- •К.С. Трунін розробка та прийняття управлінського рішення в оргАнізації
- •Тема 8. Реалізація прийнятих рішень в організації ……………… 185
- •Тема 9. Контроль реалізації рішень ………………………………… 215 9.1. Контроль реалізації управлінських рішень ……………………… 215
- •Розділ і. Підготовка до прийняття управлінських рішень
- •Тема 1. Прийняття управлінських рішень в організації.
- •Сутність та зміст управлінських рішень.
- •Особливості управлінських рішень.
- •Вимоги до управлінських рішень і умов їхнього дотримання
- •Форми розробки та реалізації управлінських рішень.
- •1.4. Функції рішення в методології та організації процесу управління.
- •1.5. Класифікація управлінських рішень.
- •Тема 2. Методологічні основи вироблення рішень
- •2.1. Формулювання принципів та цілей управління.
- •2.1.1. Концепції й принципи вироблення рішень.
- •Принципи формування концепції
- •2.1.2. Цілі управління.
- •2. 2. Людина, організація, рішення.
- •2.3. Моделі процесу прийняття рішень в організаціях.
- •1. Механістичний тип:
- •2. Органічний тип:
- •2.4. Основні управлінські функції в організації.
- •Розділ іі. Розробка управлінських рішень в організації
- •Тема 3. Розробка і реалізація управлінських рішень.
- •3.1. Основні етапи розробки управлінських рішень.
- •3.2. Підготовка до розробки управлінського рішення.
- •1. Одержання інформації про ситуацію.
- •2. Визначення цілей.
- •3. Розробка системи оцінки.
- •4. Аналіз ситуації.
- •5. Діагностика ситуації.
- •6. Розробка прогнозу розвитку ситуації.
- •3.3. Розробка управлінського рішення.
- •7. Генерування альтернативних варіантів рішень.
- •8. Відбір основних варіантів управлінських впливів.
- •9. Розробка сценаріїв розвитку ситуації.
- •10. Експертна оцінка основних варіантів управлінських впливів.
- •3.4. Прийняття рішення, реалізація, аналіз результату.
- •11. Колективна експертна оцінка.
- •12. Прийняття рішення опр.
- •13. Розробка плану дій.
- •14. Контроль реалізації плану.
- •15. Аналіз результатів розвитку ситуації після управлінських впливів.
- •Тема 4. Визначення цілей організації.
- •Цілі, пріоритети, цінності.
- •Класифікація цілей
- •Приклад класифікації можливих систем цінностей
- •4.2. Місія організації, види та властивості цілей, дерево цілей
- •4.3. Оцінка ступеня досягнення мети, метод блок-схем
- •Тема 5. Ситуаційний аналіз.
- •Ситуаційний підхід.
- •5.2. Основні етапи ситуаційного аналізу.
- •5.3. Метод сценаріїв.
- •Тема 6. Прогнозування
- •6.1. Мистецтво й наука прогнозування.
- •Основні рівні технологій та стадії реалізації ідеї
- •6.2. Класифікація основних методів прогнозування
- •6.3. Класифікація основних методів прогнозування.
- •1. На стадії підготовки до розробки прогнозу повинні бути вирішені наступні завдання:
- •2. При аналізі ретроспективної інформації про об'єкт прогнозування передбачається чіткий поділ кількісної та якісної інформації.
- •3. Визначення найбільш імовірних варіантів розвитку внутрішніх і зовнішніх умов об'єкта прогнозування є однією із центральних завдань розробки прогнозу.
- •6. Апріорна й апостеріорна оцінка якості прогнозу.
- •Контроль реалізації та коригування прогнозу.
- •6.4. Пошукове прогнозування.
- •6.5. Нормативне прогнозування.
- •Тема 7. Багатокритеріальний вибір та системи оцінки.
- •7.1. Багатокритеріальні оцінки, вимоги до систем критеріїв.
- •7.2. Методи «вартість - ефективність» та «витрати - прибуток».
- •Очікуваний економічний ефект та вартість реалізації проектів
- •7.3. Системи оцінки.
- •1. Формування переліку критеріїв.
- •2. Визначення порівняльної важливості критеріїв.
- •7.4. Узагальнюючі критерії.
- •7.5. Шкали.
- •7.6. Кількісні та якісні експертні оцінки.
- •1. Безпосередня кількісна оцінка.
- •2. Метод середньої точки.
- •3. Метод Черчмена – Акофа.
- •4. Метод лотерей.
- •1. Експертна класифікація.
- •2. Метод парних порівнянь.
- •3. Ранжирування альтернативних варіантів.
- •4. Метод векторів переваг.
- •5. Дискретні експертні криві.
- •Розділ ііі. Контроль реалізації прийнятих рішень
- •Тема 8. Реалізація прийнятих рішень в організації.
- •8.1. Реалізація рішень в організації.
- •8.2. Стратегічне й тактичне планування.
- •8.3. Розробка управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику.
- •Тема 9. Контроль реалізації рішень.
- •9.1. Контроль реалізації управлінських рішень.
- •Перелік використаної літератури
2. Метод парних порівнянь.
Метод парних порівнянь є одним з найпоширеніших методів оцінки порівняльної переваги альтернативних варіантів. При використанні цього методу експертові послідовно пропонуються пари альтернативних варіантів, з яких він повинен вказати найкращий. Якщо експерт утрудняється це зробити відносно якої-небудь пари об'єктів, він може вважати порівнювані альтернативні варіанти рівноцінними або непорівнянними.
Після послідовного пред'явлення експертові всіх пар альтернативних варіантів визначається їхня порівняльна перевага по оцінках даного експерта. В результаті парних порівнянь, якщо експерт виявився послідовним у своїх перевагах, всі оцінювані альтернативні варіанти можуть бути проранжированими за тим або іншим критерієм, показником, властивістю.
Якщо експерт визнав деякі альтернативні варіанти непорівнянними, то у результаті буде отримане лише їхнє часткове впорядкування. У практиці використання цього методу нерідко доводиться стикатися з непослідовністю й навіть суперечливістю оцінок експерта. У цих випадках необхідним може бути проведення спеціального аналізу результатів експертизи.
Відзначимо також, що при досить великому числі оцінюваних альтернативних варіантів процедура парного порівняння всіх можливих пар стає трудомісткою для експерта. У цьому випадку доцільним є застосування відповідних модифікацій цього методу. Наприклад, якщо припустити несуперечність оцінок експерта, то практично досить одноразового пред'явлення кожного альтернативного варіанта у парі з будь-яким іншим.
3. Ранжирування альтернативних варіантів.
Досить розповсюдженою процедурою є також безпосереднє ранжирування експертом за перевагою оцінюваних альтернативних варіантів. У цьому методі експертові пред'являються відібрані для порівняльної оцінки альтернативні варіанти, але бажано, щоб їх було не більше 20-30 для їхнього впорядкування за перевагою. Якщо альтернативних варіантів більше, доцільно використовувати відповідні модифікації методу ранжирування.
Наприклад, ранжируванню альтернативних варіантів може передувати їхня розбивка на впорядковані за перевагою класи за допомогою методу експертної класифікації. Ранжирування порівнюваних об'єктів експерт може здійснювати різними способами. Наведемо два з них. Відповідно до першого експертові пред'являється весь набір альтернативних варіантів, і він вибирає серед них найкращий. Потім експерт вказує найкращий альтернативний варіант серед тих, що залишилися і т.д., поки всі оцінювані альтернативні варіанти не будуть їм проранжировані.
За другим способом експертові спочатку пред'являються два альтернативних варіанти або більше, які йому пропонується впорядкувати за перевагами. Якщо експертові спочатку пропонується кілька альтернативних варіантів для впорядкування за перевагами, то він на цьому етапі може скористатися першим способом ранжирування.
Після проведення попереднього ранжирування експертові послідовно пропонуються нові, інші, ще не оцінені ним альтернативні варіанти. Експерт повинен визначити місце знову пред'явленого альтернативного варіанта серед проранжированих раніше. Процедура завершується після оцінки й пред'явлення останнього альтернативного варіанта.