
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі і типи мовлення
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Лексична диференціація та синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Норми української літературної мови Культура мови та культура мовлення
- •Тема 1.3. Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки)
- •Форми монологічного мовлення систематизують:
- •Форми публічного виступу
- •Тема 1.4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •Риторика. Основні закони риторики
- •Зміст риторики, сутність і компоненти поняття «риторична формула»
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання.
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та телефонній розмові
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •Тема 3.3. Лексикографія сучасної української літературної мови
- •Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Розділ 4. Нормативність і правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови
- •Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні
- •Відмінкові форми іменників
- •Правопис прізвищ, імен по батькові в українській мові
- •Правопис прислівників
- •Дієслово
- •Займенник
- •Синоніміка прийменникових конструкцій
- •4.2. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Однорідні члени речення
- •Розділ 5. Складання професійних документів
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Класифікація документів
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Основні реквізити:
- •Автобіографія
- •Резюме Лозинська Марта Іванівна
- •Характеристика
- •Наказ №____
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документі
- •Доповідна записка
- •Листа Туристична фірма «Глобус»
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Реквізити наказу:
- •Наказую:
- •Акціонерне товариство «Аско»
- •Розпорядження
- •Інструкція
- •Тема 5.5. Укладання фахової документації (зразок для напряму підготовки «Економіка та підприємництво»), обліково-фінансові документи
- •Реквізити:
- •Реквізити:
- •Доручення
- •Розписка
Розділ 4. Нормативність і правильність фахового мовлення
Тема 4.1. Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови
Норми (від лат. norma — правило, взірець) - це сукупність визначених правил,
яким підпорядковуються вимова і вибір слів у мові, використання граматичних форм,
складання речень та ін.
Морфологічні норми - це вживання слів у разі їх видозмінювання (відмінювання
іменних частин мови, займенника, дієприкметника і дієслова - вивчаються в морфології), тобто загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства - морфологія.
Орфографічні норми - охоплюють правила написання слів та їх частин.
Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні
Частини мови |
|
Іменник |
Числівник |
1. У ділових документах на позначення осіб за професією вживаються іменники чоловічого роду: завідувач Чернишова; за- |
1. Простий кількісний числівник відтворюється у ділових паперах словами, якщо нема одиниці виміру: дві книги, але 7 цент - |
рахувати Панову 0. на посаду лаборанта. |
нерів зерна. |
2. На позначення осіб за місцем проживання або роботи вживаються аналітичні форми: не заводчани, сільчани, а працівники заводу, жителі села. |
2. Складні і складені числівники записуються цифрами, крім випадків, коли з них починається речення: Із 25жовтня, але Першого жовтня починається опалювальний сезон. |
3. Однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо предмети не можна перерахувати або нема одиниці виміру: отримали партію дитячих костюмів, урожай вишні здано на завод. |
3. Порядкові числівники записуються цифрами з додаванням закінчень, якщо цифри арабські (радіоприймач 1-го класу), і цифрами, якщо цифри римські (радіоприймач 1 класу). |
4. Іменники, які означають речовину, можуть мати форму множини: На складі можна придбати мінеральні води, мастила. |
4. Складні слова, перша частина яких числівник, записуються комбіновано: 100-процентний. |
5. Варіант закінчення -ові у Д.в. іменників однини вживається на позначення фізичної або юридичної особи для розрізнення відмінків (родового і давального), а також з метою стилістичного розмежування слів: {кому?) деканові (чого?) факультету, заводові потрібно; Тарасові Шевченку, а не Тарасу Шевченку. |
5. Цифри, починаючи з тисячі, відтворюються у тексті ділових документів комбіновано: 475 тисяч. Сума грошей у документах записується цифрами і дублюється словами: 1000 (одна тисяча) грн. |
Прикметник |
Дієслово |
1. У діловому стилі переважають відносні прикметники, бо вони не мають ступенів порівняння і не виражають суб'єктивної оцінки (золотий дощовий). |
1. Уживання дієслова у першій чи третій особі множини має значення позачасовості: Дирекція просить. |
2. Якісні прикметники вживаються в аналітичній формі, щоб уникнути суб'єктивної забарвленості тексту: не повніший, найповніший, а більш повний, найбільш повний |
2. Наказовість передається за допомогою інфінітива або безособових форм: надати допомогу, забороняється. Недоконаний вид утворюється складеними формами: будуть здійснюватися. |
Більшість іменників української мови мають однину і множину: офіцер - офіцери, автомат - автомати, злочин - злочини, кодекс - кодекси тощо.
Однак деякі іменники вживаються лише в однині або множині.
У сучасній українській літературній мові жіночі прізвища на приголосний та - о не відмінюються: повідомити Білан Ользі Вікторівні, запросити Братусь Ірину Яківну, зв'язатися з Бойко Вірою Олексіївною.