
- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
692
Розділ
7. Симптоматологія захворювань
опорно-рухового апарату
Симптоматична
терапія направлена на зняття
інтоксикаційного синдрому, лікування
ускладнень. При дуже вираженому
лейкоцитозі використовують лейкаферез,
лімфоцитаферез; при підвищеній в'язкості
крові ефективний плаз- маферез. Анемія
і тромбоцитопенія є показаннями до
гемотрансфузій.
Еритремія
(егуіЬгаетіа) - хронічний еритромієлоз,
поліцитемія, хвороба Вакеза - вперше
описана французьким лікарем Вакезом
(Уадиег) у 1892 р. Належить до доброякісних
мієлопроліферативних захворювань з
порушенням кровотворення на рівні
клітин-попередниць мієлопоезу.
Захворювання характеризується тотальною
гіперплазією клітинних елементів
кісткового мозку, найбільш вираженою
в еритроїдному ростку. Патогенез
еритремії визначається гіперплазією
кстковомозкової тканини з витісненням
з неї клітин непух- линного походження,
збільшенням маси еритроцитів у кров'яному
руслі і судинних депо, різким
сповільненням кровотоку, плеторою,
збільшенням в'язкості крові, схильністю
до тромбозів.
Захворювання
частіше спостерігається в осіб похилого
віку, переважно у чоловіків. Зустрічаються
сімейні випадки еритремії.
Клініка.
Провідним синдромом захворювання є
плеторичний. В початковій стадії
хворі, як правило, скарг не мають,
виявляють лише деяку гіперемію шкіри
і слизових оболонок. В анамнезі у
багатьох із них задовго до встановлення
діагнозу еритремії спостерігаються
кровотечі після екстракції зубів,
свербіння шкіри після миття і "хороші",
тобто дещо підвищені, показники червоної
крові.
Згодом
з'являються відчуття тяжкості в голові,
шум у вухах, задишка при фізичному
навантаженні, зниження пам'яті. В ряді
випадків спостерігається послаблення
зору і слуху. Може виникати біль у
животі, обумовлений надмірним
кровонаповненням внутрішніх органів.
Іноді буває короткочасний нестерпний
пекучий біль у кінчиках пальців -
еритромелалгія, який минає після прийому
аспірину. Він пояснюється короткочасним
порушенням мікроциркуляції.
В
розгорнутій стадії хвороби об'єктивно
виявляють ознаки плеторичного
синдрому. Колір шкіри хворих
яскраво-вишневий, "повнокровний",
особливо виражений на відкритих
частинах тіла - на обличчі, шиї, китицях
рук. Язик і губи синювато-червоного
кольору, кон'юнктива очей гіперемована.
Позитивні симптоми Купермана,
"кролячих очей".
При
пальпації виявляється помірне збільшення
печінки і селезінки. Перкусія кісток
і тиснення на них болючі внаслідок
гіперплазії кісткового мозку.
Артеріальний
тиск, в більшій мірі систолічний,
підвищений. Артеріальна гіпертензія
виникає в результаті збільшення об'єму
циркулюючої крові, її в'язкості та
порушення кровообігу в нирках.
Збільшення
маси циркулюючих еритроцитів та
збільшення в'язкості крові, сповільнення
її течії, тромбоцитоз і якісні зміни
тромбоцитів, зниження рівня фібриногену
крові сприяють розвитку тромботичних
і, в значно меншій мірі, геморагічних
ускладнень еритремії. Можливі перехідні
порушення церебрального і коронарного
кровообігу, геморагічні набряки гомілок,
виразки шлунка і5.5. Еритремія
дванадцятипалої
кишки. Виникнення тромбозів у
мікроциркуляторному руслі
може
спричинити некрози фаланг пальців;
спостерігаються тромбози більш
крупних
артерій нижніх і верхніх кінцівок,
селезінкової вени, тромбофлебіти,
тромботичні
інсульти, інфаркти міокарда або легенів.
Поряд з цим відмічаєть-
ся
схильність до кровотеч - спонтанних і
особливо спровокованих екстрак-
цією
зубів або будь-якими іншими "малими"
хірургічними втручаннями.
В
периферичній крові загальна кількість
еритроцитів збільшена до 6-
8'1012/л
і більше (рис. 5.9), концентрація гемоглобіну
підвищується до 180-
220
г/л, колірний показник - менше 1,0. Значно
збільшений - у 1,5-2 рази -
загальний
об'єм циркулюючої крові, в основному
за рахунок зростання кількості
еритроцитів;
показники гематокриту підвищені.
Вміст
ретикулоцитів крові досягає 15-
20
%, що свідчить про посилену їх продук-
цію
кістковим мозком. Збільшується
й
кількість
лейкоцитів за рахунок нейтрофілів
(до
70-85 % білих кров'яних клітин).
Спос-
терігається
ядерний зсув вліво, збільшуєть-
ся
кількість еозинофілів, рідше -
базофілів.
Число
тромбоцитів різко підвищене і дося-
гає
іноді 1,5-2-1012
в 1 л крові. ШОЕ спо-
вільнена,
в'язкість крові значно підвищена,
згортання
її та час кровотечі не змінені.
Пункція
кісткового мозку й гістологіч-
не
дослідження його пунктату виявляють
тотальну
триросткову гіперплазію, але в
більшій
мірі - збільшення кількості
клітин
еритроїдного
ростка.
Функціональний
стан еритропоезу оці-
нюють
також за даними радіологічних дос-
ліджень.
На початкових стадіях еритремії
збільшується утилізація кістковим
мозком
радіоактивного заліза (59Ее)
та пришвидшується його кругообіг;
спосте-
рігається
збільшення захоплення заліза без
адекватного росту радіоактивності
еритроцитів,
що свідчить про загибель частини
еритроїдних елементів на ядер-
них
стадіях. Тривалість життя еритроцитів
може бути зниженою. Дослідження
тромбоцитопоезу
за допомогою радіоактивного хрому
(51Сг)
виявляє різке підви-
щення
продукції тромбоцитів кістковим мозком.
Радіоактивне сканування з
ізотопами
технецію (99тТе)
дозволяє виявити поширення вогнищ
гемопоезу на
проксимальні
й дистальні відділи трубчастих кісток,
селезінку і печінку.
Перебіг.
Тривалий, поступово прогресуючий.
Середня тривалість життя
хворих
- 10-14 років. Наслідком хвороби є мієлофіброз
(заміщення кровотвор-
ної
тканини сполучною) з розвитком
прогресуючої анемії гіпопластичного
типу
або
трансформація хвороби в мієлолейкоз.
Лікування.
В початковій стадії хвороби специфічного
лікування не про-
водять.
Прогресування процесу є показанням до
призначення цитостатиків
5.5.
Еритремія
693
Рис.
5.9.
Мазок крові хворого на поліцитемію:
1 - еритроцити у значно збільшеній
кількості (6,5х1012
/л); 2 - сегменто- ядерні нейтрофіли; 3 -
базофіл.