Приклад класифікації можливих систем цінностей

Види цінностей	Категорії цінностей	Типи цілей, яким віддають перевагу організації
Теоретичні	Істина Знання Раціональне мислення	Довгострокові дослідження й розробки
Економічні	Практичність Корисність Нагромадження багатства	Зростання Прибутковість Результати
Політичні	Влада Визнання	Загальний обсяг капіталу, продажів, кількість працівників
Соціальні	Гарні людські відносини Відсутність конфлікту	Соціальна відповідальність Непряма конкуренція Сприятлива атмосфера в організації
Естетичні	Художня гармонія Склад Форма й симетрія	Дизайн виробу Якість Привабливість навіть зі збитком для прибутку
Політичні	Згода у Всесвіті	Етика Моральні проблеми

4.2. Місія організації, види та властивості цілей, дерево цілей

Деякі автори, наприклад [6,20], важливого значення надають місії організації, що визначається як основна загальна мета організації, причина її існування. Саме місія визначає цілі, що стоять перед організацією, її стратегію й тактику.

Так, наприклад, Генрі Форд визначив місію компанії "Форд" як прагнення забезпечити людей дешевим транспортом. Місія компанії з виробництва відеотехніки може бути визначена як прагнення забезпечити відеотехнікою можливо більше широке коло покупців або як прагнення створювати складні системи, що забезпечують максимальні можливості для вибраного кола споживачів.

Вибір місії визначає цілі, які ставить перед собою організація. Тому можна дати й таке визначення цілей: "Цілі - це ті напрямки діяльності організації, реалізуючи які вона здійснює свою місію". Місія включає завдання, вирішення яких прагне взяти на себе організація, визначаючи тим самим своє місце й значення у суспільстві, а також визначення характеру взаємодії із зовнішнім середовищем і внутрішнім устроєм організації, культури взаємин усередині організації.

Природно, що місії різних організацій у суспільстві різні. Вони залежать і від виду діяльності, і від форми власності, і від ціннісної орієнтації вищого керівництва. Однак місія організації повинна бути чітко сформульована, оскільки відсутність єдиного розуміння місії серед керівників, які визначають діяльність організації, може привести до різнобою й непогодженості дій.

Таким чином, цілі, що стоять перед організацією, визначаються системою цінностей її вищого керівництва, місією організації й реальних умов, у яких вона функціонує. Цілі організації бувають різних видів. Вони підрозділяються на стратегічні й тактичні.

Стратегічні цілі формуються при визначенні довгострокової політики розвитку організації, а тактичні – при вирішенні оперативних завдань керування [4]. При формуванні тактичних цілей враховуються і стратегічні цілі організації. Більше того, тактичні цілі ставляться організацією для забезпечення досягнення її стратегічних цілей. У той же час сукупність тактичних цілей при їхньому аналізі може впливати на коригування стратегічних цілей. Якщо ж у процесі становлення організації формування стратегічних цілей здійснюється після етапу експериментального функціонування на підставі рішення особистих тактичних завдань, то можна говорити про значний вплив тактичних цілей на формування стратегічних цілей. Однак більш поширені й виправдані ситуації, коли тактичні цілі формуються для реалізації стратегічних цілей організації.

Цілі бувають траєкторні й крапкові. Траєкторні, або, як їх ще називають, напрямні, визначають загальний напрямок, у якому повинен змінюватися стан об'єкта управління. Наприклад, мета «збільшення прибутку підприємства» лише напрямок, у якому організація прагне змінити прибуток, одержувану підприємством.

У той же час крапкові цілі формулюються як прагнення досягти цілком конкретного результату (наприклад, забезпечити прибуток підприємства цього року в розмірі 75 млн. дол.).

Можуть бути цілі різних ієрархічних рівнів. Якщо метою 0-го рівня вважати генеральну мету, наприклад «забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції», то цілями 1-го рівня можуть бути «реструктуризація виробництва», «введення в дію нової технологічної лінії», «підвищення кваліфікації фахівців», «зміна системи матеріального стимулювання працівників» і т.п.

Цілі 1-го рівня, у свою чергу, можуть представлятися у вигляді сукупності цілей 2-го рівні й т.д. Схематично дерево цілей представлене на рис. 4.2 [14].

Рис.4.2. Дерево цілей [14].

Відзначимо, що далеко не завжди вдається виділити єдину генеральну мету - мету 0-го рівня. Так, наприклад, при розробці цільової програми для Павлодарського тракторного заводу було виділено 4 цілі 0-го рівня, яким відповідали 4 цільові програми: "Ритмічність", "Якість", "Рентабельність" і "Соціальна" [14].

Використання дерев цілей ми можемо знайти в методах Паттерн, Поспєлова, прогнозного графа Глушкова та ін. Сьогодні програмно-цільовий підхід, в основі якого лежить використання дерева цілей, є одним з основних методів перспективного планування. Тут ми відзначимо лише той факт, що кожному рівню, починаючи з 0-го, можуть належати кілька цілей.

Цілі, що належать одному рівню, можуть бути взаємно нейтральними, кооперуватися або конкурувати. Управлінські впливи, необхідні для реалізації взаємно нейтральних цілей, не перетинаються й не залежать один від одного. У випадку цілей, що кооперуються, управлінські впливи, необхідні для їхньої реалізації, підкріплюють один одного, так що один з них сприяє й реалізації іншого. Нерідкі ситуації, коли досягнення однієї із цілей забезпечує досягнення й іншої, кооперованої з нею мети.

У випадку конкуруючих цілей досягнення однієї з них може означати відмову від іншої. Це має місце, наприклад, якщо цілі можуть бути реалізовані тільки з використанням того самого обмеженого ресурсу, скажемо, за рахунок того самого обсягу фінансування. Сформульовані при розробці стратегії й тактики цілі, щоб ефективно виконувати своє призначення, повинні задовольняти певним вимогам [6]. Вкажемо на деякі з них.

Комплексність.

Стан об'єкта управління, до досягнення якого прагне організація, повинен охоплювати всі аспекти проблемної ситуації. У протилежному випадку діяльність організації може носити однобічний характер і, скажемо, домагаючись успіху в забезпеченні високої якості виробленої продукції, можна випустити з уваги соціальні фактори, що може негативно позначитися на кадровому складі підприємства, а згодом і на якості виробленої продукції.

Системність.

Стан об'єкта управління, до досягнення якого прагне організація, повинен забезпечуватися відповідними управлінськими механізмами на всіх етапах управління. Іншими словами, при формуванні цілей організації повинні передбачатися всі складові елементи системи управління об'єктом, необхідні для забезпечення ефективного досягнення поставлених цілей.

Погодженість.

Цілі організації не повинні суперечити одна одній. Якщо є конкуруючі цілі, то повинна бути визначена оптимальна послідовність їхньої реалізації.

Якщо ж серед цілей організації зустрічаються суперечні одна одній (наприклад, цілями, що суперечать одна одній є прагнення забезпечити максимальний обсяг виробництва й мінімізувати витрати), то необхідно знайти ефективне компромісне рішення. Таким компромісним рішення може, наприклад, виступати мета «максимізувати обсяг виробництва при заданому рівні витрат» або «мінімізувати витрати при заданому рівні виробництва».

Досяжність.

Стан об'єкта управління, до досягнення якого прагне організація, повинен бути дійсно реальним при складній ситуації й існуючих тенденціях її зміни. Нереальна мета прирікає діяльність організації на невдачу.

Конкретність.

Мета, поставлена організацією, не повинна бути розпливчастою, а повинна припускати для своєї реалізації чіткі управлінські впливи. За сформульованою метою повинна проглядатися послідовність конкретних заходів, що забезпечують її реалізацію.

Гнучкість.

Сформована організацією мета повинна бути сформульована таким чином, щоб залишалася можливість її коригування у випадку зміни зовнішніх або внутрішніх умов, за яких передбачалося її досягнення. При цьому треба пам'ятати, що адекватне реагування на умови, що змінюються, функціонування об'єкта управління є необхідною складової успішної діяльності.

Прийнятність.

Сформовані організацією цілі повинні бути прийнятні для основних суб'єктів, що визначають діяльність організації, а також для тих, хто має бути забезпечувати досягнення поставлених організацією цілей. Цілі, які ставить перед собою організація, повинні бути прийнятні й для власників, і для працівників, і для споживачів продукції або послуг, які надаються організацією.