Граф-диктант До теми «Комунікації в менеджменті»

1. Виробничі системи класифікуються за ознаками …

2. З погляду складності розрізняють системи …

3. Адаптація це …

4. Комунікації це …

5. Виділяють слідуючі епохи інформації …

6. Існують слідуючі види каналів інформаційного забезпечення …

7. Принцип повноти інформаційного забезпечення це …

8. Декодування це …

Тема 4. Принципи і методи менеджменту. Лекція № 4 (2 год)

Тема 4.1.: Принципи і методи менеджменту

План:

1. Поняття й еволюція принципів управління.

2. Методологічний підхід до вироблення принципів управління.

3. Методи менеджменту.

1. Поняття й еволюція принципів управління.

Найважливіше значення в реалізації мети організації мають принципи менеджменту, які використовує у своїй діяльності управлінський персонал.

У принципах менеджменту узагальне­но, з одного боку, пізнані закони і закономірності, з іншого — досвід управління, який виправдав себе. Вони визначають спосіб діяльності, взаємодії і виступають правилами, нормами управ­лінської діяльності.

Загальні принципи менеджменту мають відповідати таким ви­могам:

• визначати загальні положення, властиві організаціям різних типів і видів;

• відповідати законам розвитку природи, су­спільства і бізнесу;

• об'єктивно відображати сутність явищ і реаль­них процесів управління організацією;

• бути визнаними суспіль­ством.

Основоположний принцип менеджменту — забезпечення прибутковості бізнесу, процвітання підприємництва і максимум добробуту персоналу фірми.

До сучасних принципів менеджменту можна віднести такі:

• пріоритет споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність;

• висока якість;

• доступні ціни;

• опора на загальнолюдські цінності;

• моральність;

• допомога іншим підприємцям у досягненні успіху;

• високі стандарти діяльності;

• орієнтація на перспективу розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності;

• орієнтація на кінцеві результати діяль­ності;

• прагнення до нововведень;

• збереження духу новаторства, незважаючи на лідерство в даний момент;

• усвідомлена відпові­дальність за результати справи фірми;

• уміння викликати і підтри­мати ентузіазм персоналу фірми;

• розвиток усього кращого в лю­дях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, професійно, ефективно, самостійно;

• розв'язання нових проблем новими методами;

• опора на об'єктивні закони і реальність ринкових ситуацій;

• наслідування лідерів;

• орієнтація на ясне і чітке бачення інтересів індивідуального споживання;

• використан­ня конкуренції, тому що монополія — ворог високої продуктив­ності;

• чіткий, ясний і короткий виклад думок, суджень і аргу­ментів;

• вчинки рішучі, але виважені, що враховують близькі й віддалені наслідки;

• виправлення помилок;

• концентрація своєї діяльності на пріоритетних програмах;

• вироблення реалістичних, простих, чітких критеріїв і показників оцінки своєї діяльності, регулярне звіряння з ними ділового процесу, коригування своєї стратегії, тактики, дій;

• відчуття себе членом команди-переможниці.

Успіх забезпечують професійні знання, досвід і вміння ро­бити конкретні справи, розширення і поглиблення зв'язків фірми із зовнішнім оточенням.

Чим більше зв'язків, тим більше гар­монії, узгодженості, продуктивності в діях менеджера.

Таблиця 1. Головні принципи менеджменту

Принцип	Зміст
Розподіл праці	Спеціалізація робіт для ефективного використання робочої сили (за рахунок скорочення кількості завдань, на які спрямовуються зусилля працівника)
Повноваження та відповідальність	Кожному працівнику має бути делеговано повноваження, достатні для того, щоб нести відповідальність за виконання роботи
Дисципліна	Робітники мають підкорятися умовам договору між ними і керівництвом, менеджери повинні застосовувати справедливі санкції до порушників порядку
Єдиноначаль­ність	Робітник одержує розпорядження та звітує лише перед одним безпосереднім начальником
Підпорядкова­ність інтересів	Інтереси організації превалюють над інтересами індивіда
Єдність дій	Усі дії, що мають одну мету, слід об'єднувати в групи і здійснювати за єдиним планом
Винагорода персоналу	Справедлива винагорода працівників за їхню працю
Централізація	Єдиний порядок в організації, що має центр управління. Кращі результати досягаються при правильному співвідношенні централізації і децентралізації
Скалярний ланцюг	Нерозривний ланцюг команд, по якому передаються всі розпорядження й здійснюються комунікації між усіма рівнями ієрархії (ланцюг начальників)
Порядок	Робоче місце — для кожного працівника, і кожний працівник — на своєму місці
Справедливість	Справедливість реалізації встановлених правил і угод на всіх рівнях скалярного ланцюга
Стабільність персоналу	Орієнтація працівників на лояльність до організації і на довгострокову роботу. Висока плинність знижує ефективність роботи
Ініціатива	Заохочення незалежних суджень працівників у межах делегованих їм повноважень і виконуваних робіт
Корпоративний дух	Гармонія інтересів персоналу й організації, єдність зусиль (у єдності — сила)

До характерних принципів менеджменту належать такі:

• децентралізація управління фірмою з метою забезпечення тісно­го співробітництва органічно взаємодіючих структурних еле­ментів, наділених широкою самостійністю;

• зростання чисельності працівників, що залучаються до вироблення управлінських рішень;

• ототожнення працівників із фірмою, її інтересами і прин­ципами, кожний працівник — це "людина фірми";

• підвищення готовності кожного до інновацій, динамічного оновлення про­дукції; постійне навчання персоналу в процесі діяльності підпри­ємства;

• постійний пошук альтернативних варіантів діяльності фірми;

• використання нестандартних режимів роботи персоналу з гнучкими параметрами; застосування нових способів стимулю­вання праці й новаторства, орієнтованих на індивідуальні, гру­пові, соціальні потреби;

• здійснення програм довгострокового про­фесійного, посадового розвитку ключових груп працівників, включно з плануванням кар'єри та ін.;

• активне формування но­вого мислення персоналу з орієнтацією на динамічні, швидкі зміни в характері й масштабах діяльності фірм;

• підприємниць­кий стиль роботи, здатний вчасно помітити зміни в тенденціях розвитку ринку;

• активне використання ідей удосконалення про­дукції, робіт і послуг фірм-споживачів;

• опора на систему гнучко­го лідерства серед персоналу й особисті контакти працівників з навколишнім середовищем фірми;

• підкреслена й підкріплена практичними діями постійна і цілеспрямована підтримка інди­відуальної ініціативи працівників фірми й організацій, що з нею співробітничають;

• відхід від команд, директив, розпоряджень і перехід до корпоративної організаційної культури менеджменту, що базується на єдності інтересів, загальнолюдських цінностях і цілях діяльності фірм, партнерстві, співробітництві, взаємній вигоді, взаємодії, а не на владі та підпорядкуванні;

• підвищення ролі неформальної організації і створення атмосфери загальної залученості персоналу до справ фірми, заснованої на спільності корпоративних та індивідуальних інтересів;

• опора на природні інтереси персоналу фірми;

• співробітництво, новаторство творчої природи людини, визнання її обдарувань, зацікавленість у постій­ному зростанні благополуччя;

• створення спеціальних підрозділів, що здійснюють вироблення загальних цінностей корпорації;

• гар­монійна взаємодія формальної і неформальної організації, коли головна роль приділяється першій, а існування другої лише маєть­ся на увазі;

• орієнтація діяльності фірми на загальнолюдські інте­реси.

Принципи управлінської діяльності виступають фундамен­том функціонування підприємства.