Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник_Розробка та прийняття рішен...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.05 Mб
Скачать
    1. Особливості управлінських рішень.

Повсякденні й управлінські рішення. Повсякденні рішення - це рішення, прийняті людьми в повсякденному житті. Це не означає, що вони прості, примітивні й малозначні як для людини, що приймає їх, так і його оточення. Одна з особливостей подібних рішень — процес прийняття, що не ґрунтується на будь-якій відомій методиці. Їхня якість зростає із збагаченням досвіду індивідуума.

Оскільки повсякденні рішення найчастіше приймаються окремою людиною, їх називають особистими. Вони пов'язані з індивідуальними, особистими цілями, залежать від інтересів конкретної людини (персони) або порівняно невеликої групи людей, з якими вона зв'язаний тісними відносинами.

Особисті рішення, прийняті людьми у повсякденному житті, досить прості. Вибір варіанта ґрунтується на здоровому глузді, залежить від настрою людини. А наслідки їх незначні. Такими можуть бути рішення про те, як розташувати у квартирі меблі й предмети побуту або який одяг одягти залежно від погоди. Однак існують такі особисті рішення, які змушують людей ретельно міркувати й довго сумніватися. Вони мають доленосний характер і визначають все подальше життя людини. Це рішення про вибір місця й способу життя, професії, місця навчання й роботи, супутника життя. Але все-таки особисті рішення стосуються тільки однієї людини або вузького кола пов'язаних з нею людей.

У свою чергу, управлінські рішення, розроблені й прийняті в організації, впливають на інтереси багатьох людей, всього колективу. Тому відповідальність керівника при прийнятті управлінських рішень надзвичайно висока. Керівник повинен уміти пояснити виконавцям, вищому керівництву, чому він прийняв те або інше рішення. До управлінського рішення пред'являється ряд вимог (табл. 1.1) [5,6,14].

Таблиця 1.1

Вимоги до управлінських рішень і умов їхнього дотримання

п/п

Формулювання вимоги

Умовне досягнення

1.

Відповідність законодавству та статутним документам підприємства

Контроль з боку юриста, референта

2.

Своєчасність (не можна поспішати чи зволікати)

Професіональні якості, інтуїція та досвід керівництва

3.

Цільова направленість

Формування та доведення цілей, термінів виконання до кожного робітника

4.

Рішення не повинне суперечити самому собі або попереднім рішенням

Контроль з боку експертів

5.

Організаційна можливість виконання

Висновки спеціалістів або експертів

6.

Можливість зовнішнього та внутрішнього контролю виконання рішення

Складання звітних документів

7.

Урахування можливих негативних наслідків реалізації рішення в економічній, соціальній, екологічній сферах

Висновки зовнішніх експертів

8.

Наявність у керівників відповідних повноважень для прийняття управлінських рішень

Посадові інструкції та положення

9.

Можливість обґрунтованого позитивного результату

Аналіз фактів, розрахунки та припущення

Управлінські рішення приймаються безпосередньо керівниками, представниками органів влади і направлені на вибір найбільш привабливої альтернативи, спрямованої на досягнення поставлених цілей або вирішення існуючих проблем. Прийняте управлінське рішення повідомляється виконавцям в усній формі або попередньо оформляється у вигляді плану, наказу розпорядження або іншого документа.

Процес прийняття для управлінських рішень набагато більше систематизований, ніж для повсякденних. Вони вкрай важливі для керованої системи, а способи вибору альтернатив неочевидні й самі по собі є важливою проблемою, що вимагає застосування різноманітних наукових методів. Наслідки помилок у цьому випадку більш значні, тому що керівник вибирає напрямок дій не тільки для себе, але й для всієї організації. Ці рішення серйозно впливають на особисті плани й життя багатьох людей.

Крім того, відповідальність керівника за долю організації й окремих співробітників надзвичайно висока. Для усунення таких проблем варто використовувати не тільки раціональні методи, що вимагають спеціальних знань і досвіду, по й узагальнення попередніх рішень, прийнятих па основі здорового глузду. Прикладом такої методики є правила ухвалення рішення американського соціолога М. Рубінштейна [6]:

1. необхідно чітко сформулювати мету;

2. перед ухваленням остаточного рішення необхідно розглянути всі можливі варіанти;

3. доцільно проаналізувати проблему з різних точок зору;

4. у процесі ухвалення рішення потрібно побудувати модель проблемної ситуації;

5. нe треба зупинятися па першому рішенні, що прийшло у голову, необхідно запропонувати альтернативні варіанти й провести порівняння;

6. при ухваленні рішення не слід забувати про досвід та інтуїцію.