8.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
При підготовці до заняття студент повинен самостійно ознайомитись з основними теоретичними відомостями, які містяться у практикумі до цього заняття, а також рекомендованою літературою.
8.4 Порядок виконання роботи
8.4.1 Вибрати еталонні засоби та допоміжне обладнання для проведення повірки цифрового засобу згідно варіанту.
8.4.2 Розробити структурну схему повірки запропонованого ЦЗВ згідно варіанту.
8.4.3 Скласти перелік операцій та процедуру проведення повірки ЦЗВ згідно варіанту.
8.4.4 Оформити результати повірки.
5 |
Ампервольтметр Ф30 |
При повірці виконуються наступні операції:
зовнішній огляд приладу;
випробування;
перевірка електричної міцності ізоляції і визначення опору ізоляції;
визначення основної похибки і варіації показів;
Конкретний перелік обов'язкового мінімуму операцій встановлюється залежно від призначення приладу і виду повірки.
Умови повірки. При повірці приладів повинні дотримуватися нормальні умови як для повіряємого приладу, так і для зразкових ЗВТ. Оскільки зразкові ЗВТ мають вищу точність, область нормальних значень для них вужча, тому умови повірки, як правило, визначаються нормальними умовами саме зразкових, а не повіряємих ЗВТ. Нормальні значення впливаючих величин указуються на приладі або в технічній документації.
Зовнішній огляд повіряємого приладу, переслідує дві цілі: сформулювати вимоги, які будуть пред'явлені до приладу при повірці; виявити механічні дефекти, які можуть перешкоджати застосуванню приладу незалежно від правильності його показів.
Задачею зовнішнього огляду є виявлення дефектів, які можуть привести до помилок при вимірюваннях, швидкому псуванні приладу. До таких дефектів відносяться:
тріщини і щілини в корпусі приладу або місцях з'єднань окремих частин, через які всередину корпусу може проникнути пил або волога;
скло укріплене неміцно або має тріщини;
сторонні або від'єдналися предмети усередині приладу ( такі предмети легко знайти на слух при перевертанні приладу );
шкала приладу покороблена, відклеїлася або забруднена;,
дзеркальна смужка, яка служить для усунення похибок від паралакса, розбита або потускнівша; викривлена стрілка приладу;
розбиття шкали на розподіли між основними числовими відмітками не відповідає загальному характеру шкали; наприклад, шкала має квадратичний характер тобто стисла на початку і розтягнута в кінці в цьому випадку і розподіли між числовими відмітками повинні мати той же характер; особливо це відноситься до приладів, що вийшли з ремонту;
відсутні, розхитані або пошкоджені затиски, штепселі не відповідають кублам, несправні перемикачі.
При зовнішньому огляді перевіряється також робота коректора, який повинен дозволяти зміщувати покажчик приладу в обидві сторони від відмітки механічного нуля на 5 % довжини шкали і встановлювати його точно на нуль.
Необхідно виробити зовнішній огляд масштабних вимірювальних перетворювачів, вживаних сумісно з повіряємим приладом. Їх клас точності повинен бути принаймні на ступінь вище за клас точності повіряємого приладу.
При виявленні будь-якого з перерахованих дефектів в приладі або вживаному спільно з ним вимірювальному перетворювачі повіряємий прилад, признається непридатним до застосування і подальшої повірки не підлягає.
Випробування приладу ставить за мету переконатися, що вимірювальний механізм приладу реагує на зміну вимірюваної величини, а органи регулювання приладу здатні виконувати свої функції. У контактних приладах при цьому перевіряється працездатність контактного пристрою, а в самописних — пристрої запису показів. Операція випробування в достатній мірі специфічна і залежить від виду повіряємого приладу.
В процесі випробування слід переконатися у відсутності «затирання» рухомої частини приладу. Для цього прилад підключають до джерела зразкового сигналу або до зразкової регульованої міри і плавно змінюють значення вимірюваної величини від мінімального до максимального і назад. Покажчик приладу при цьому повинен плавно переміщатися уздовж шкали без ривків і заїдань. Наявність останніх указує на те, що рухома частина приладу зачіпає за нерухому. Такі прилади непридатні до застосування.
У самописних приладах слід переконатися, що діаграмна стрічка переміщається при всіх швидкостях протяжки, а пристрій запису дає чітке зображення.
Перевірка електричної міцності і визначення опору ізоляції. Випробування електричної міцності ізоляції токоведущих частин засобів вимірювань обов'язково виробляється при випуску їх з виробництва або ремонту. Ізоляція між всіма ізольованими електричними ланцюгами і корпусом засобу вимірювання повинна витримувати протягом 1 мін дія змінної синусоїдальної напруги частотою 50 Гц. Значення цієї напруги при нормальних температурі і вогкості навколишнього повітря нормується залежно від номінальної напруги засобу вимірювання. В окремих випадках випробування ізоляції може вироблятися постійним струмом і при підвищеній вогкості.
Для випробування ізоляції застосовуються спеціальні установки, що дозволяють плавно змінювати напругу від нуля до найбільшого значення випробувальної напруги.
Повірку приладів на відповідність вимогам ДСТу проводять шляхом порівняння показів із зразковими приладами.
Абсолютна похибка
Приведена похибка у відсотках ХП – покази повіряємого приладу
ХІ
– покази зразкового приладу
Поправка ХПН – покази при збільшенні
ХПС
– покази при зменшенні
Варіація показів у відсотках ХN – нормуюче значення повіряємого приладу
Рис 1.1. Повірка амперметра Рис 1.2. Повірка вольтметра
, де pA – робочий прилад , де pV – робочий прилад
pA0 – зразковий прилад pV0 – зразковий прилад
Висновок : на даній лабораторній роботі ми розглянути метрологічні характеристики цифрових засобів вимірювання електричних величин та ознайомитись з методами і засобами повірки цифрових вольтметрів (ЦВ) та цифрових омметрів (ЦО).