
- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
734
Розділ
8. Алергічні захворювання
Синдром
Лайєлла (токсичний епідермальний
некроліз, песгоіузіз ерігіегтаііз
іохіса) - описаний англійським лікарем
Лайєллом (Ьуеіі) у 1956 р. Синдром являє
собою ураження шкіри токсико-алергічної
природи, що характеризується некрозом
поверхневих шарів епідермісу. Найчастішою
причиною виникнення синдрому Лайєлла
є розвиток гіперчутливості сповільненого
типу у відповідь на вживання ряду
медикаментозних засобів (антибіотики,
сульфаніламіди, барбітурати, сироватки
та ін.). Рідше, переважно в дітей,
етіологічним чинником є стафілококовий
екзотоксин.
Клініка.
Захворювання розвивається гостро. На
шкірі голови, тулуба, кінцівок, на
видимих слизових оболонках з'являється
еритема, а згодом - великі "в'ялі"
пухирі, які лускають, епідерміс
відшаровується, залишаючи ерозивні
ділянки. Спостерігають відшарування
епідермісу поблизу від пухирів (симптом
Нікольсь- кого). Ураження шкіри нагадує
опік І-ІІ ступеня і може охопити значні
її ділянки. Висипання супроводжуються
значним погіршанням загального стану,
слабістю, гарячкою з ознобом, головним
та м'язово-суглобовим болем, втратою
апетиту. Загальний стан хворого
прогресивно погіршується, температура
тіла підвищується до 39-40 °С, розвиваються
порушення діяльності серцево-судинної
системи, функцій нирок, печінки. Може
настати кома.
Прогноз
нерідко несприятливий; смерть хворого
може настати внаслідок розвитку шоку,
важких уражень внутрішніх органів або
сепсису. Близько 30 % хворих швидко
гинуть.
Лікування.
Провідна роль належить лікуванню
кортикостероїдними гормонами, які
вводять парентерально у великих дозах.
З метою дезінтоксикації проводять
внутрішньовенні інфузії бікарбонату
натрію, гемодезу, сухої плазми. Якщо
перебіг захворювання не тяжкий,
зстосовують також антигістамінні
засоби, препарати кальцію, калію,
вітаміни. Ерозовані ділянки змащують
розчином діамантового зеленого.
Особливості
догляду за хворими на алергози як у
стаціонарі, так і вдома, перш за все,
полягають у якнайретельнішому обмеженні
контакту їх з алергенами. В приміщенні
не рекомендуються тримати багато
рослин, особливо тих, що цвітуть, м'які
меблі, акваріуми, килимові доріжки,
важкі портьєри, в яких скупчується пил,
небажані подушки і перини з пір'я, пуху.
Краще користуватись ватними або
поролоновими подушками. 2-3 рази на день
здійснюють вологе прибирання палат.
Провітрюють приміщення тільки за умови
відсутності в повітрі пилку рослин.
Слід
пам'ятати, що багато сильних запахів
можуть викликати загострення у
хворих на поліноз та атопічну бронхіальну
астму. Тому медичному персоналу
відділення, де лікуються такі хворі,
не тільки самим не можна користуватись
парфумами, одеколоном, кремами,
дезодорантами і лаками для волосся,Синдром лайєлла
Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
8.6.
Догляд за хворими із алергічними
захворюваннями
735
але
й стежити, щоб сусіди по палаті,
відвідувачі, а вдома - родичі хворого
не застосовували ароматичних речовин.
Медичний персонал перед початком
роботи повинен приймати душ і вдягати
робочий одяг.
У
домашніх умовах хворі з алергією
вимагають особливо строгих гігієнічних
умов, небажані тютюновий дим, кухонні
запахи, квіти, одеколон, парфуми.
Приміщення, де знаходиться хворий,
потрібно добре провітрювати, кімнати
слід прибирати тільки вологим способом,
часто міняти постільну білизну.
Для
хворих на полінози важливим моментом
у лікуванні є ізоляція їх під час
цвітіння рослин. Палату, де перебувають
хворі, захищають від проникнення
пилку рослин. Віконні рами заклеють
папером, вікна і двері доцільно
завішувати вологими простирадлами.
Хворим в цей час рекомендують носити
окуляри. Поза стаціонаром у сонячні
дні їм забороняють виходити на вулицю,
де в повітрі є велика концентрація
пилку.
У
харчування хворих не рекомендують
вводити продукти, які можуть спричинити
алергічні захворювання (яйця, шоколад,
цитрусові, рибу, краби, горіхи, перець,
гірчицю тощо). Гірчицю слід вилучити з
буфету роздавальні та приміщень для
миття посуду відділень, де знаходяться
хворі з алергією. У загальній дієті
хворих з алергічними недугами обмежують
вуглеводи, кухонну сіль і рідину з
урахуванням індивідуальної непереносимості
того чи іншого продукту.
Догляд
за хворими в стані анафілактичного
шоку.
Хворого необхідно тепло вкрити, обкласти
грілками і постійно давати кисень.
Після надання невідкладної допомоги
хворий підлягає терміновій госпіталізації.
Треба пам'ятати, що транспортування
хворого можливе тільки після зняття
основних проявів шоку і нормалізації
артеріального тиску. Під час транспортування
у хворого може знову виникнути
гіпотонія, різке збудження, тому всі
необхідні препарати й інструменти
повинні бути напоготові.