2. При аналізі ретроспективної інформації про об'єкт прогнозування передбачається чіткий поділ кількісної та якісної інформації.

Кількісна інформація, якщо вона достатня й надійна, використовується для розрахунків з екстраполяції динаміки зміни прогнозованих параметрів, по визначенню найбільш імовірних тенденцій їхньої зміни.

Якісна інформація класифікується, систематизується й служить підставою для оцінок експертів і поряд з кількісною інформацією використовується для розробки експертних прогнозів. Для успішної розробки прогнозу необхідний аналіз внутрішніх умов об'єкту прогнозування, змістовний аналіз їхніх особливостей і динаміки розвитку.

Якщо є кількісна інформація, що характеризує внутрішні умови об'єкта прогнозування, то вона також аналізується.

Якщо розроблені математичні, імітаційні, аналогові та інші моделі функціонування об'єкта прогнозування й зміни внутрішніх умов, то в них вводяться необхідні дані й на їхній підставі виконуються розрахунки, що дозволяють оцінити найбільш імовірні зміни внутрішніх умов об'єкта прогнозування. Зокрема, якщо об'єктом прогнозування є організація, то до числа внутрішніх умов об'єкта прогнозування може ставитися її внутрішнє середовище, що включає сполучення таких складових, як структура, процеси всередині організації, технологія, кадри, організаційна культура, управління функціональними процесами.

При розробці прогнозу зовнішніх умов зовнішньому середовищу функціонування об'єкта прогнозування повинна приділятися не менша увага, ніж внутрішньому. При цьому інформація також повинна бути підрозділена на кількісну і якісну, тобто інформацію, що містить точні чисельні оцінки, та інформацію описового характеру. Залежно від виду інформації використовуються відповідні методи її одержання, аналізу й обробки.

У випадку якщо об'єктом прогнозування є організація, зовнішні умови можуть бути підрозділені на загальне зовнішнє оточення й безпосереднє ділове оточення організації.

Загальне зовнішнє оточення не зв'язане безпосередньо з організацією й відбиває стан суспільства, економіки, природного середовища.

Безпосереднє ділове оточення організації створюють споживачі, постачальники, ділові партнери, конкуренти, адміністративні органи, ділові об'єднання й асоціації й т.п.

Завданням аналізу внутрішніх і зовнішніх умов об'єкта прогнозування є виявлення основних сил і механізмів, що визначають розвиток об'єкта прогнозування в період, що відповідає періоду прогнозування.

3. Визначення найбільш імовірних варіантів розвитку внутрішніх і зовнішніх умов об'єкта прогнозування є однією із центральних завдань розробки прогнозу.

Від того, наскільки вірно вони будуть визначені, залежать точність розроблювального прогнозу та ефективність рішень, прийнятих на його підставі. На цьому етапі розробки прогнозу на підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх умов і всієї наявної інформації про об'єкт прогнозування в результаті роботи експертної комісії попередньо визначається перелік можливих альтернативних варіантів зміни внутрішніх і зовнішніх умов.

Після їхньої попередньої оцінки з переліку виключаються ті альтернативні варіанти, реалізація яких у прогнозований період сумнівна або ж імовірність їхньої реалізації нижче попередньо встановленого граничного значення. Альтернативні варіанти, що залишилися, піддаються більше поглибленій оцінці з метою визначення альтернативних варіантів зміни внутрішніх і зовнішніх умов, здійснення яких найбільш ймовірне.

Кожний з відібраних найбільш імовірних альтернативних варіантів зміни внутрішніх і зовнішніх умов функціонування об'єкта прогнозування детально проробляється й представляється для розробки альтернативних варіантів прогнозу при кожному з відібраних альтернативних варіантів зміни умов функціонування об'єкта прогнозування.

4. Проведення експертизи. На цьому етапі розробки прогнозу передбачається найбільш активна робота експертів по визначенню й оцінці ключових подій, настання яких очікується в прогнозованому проміжку часу.

Попередній етап розробки прогнозу надає інформацію, необхідну аналітичній групі для проведення експертизи. Експертам представляється інформація про найбільш імовірну зміну внутрішніх і зовнішніх умов, на основі раніше проведеного аналізу формулюються питання, на які повинні бути отримані відповіді в результаті проведення експертизи, намічаються найбільш імовірні сценарії розвитку подій.

Процедури організації й проведення експертиз у цей час достатньо детально розроблені.

Залежно від природи об'єкта прогнозування, від характеру оцінок і суджень, які повинні бути отримані в процесі проведення експертизи, визначаються конкретні способи організації й проведення експертизи.

Експертизи можуть складатися з одного або багатьох турів, анонімні й такі, які передбачають відкритий обмін думками, з обміном інформацією в процесі проведення експертизи й без нього.

При порівняльній оцінці об'єктів, при прогнозі кількісних і якісних значень параметрів прогнозованого об'єкта використовуються досить різноманітні методи, починаючи від різних модифікацій методу Делфі й кінчаючи різноманітними процедурами методу "мозкової атаки". Характер експертної інформації, що передбачається використовувати при розробці прогнозу, накладає певні вимоги на вибір конкретного методу організації й проведення експертизи.

Якщо прогнозований об'єкт є досить складним, комплексним, багатоаспектним, то доцільно використання комплексних методів організації й проведення експертизи. При проведенні експертизи для розробки прогнозу аналітична група повинна підготувати анкети, що містять питання, на які повинен бути отриманий відповідь при розробці прогнозу. Залежно від технологічного, рівня організації й проведення експертизи анкети можуть бути підготовлені як на паперовому, так і в електронному вигляді. Другий спосіб дозволяє більш ефективно й значно менш трудомістко здійснювати одержання, аналіз і обробку експертної інформації при розробці прогнозу.

При цьому процедура експертного оцінювання може здійснюватися безпосередньо за дисплеєм комп'ютера в інтерактивному режимі, тобто в режимі діалогу, коли на дисплеї комп'ютера виводяться послідовно питання, на які експерт повинен дати відповідь. Відповіді кожного експерта вводяться в комп'ютер, а потім виробляються всі необхідні розрахунки й аналіз.

Для одержання експертної інформації може використовуватися й такий спосіб, як інтерв'ювання, коли у вільній формі, але по заздалегідь наміченому плані експерт дає оцінки й судження, необхідні при розробці прогнозу. Причому при інтерв'юванні можливий відхід від заздалегідь наміченого плану. Інтерв'юер повинен забезпечувати одержання можливо більше обґрунтованих оцінок. Якщо експерт при відповіді на деякі питання почуває себе непевно, то їх краще виключати з інтерв'ю, що, як правило, сприяє одержанню більше надійної експертної інформації.

Для одержання експертної інформації при розробці прогнозу можливе використання методу змішаного анкетування, коли при роботі з експертом використовуються елементи як анкетування, так і інтерв'ювання.

5. Розробка альтернативних варіантів. Підготовлена на попередніх етапах інформація, у тому числі й отримана від експертів, використовується при безпосередній розробці прогнозу. Як правило, малоймовірні випадки, коли заздалегідь відомо, у якому напрямку будуть відбуватися зміни внутрішніх і зовнішніх умов, яка стратегія буде обрана організацією при такому або іншому розвитку подій. Адже розвиток організації в прогнозованому майбутньому залежить від різних факторів, а також від їхнього сполучення й взаємодії.

Із сказаного випливає, що при стратегічному плануванні та в інших випадках використання прогнозів необхідно розглядати різні альтернативні варіанти розвитку подій, як сприятливі, так і несприятливі. Так, гітлерівське керівництво перед нападом на Радянський Союз розглядало тільки один можливий варіант розвитку подій – сприятливий. Воно принципово відмовлялося розглядати можливість, а виходить, і заздалегідь готовити необхідні ресурси й резерви на випадок несприятливого розвитку подій. Однак, як показав подальший розвиток подій, такий "спрощений" підхід до стратегічного планування й прогнозування ходу воєнних дій виявився однією з основних причин краху фашистської Німеччини.

На попередніх етапах були визначені найбільш імовірні зміни основних внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають хід прогнозованих подій. Для найбільш імовірних альтернативних варіантів їхніх змін повинні бути розроблені найбільш імовірні альтернативні варіанти розвитку прогнозованих подій.

Якщо однією з цілей розробки прогнозу було визначення динаміки розвитку кількісних показників і параметрів, то, використовуючи отриманий на попередніх етапах розробки прогнозу обсяг інформації (кількісної та якісної) і відповідний метод екстраполювання (визначення зміни прогнозованих показників і параметрів у майбутньому), розраховуються криві їхньої зміни в прогнозованому проміжку часу.

Однак далеко не завжди ми маємо необхідну інформацію для використання кількісних методів екстраполяції. Це може бути відсутність (зокрема, характерне для сучасного етапу економічного життя) необхідних для розрахунків статистичних даних, оскільки колишні економічні залежності й закономірності змінилися. Тому нерідко єдиним способом екстраполяції показників і параметрів на прогнозований проміжок часу залишається спосіб побудови експертних кривих. Експертні криві відбивають оцінку динаміки прогнозованих значень показників і параметрів експертами. Формуючи експертні криві, експерти визначають критичні точки в яких тенденція зміни значень прогнозованих показників і параметрів може змінитися під дією тих або інших факторів. А потім в кожній із критичних точок, розташованих на осі часу, оцінюються очікувані значення прогнозованих показників і параметрів, а також характер їхньої зміни в інтервалі між двома сусідніми критичними точками.

Нерідко експерти обмежуються лише вказівкою значень прогнозованих показників і параметрів у критичних точках. У цьому випадку ми одержуємо дискретні експертні криві, що представляють собою відрізки ламаної лінії, яка з'єднує значення прогнозованих показників і параметрів у критичних точках.

При розробці варіантного прогнозу повинна бути зроблена екстраполяція прогнозованих значень показників і параметрів для різних варіантів вихідних умов і для різних можливих альтернативних варіантів динаміки їхньої зміни. Поряд з екстраполяцією прогнозованих значень показників і параметрів, особливо у випадку залучення експертів для розробки прогнозу, кожний альтернативний варіант, розроблювального прогнозу може супроводжуватися змістовним описом прогнозованого розвитку подій.