
- •1. Сутність предмета, обєкта та завдання науки Регіональна економіка
- •23. Поняття економічний р-он, його суть. Об’єктивний ха-рактер формування економ р-ів, типи ек р-нів.
- •10. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •14. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарске значення.
- •15. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
- •34. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків, їх суть.
- •29 . Центральний економічний район
- •3. Регіональна економіка як наука
- •4. Міграція населення як складний соціальний процес
- •7. Роль природних ресурсів у розвитку продуктивних сил
- •9. Загальна характеристика природних ресурсів
- •12. Характеристика виробничої сфери та вплив організаційно-економічних факторів на її розвиток.
- •16. Стан та розвиток агропромислового комплексу
- •17. Стан та розвиток транспорту та зв'язку.
- •18. Характеристика інноваційної та інвестиційної діяльності.
- •19. Розвиток та значення послуг.
- •20. Значення та характеристика житлово-комунального господарства.
- •21. Стан та розвиток освіти.
- •22.*****Не знайшла
- •33. Поняття світового господарства та міжнародного поділу праці
- •35. Інтеграція україни у світову економіку
- •36. Сутність спеціальних економічних зон
- •39. Основні напрями соц.-економічного розвитку малих міст.
16. Стан та розвиток агропромислового комплексу
Агропромисловий комплекс являє собою складову частину виробничої сфери, об'єднує напрями діяльності, які мають важливе значення для забезпечення населення продуктами харчування, промисловість — сировиною. У структурі сільськогосподарського виробництва — елемента агропромислового комплексу виділяють дві складові, рослинництво і тваринництво.Співвідношення у розвитку окремих галузей сільського господарства постійно змінюються в залежності від змін в організації суспільного виробництва під впливом трансформації державного управління та змін у державній політиці. Незважаючи на еволюційний характер розвитку сільського господарства, ця галузь матеріального виробництва завжди була провідною сферою виробничої діяльності незважаючи на суттєві зміни в системі державного управління. Принциповою особливістю сільського господарства є безпосередня залежність його розвитку від природних умов.
В результаті роздержавлення існуючих державних та колективних господарств — держгоспів та колгоспів — виникли нові організаційно-правові форми господарювання. Були створені фермерські господарства, господарські товариства, господарства, що засновані на орендних формах використання землі. Самостійного розвитку набуло особисте сільське господарство. Селяни стали власниками землі, мають право вільного вибору форм господарювання. Створення нових господарських структур надало можливість поєднати індивідуальні, сімейні та колективні форми організації праці.
17. Стан та розвиток транспорту та зв'язку.
Для економічного розвитку регіону важливе значення має транспортний зв'язок. Транспорт використовується для перевезень пасажирів і вантажів, для економічних зв'язків між окремими містами і територіями. На транспорті не створюється нова продукція, а здійснюється переміщення продукції або сировини в просторі та часі. Від ефективності роботи транспорту залежать результати перевезень, що безпосередньо впливає на діяльність підприємств та життя людей.
Транспорт України є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях, дозволяє розширити масштаби виробництва, зв'язати виробництво із споживачами і, таким чином, стимулює підвищення рівня активності економіки. Роль і місце транспорту у суспільному виробництві визначають необхідність його пріоритетного розвитку, формування державної політики, спрямованої на забезпечення транспорту підготовленими фахівцями, транспортними засобами, паливно-енергетичними та матеріально-технічними ресурсами.
Єдина транспортна система відповідає вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, має розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.
Для вивчення загального стану транспортної системи регіону та результатів роботи окремих видів транспорту залучають відповідні показники техніко-економічного змісту. Основними показниками роботи транспортної системи є обсяг перевезень пасажирів і вантажів; пасажирооборот і вантажооборот. Крім того, використовують показники, що відображають наявність, склад та стан експлуатації транспортних засобів, результати транспортно-експедиційної та економічної діяльності.