Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Єпішин. Пропедевтика внутрішніх хворіб.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
26.99 Mб
Скачать

4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження

217

    1. Вентиляція легень

  1. Частота дихання за 1 хв (ЧД - ї) - у дорослих здорових людей в стані спокою перебуває в межах 16-20. Про діагностичне визначення зміни частоти дихання згадувалось вище.

  2. Хвилинний об'єм дихання (ХОД - У) визначається множенням ди­хального об'єму на частоту дихання (середнє значення 5000 мл, межі коли­вання 4000-8000 мл). Точніше цей показник визначається на спірограмах чи комп'ютерних поліаналізаторах.

  3. Максимальна вентиляція легень (МВЛ - Утах) - кількість повітря, що може провентилюватися легенями при максимальній напрузі дихальної сис­теми. Визначається спірометрією при максимально глибокому диханні з часто­тою близько 50 за одну хвилину (в нормі дорівнює 80-200 л/хв). Належна МВЛ = ЖЄЛ х 35.

  4. Дифузійна здатність легень (ДЗЛ) - здатність мембрани, що відді­ляє повітря легеневих альвеол від крові легеневих капілярів, забезпечувати певну швидкість дифузії кисню за градієнтом різниці тиску цього газу в альве­олярному повітрі і крові капілярів. Виходячи з цього, показником ДЗЛ нази­вають кількість кисню, що транспортується через легеневу мембрану протя­гом 1 хв на кожний міліметр різниці тиску цього газу між альвеолярним повітрям і кров'ю легеневих капілярів. У здорових осіб у стані спокою вона складає 15-35 мл/хв/мм рт.ст.

    1. Показники бронхіальної прохідності

3.1. Форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ - РЕУ). Складає в нормі 89-92 % ЖЄЛ. Можна розрахувати об'єм повітря за 0,75 с, першу секунду (проба Тіфно, в нормі дорівнює 82,7 % ЖЄЛ), 2 с (проба Вотчала, в нормі дорівнює 94 % ЖЄЛ), 3 с (проба Комро, в нормі дорівнює 97 % ЖЄЛ). Зменшення цих трьох показників свідчить про порушення бронхі­альної прохідності (синдром бронхіальної обструкції).

    1. Показники легеневого газообміну

4.1. Газовий склад крові (артеріальної і венозної) можуть бути визна­чені за допомогою апарата Ван-Слайка або оксигемографа. Насичення артері­альної крові О2 в нормі складає 95-97 % і виражається шляхом відношення фактичного вмісту О2 в артеріальній крові (об.%) до кисневої ємності паці­єнта. Вміст СО2 40-46 об.% - в артеріальній і 45-52 об. % у венозній крові. Недостатнє насичення крові О2 називається гіпоксемією, а надлишок вмісту СО2 - гіперкапнією.

Визначення прихованої дихальної недостатності. Для визначення прихованої дихальної недостатності використовують проби з дозованим фізич­ним навантаженням, затримкою дихання, кисневим і вентиляційними індек­сами Гарісона.

При достатніх резервах апарату зовнішнього дихання і серцево-судин­ної системи внаслідок проведення фізичного навантаження може спостері­гатися збільшення ХОД, швидке і достатнє збільшення ПО2 і КВО2 повільне