Тема 7. Багатокритеріальний вибір та системи оцінки.

7.1. Багатокритеріальні оцінки, вимоги до систем критеріїв.

При розробці управлінських рішень важливо правильно оцінити сформовану ситуацію й альтернативні варіанти рішень з метою вибору найбільш ефективного рішення, що відповідає цілям організації й ОПР [6]. Правильна оцінка сприяє досягненню поставлених цілей, у той час як помилкова оцінка і як слідство невірно ухвалене рішення утруднюють або взагалі роблять його неможливим. Процес оцінювання при прийнятті рішень є прерогативою людини-керівника. Тому ми будемо говорити, насамперед, про технології експертного оцінювання, оскільки основним суб'єктом процесу оцінювання у нашому випадку найчастіше є висококваліфікований фахівець в області управління – експерт. А оскільки в різних випадках будуть здійснюватися оцінки досить широкого кола проблем, починаючи від досить різноманітних ситуацій, що зустрічаються в управлінській діяльності, і закінчуючи не менш різноманітними альтернативними варіантами управлінських рішень, обговорюючи інструментарій оцінювання, ми будемо говорити про об'єкт оцінювання, або про об'єкт експертизи.

У практиці оцінювання все більшого значення набувають багатокритеріальні оцінки об'єктів експертизи, які в багатьох випадках забезпечують одержання більш достовірної експертної інформації. Дійсно, у багатьох випадках об'єкт характеризується не одним критерієм, а декількома. Скажімо, при оцінці конкурентоспроможності число таких критеріїв може доходити до ста й більше.

Поряд з терміном "критерій" можуть використовуватися також терміни "фактор", "показник", "особистий критерій" і т. п.

Якщо говорити про багатокритеріальне оцінювання при прийнятті рішень, то ми, насамперед, хочемо відзначити зв'язок, що існує між критеріями й цілями.

Організація, ОПР при прийнятті рішень керуються цілями, яких вони прагнуть досягти. Кожній меті, як вже говорилося вище, повинен відповідати критерій, за допомогою якого може бути оцінений ступінь досягнення мети. Так, наприклад, якщо метою є забезпечення високої якості виробу, що випускається підприємством, то в ролі інтегрального критерію може виступати якість виробу, а в ролі окремих критеріїв – показники, що характеризують функціональні можливості виробу, економічні, екологічні, ергономічні, а також показники надійності, безпеки та ін. Природно, що, оцінивши попередньо значення особистих критеріїв для об'єкта, ми з більшою вірогідністю можемо говорити про оцінку якості об'єкта в цілому.

Іноді єдиний критерій, який використовується для оцінки об'єкта експертизи, називають скалярним, а сукупність критеріїв, що характеризують об'єкт експертизи, - векторним критерієм [6].

Цілі ОПР при прийнятті рішень відносно як простих, так і більшою мірою досить складних об'єктів експертизи нерідко представляють у вигляді дерева цілей, що відображає ієрархічну структуру системи цілей ОПР. А оскільки для оцінки ступеня досягнення кожної мети використовується відповідний їй критерій, то для подання системи критеріїв, призначених для оцінки об'єкта, також доцільно використовувати дерево критеріїв, що відображає їх структуру.

Якщо повернутися до розглянутого вище прикладу, дерево критеріїв для інтегрального критерію "якість виробу" схематично може бути представлене у такий спосіб. Критерії третього ієрархічного рівня дерева, наведеного на рис. 7.1 [6], утворять показники, що безпосередньо характеризують функціональні можливості виробу, економічні показники і т.д.

Рис. 7.1. Дерево критеріїв для інтегрального критерію

"якість виробу" [6].

Для того щоб розрахувати для оцінюваного об'єкта значення критеріїв більш високого ієрархічного рівня, необхідно попередньо розрахувати значення критеріїв більше низького ієрархічного рівня.

Набір критеріїв, призначений для оцінки об'єкта експертизи, повинен мати властивості, що роблять його використання виправданим. В літературі з прийняття управлінських рішень вони добре відомі [6].

1. Повнота. Критерії, що входять у набір, повинні забезпечувати адекватну оцінку об'єкта експертизи або оцінку ступеня досягнення мети, що стоїть перед ОПР, якщо набір критеріїв призначений для цього. Іншими словами, у наборі критеріїв повинні бути представлені критерії, що характеризують всі основні аспекти оцінки об'єкта експертизи або ступені досягнення мети. Одержавши значення оцінок експерта по кожному з критеріїв, що входять до складу набору, ми повинні мати можливість визначити необхідну оцінку об'єкта експертизи.

2. Дієвість (операційність). Оскільки критерії призначені для оцінок об'єктів при прийнятті рішень, вони повинні бути однозначно зрозумілі як експертами, так і ОПР і сприяти виробленню й прийняттю ефективних рішень, тобто характеризувати основні аспекти ситуації, яка аналізується, і бути доступними для одержання оцінок за ними.

3. Розкладність. Принцип розкладності відображає той факт, що експертові або ОПР зручніше працювати з невеликим числом критеріїв. Якщо ситуація, яка аналізується, така, що вона повинна оцінюватися за допомогою занадто великого числа критеріїв, а, за оцінкою деяких авторів, критеріїв повинне бути не більше 7, то доцільно розбити їх (розкласти) на більш дрібні групи для зручності одночасної роботи з ними.

4. Ненадмірність. Критерії повинні бути не надлишкові, щоб уникнути дублювання при оцінці ситуації. Буває, що надмірність виникає за рахунок одночасного розгляду як критеріїв, що характеризують одержувані результати, так і засоби їхнього досягнення або одночасного розгляду як вхідних характеристик системи, так і вихідних.

5. Мінімальна розмірність. Цей принцип також спрямований на те, щоб процедура багатокритеріального оцінювання не була без необхідності занадто громіздкою. У набір критеріїв для оцінки ситуації доцільно включати лише ті критерії, без яких така оцінка неможлива.

Рішення багатьох стратегічних завдань визначення найбільш важливих напрямків діяльності організації, встановлення пріоритетності фінансування проектів і робіт, оцінка перспективності проектів і т.п. неможливі без використання систем багатокритеріального експертного оцінювання.