглих;

2) існує певний розподіл влади, впливу чи управління керівника підлеглими;

3) керівники вказують, що і як слід робити.

Проте це визначення стосується лише адміністративного керівництва. Тому постає питання: менеджери і керівники - це люди, що виконують аналогічні дії або однакові функції чи між ними існує певна розбіжність? Згідно з Мургедом і Гріффіном "управління спи­рається на формальну можливість впади впливати на людей, тим часом як керівництво є використанням непримусового впливу з тим, щоб координувати й узгоджувати діяльність членів групи для досяг­нення мети".

У стосунках між керівником та підлеглими в процесі викори­стання влади існує пряма пропорційна залежність (так званий баланс влади): влада керівника над підлеглими тим більша, ніж вища за­лежність підлеглих від керівника, і навпаки. Ця залежність може набу­вати різних форм прояву - прямо чи опосередковано підлеглі залежать від управлінських рішень керівника (у питаннях ресурсного забезпе­чення, розподілу та отримання винагород, послуг, інформації тощо). В свою чергу, підлеглі впливають на керівника, адже це вони реалізують на практиці всі його рішення, вказівки, накази та розпорядження, і са­ме виконання дорученої роботи залежить від них.

Ситуаційна вправа

Cub Scout Pack 1981

Питання

1. Які основні переконання має Майкл Мерфі відносно мотивації?

2. Чому йому вдалось привести відділення бойскаутів до успіху?

3. Як би ви стали мотивувати людей у таких добровольчих організаціях, як Cub Scout?

1. Основні переконання Майкла Мерфі відносно мотивації, як можна побачити з нашої ситуації, співпадають з теоріями мотивації Л. Портера і Е. Лоулера. На думку авторів, на результати, досягнуті працівником, впливають три фактори: витрачені зусилля, здібності і характерні особливості людини, а також від усвідомлення нею своєї ролі в процесі праці.

Я вважаю що Мерфі дотримувався саме цих змінних, так як він говорив, що «не зміг б впоратись з усіма питаннями самостійно без допомоги хлопчиків та їхніх батьків».

На мою думку, його дії стосовно того, що кожен бойскаут повинен внести свій внесок вагомий у загальний успіх, були правильними. Для того щоб було можливим вирішення всіх питань, необхідно спрямовувати енергію хлопчиків в потрібне русло, як в нашій ситуації.

2. Майклу Мерфі вдалося привести клуб бойскаутів Сub Scout Pack 1981 до перемоги, тому що були застосовані загальні зусилля всіх бойскаутів, членів клубу та батьків. Члени клубу та бойскаути незважаючи на незадовільне становище клубу 5 років тому, вони все одно приймали участь у змаганнях. Зайнявши 4 місце у змаганнях, це було поштовхом до наступних перемог та маленької слави, так як про клуб та бойскаутів почали говорити.

3. Мотивація - це діючі на людину внутрішні і зовнішні сили, які вселяють у нього ентузіазм, змушують виявляти наполегливість і визначають напрямки його дій.

На мою думку, в добровольчих організаціях необхідно її учасникам та членам пояснювати та доказувати, що ця організація працює на благо суспільства, людства безкорисно, ми всі одна команда, і тому тільки разом вийде досягти успіхів. Також необхідно мотивувати батьків до того, що бойскаутський клуб потрібен, тому що завдяки його існування вони будуть знати, де їх діти та чим вони займаються.