
- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
694
Розділ
7. Симптоматологія захворювань
опорно-рухового апарату
(мієлосан,
макрофан, мієлобромол, продимін, іміфос
тощо). В термінальній стадії застосовують
преднізолон.
Як
симптоматичну терапію проводять
повторні кровопускання по 500 мл крові
через 5-7 днів з одночасним введенням
кровозамінників (реополіглюкін).
Призначають дезагреганти (ацетилсаліцилова
кислота, курантил). При дефіциті
заліза в зв'язку з кровопусканнями
доцільно вживати препарати заліза. При
вираженому еритроцитозі хороший ефект
дає еритроцитаферез.
Лімфогранулематоз
(іутрЬодгапиіотаіозіз, хвороба Ходжкіна)
- це системне захворювання з групи
злоякісних лімфом, що характеризується
специфічним пухлинним ураженням
лімфатичної тканини, спочатку лімфовузлів,
селезінки, а потім і інших органів.
Вперше описаний англійським лікарем
Ход- жкіним у 1832 р.
Пухлинний
процес починається в одному з лімфовузлів
і за законами пухлинної прогресії
поширюється із первинного вогнища
шляхом лімфатичного метастазування
або гематогенно. При цьому можуть
уражатись практично всі органи і
системи. Морфологічним субстратом
лімфогранулематозу є специфічні клітини
- гістіоцити; в них виявляються порушення
хромосомного набору (так звана
мельбурнська хромосома). Вони утворюють
специфічні гранулеми, які, як правило,
виникають у лімфовузлах, але можуть
розвиватись і в інших органах, частіше
в селезінці.
Переважно
хворіють чоловіки віком 16-30 і після 50
років. Спостерігається спадкова
обумовленість (сімейність)
лімфогранулематозу.
Клініка.
Характерними проявами є інтоксикаційний
синдром, генералізо- вана лімфаденопатія
та синдром імунодефіциту. Типовим
початком хвороби є поява ознак
інтоксикації (загальна слабкість,
втомлюваність), які внаслідок їх
неспецифічності легко пропустити.
Згодом з'являються гарячка, пітливість.
В розгорнутій стадії захворювання
температурна крива має характерний
хвилеподібний вигляд; у період
підвищення температура тіла досягає
38-39 °С, коливання ранкових і вечірніх
її значень складає 1-2 °С. Рано виникає
свербіння шкіри, нерідко дуже виснажливе,
яке змушує хворих постійно розчухувати
шкіру; внаслідок цього хворий може
втратити сон, апетит, деколи спостерігаються
навіть психічні розлади.
Нерідко
першим симптомом, з яким звертаються
до лікаря, є припухання якоїсь ділянки
шкіри, найчастіше шиї, що наростає в
динаміці. Воно обумовлене збільшеними
лімфатичними вузлами. В процес втягуються
як поверхневі, так і вісцеральні
лімфовузли. Значне збільшення якої-небудь
внутрішньої їх групи може викликати
стиснення внутрішніх органів з
відповідною симптоматикою. Так, при
стисненні лімфовузлами середостіння
трахеї та бронхів з'являються задишка,
кашель, біль і відчуття стиснення в
грудях. У випадку стиснення поворотного
нерва виникає парез відповідної
голосової зв'язки з охриплістю голосу.
Ураження лімфогранулематозом шлунка
може проявитися рядом диспеп5.6. Лімфогранулематоз
сичних
скарг (біль, відрижка, блювота й ін.).
При втягненні в процес абдоміналь-
них
вузлів та ураженні кишечника можуть
виникати тривалі проноси.
Дані
фізикального досліження свідчать про
збільшення лімфатичних вузлів,
що
є патогномонічною ознакою хвороби.
Більш ніж в половині випадків спо-
чатку
збільшуються шийні лімфовузли, як
правило, з одного боку, потім про-
цес
переходить на іншу сторону; далі
збільшуються підщелепні, над- і
підклю-
чичні,
аксилярні, пахові лімфатичні вузли,
рідше - лімфовузли інших ділянок
(потиличні,
ліктьові та ін.).
Абдомінальні
лімфатичні вузли при значному збільшенні
можна пропаль-
пувати:
як правило, виявляється горбиста
пухлина, розміщена в мезогастральній
ділянці
біля пупка.
При
свіжому процесі лімфатичні вузли
пальпаторно м'які; при прогресу-
ванні
захворювання вони стають щільними,
спаюються між собою, утворюючи
конгломерати,
проте не спаюються із шкірою, не болючі,
рухомі.
При
лімфогранулематозі можливе ураження
всіх лімфоїдних органів та
всіх
органів і систем. Найчастіше зміни
відбуваються в селезінці. Пальпатор-
но
вона збільшена, щільна, при наявності
периспленіту - болюча. Менш зако-
номірним
є збільшення печінки. Дуже рідко
спостерігається ураження мигда-
ликів
і лімфоїдної тканини глотки. Часто
патологічний процес поширюється
на
легеневу тканину з розвитком вогнищевих
і дифузних інфільтратів, кіст.
Лімфогранулематозу
притаманний імунний дефект у вигляді
різкого при-
гнічення
або випадіння шкірних реакцій
сповільненого типу. Дефект пов'яза-
ний
з порушенням функцій Т-лімфоцитів.
Спостерігається збільшення
кількості
Т-супресорів.
Хворі схильні до туберкульозного
ураження, вірусних захворю-
вань
(оперізувальний лишай, кір, вітрянка,
інфекційний гепатит).
У
крові, як правило, виявляється
нейтрофільний лейкоцитоз,
зменшення
абсолютної
й відносної кількості лімфоцитів. Може
спостерігатись еозинофі-
лія;
при поширенні патологічного процесу
на кістковий мозок розвивається
лейкотромбоцитопенія
та гіпохромна анемія. ШОЕ збільшена, в
кінцевій стадії
хвороби
досягає 50-70 мм/год і поєднуєть-
ся
з підвищенням вмісту
а1
і
а2-глобулінів,
фібриногену
в сироватці крові.
У
пунктаті кісткового мозку та ура-
жених
лімфовузлів нерідко зустрічаються
патогномонічні
для лімфогранулематозу гі-
гантські
багатоядерні клітини Березовсько-
го-Штернберга
(рис. 5.10). Специфічні
гранульоми,
що містять клітини Березовсь-
кого-Штернберга,
виявляють і при дослі-
дженні
біоптату лімфатичного вузла. Дос-
. . . лідження
пунктату лімфовузла є доступні-
Рис.
5.10.
Картина крові При лім- ^ ^ т ^ ^
. ... шим,
але не завжди дає достатньо даних для
фогранулематозі:
1 - кліти- ^ ^ ^ « «
ни
Березовського-Штернберга.
діагностики.
5.6.
Лімфогранулематоз
695