4. Метод лотерей.

Відповідно до цього методу, для будь-якої трійки альтернативних варіантів а₁, а₂, а₃, розташованих у порядку убування переваги, експерт вказує таку ймовірність р, при якій альтернативний варіант а₂ рівноцінний лотереї, при якій альтернативний варіант а₁ може мати імовірність р, а альтернативний варіант а₃ — імовірність 1 – р.

На підставі послідовної оцінки порівняльної переваги деякого числа трійок альтернативних варіантів розраховуються числа u₁, u₂, …, u_n, за допомогою яких формується лінійна функція корисності:

u₁p₁ + u₂p₂ + … + u_np_n, (7.10)

де p₁, p₂, …, p_n — імовірності, з якими розглядаються альтернативні варіанти а₁, а₂, ..., а_n .

Ця формула дозволяє порівнювати за перевагою різні лотереї, що характеризуються різними ймовірностями реалізації альтернативних варіантів a₁, а₂, ..., а_n.

Методи одержання якісних експертних оцінок.

Іноді специфіка об'єктів експертного оцінювання така, що експерти утрудняються дати кількісні оцінки значень оцінюваних показників або об'єкта в цілому, а в деяких випадках такі оцінки попросту невиправдані й не дозволяють отримати досить надійну експертну інформацію. У цих випадках нерідко більш виправданим є використання методів якісної оцінки об'єктів експертизи. Бувають також ситуації, коли характер експертної інформації такий, що кількісні оцінки у звичному вмісті практично неможливі.

Далі ми наведемо опис методів, які можуть бути використані саме для одержання якісних оцінок об'єктів або показників, що їх характеризують [6].

1. Експертна класифікація.

Цей метод доцільно використовувати, коли необхідно визначити належність оцінюваних альтернативних варіантів до використання у встановлених та прийнятих класах, категоріях, рівнях і т.п. (надалі - класи). Він може бути використаний тоді, коли конкретні класи, до яких повинні бути віднесені оцінювані об'єкти, заздалегідь не визначені. Може бути заздалегідь не визначене й число класів, на яке здійснюється розбивка оцінюваних об'єктів. Воно може бути встановлене лише після завершення процедури класифікації.

Якщо експертові необхідно віднести кожний з альтернативних варіантів до одного із заздалегідь встановлених класів, то найпоширенішою є процедура послідовного пред'явлення експертові альтернативних варіантів. Відповідно до наявної у нього інформації про оцінюваний об'єкт та застосовувану їм систему оцінки експерт визначає, до якого з класів оцінюваний об'єкт належить. Після завершення процедури послідовного пред'явлення оцінюваних альтернативних варіантів експертові може бути пред'явлений результат його оцінки у вигляді розподілу усіх визначених їм альтернативних варіантів по класах.

На цьому етапі експертові, як правило, надається можливість внести корективи в зроблені ним оцінки, виходячи із загального результату класифікації. Якщо здійснюється колективна експертиза, то результати експертної класифікації, визначені кожним з експертів, обробляються з метою одержання результуючої колективної експертної оцінки.

Залежно від цілей експертизи може виникнути необхідність віднесення альтернативних варіантів до впорядкованих класів. Скажемо, необхідно віднести оцінювані об'єкти до відповідних категорій, причому так, щоб найкращі об'єкти були віднесені до найкращих категорій. Це може позначитися на процедурі експертної класифікації. Але важливо, щоб експерт однозначно розумів поставлене перед ним завдання.

Якщо число класів, на яке повинні бути розбиті альтернативні варіанти, заздалегідь не обумовлюється, доцільним може бути використання наступної процедури. Експертові пред'являється пара альтернативних варіантів і пропонується визначити , чи мають вони відношення до одного або до різних класів. Після цього експертові послідовно пропонуються оцінювані альтернативні варіанти і з'ясовується, чи може кожен з них бути віднесений до одного з класів, що утворилися, або необхідно для даного альтернативного варіанта утворити новий клас. Процедура завершується після того, як експертові будуть пред'явлені всі альтернативні варіанти.