6. Апріорна й апостеріорна оцінка якості прогнозу.

Оцінка якості прогнозу - одна із центральних проблем у процесі розробки управлінських рішень. Ступінь довіри до розробленого прогнозу багато в чому впливає на прийняте рішення й позначається на ефективності управлінських рішень, прийнятих з використанням розробленого прогнозу.

Однак, як це не здається несподіваним, оцінка якості прогнозу є досить складним завданням, не тільки в момент, коли прогноз тільки розроблений (апріорна оцінка), але й у момент, коли прогнозоване подія вже відбулася (апостеріорна оцінка).

Перш ніж приступитися до обговорення оцінки якості прогнозу, відзначимо той важливий для більше чіткого розуміння процесу ухвалення рішення факт, що якісний прогноз при ухваленні рішення може бути використаний по-різному. Якщо з боку керівництва організації не виявляється значний вплив на хід розвитку подій, а лише здійснюється спостереження за ним, то після закінчення прогнозованого періоду необхідно лише зіставити значення прогнозованих показників і параметрів з отриманими в дійсності. Це дозволяє оцінити якість розробленого прогнозу апостеріорно.

У той же час, мабуть, більш дієвим може виявитися використання результатів розробленого прогнозу у випадку, коли ОПР може вплинути на хід розвитку подій. Прикладом такого впливу може бути, зокрема, коригування керуючих впливів на підставі очікуваних прогнозованих значень показників і параметрів.

Це так званий активний прогноз. Однак якщо в результаті аналізу прогнозованих значень показників і параметрів ОПР змінила керуючі впливи, які, у свою чергу, змінили розвиток прогнозованих подій, причому нерідко убік більше сприятливий для ОПР, то навряд чи коректно спочатку розроблений прогноз вважати неточним. Якби прогноз не був розроблений, то не було б прийняте й управлінське рішення.

Тепер повернемося до проблеми апріорної оцінки якості розробленого прогнозу. Адже неточний прогноз доцільніше відкинути, ніж скористатися його результатами.

Після того, як прогноз розроблений, повинні бути визначені критерії, за якими точність прогнозу може бути оцінена. Як правило, для оцінки прогнозу використовуються два методи: диференціальний або інтегральний.

При диференціальному методі оцінюються набори оцінок окремих складові якості прогнозу, що мають досить чіткий об'єктивний зміст. Зокрема, можуть використовуватися такі критерії, як ясність і чіткість завдання на прогноз, відповідність прогнозу завданню, своєчасність розробки прогнозу, професійний рівень розробки прогнозу, надійність використаної інформації й т.п.

Інтегральний метод припускає узагальнену оцінку якості прогнозу на базі оцінки якості прогнозу за приватними критеріями. Однак у ряді випадків цей спосіб виявляється недостатньо переконливим, оскільки до оцінки якості прогнозу за особистими критеріями вільно або мимоволі додається необхідність оцінки порівняльної важливості критеріїв і їхнього впливу на інтегральну оцінку. Прикладом використання інтегрального методу може служити критерій "інтегральна якість експертного прогнозу", оцінка прогнозу за яким припускає, зокрема, і оцінку за перерахованими вище особистими критеріями.

Якщо говорити про експертний прогноз, то його якість визначається насамперед такими критеріями, як [6]:

• компетентність (або в більше загальному виді якість) експерта;

• якість інформації, надаваної експертам;

• якість експертної інформації, що надходить від експертів;

• рівень технології розробки прогнозу або, іншими словами, якість методів і процедур, використовуваних при розробці прогнозу.

Якщо період прогнозування вже завершився, то необхідно зіставити прогнозовані значення показників і параметрів з отриманими в результаті прогнозованих подій, що реалізувався в дійсності. І тут на перший план виступає питання: за яким критерієм оцінювати якість прогнозу апостеріорно? Кожний з тих фахівців, хто відстоював свою точку зору, використовував критерії оцінки точності прогнозів, що ставляться до різних класів. Природно, що в них при цьому вийшли протилежні оцінки тих самих результатів.

Якщо ж для встановлення якості прогнозу необхідно скористатися багатокритеріальними оцінками, то одержання точної порівняльної оцінки якості прогнозу вимагає як професійного знання області, до якої відноситься об'єкт прогнозування, так і професійного володіння методами багатокритеріального оцінювання.

Для проведення такої оцінки необхідно взяти до уваги всі основні фактори, що визначають якість розробленого прогнозу.