Розділ 8. Алергічні захворювання

5. Синдром лайєлла

Синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз, песгоіузіз ерігіегтаііз іохіса) - описаний англійським лікарем Лайєллом (Ьуеіі) у 1956 р. Синдром являє собою ураження шкіри токсико-алергічної природи, що характеризуєть­ся некрозом поверхневих шарів епідермісу. Найчастішою причиною виникнен­ня синдрому Лайєлла є розвиток гіперчутливості сповільненого типу у відповідь на вживання ряду медикаментозних засобів (антибіотики, сульфаніламіди, барб­ітурати, сироватки та ін.). Рідше, переважно в дітей, етіологічним чинником є стафілококовий екзотоксин.

Клініка. Захворювання розвивається гостро. На шкірі голови, тулуба, кінцівок, на видимих слизових оболонках з'являється еритема, а згодом - великі "в'ялі" пухирі, які лускають, епідерміс відшаровується, залишаючи ерозивні ділянки. Спостерігають відшарування епідермісу поблизу від пухирів (симптом Нікольсь- кого). Ураження шкіри нагадує опік І-ІІ ступеня і може охопити значні її ділян­ки. Висипання супроводжуються значним погіршанням загального стану, слабі­стю, гарячкою з ознобом, головним та м'язово-суглобовим болем, втратою апети­ту. Загальний стан хворого прогресивно погіршується, температура тіла підвищується до 39-40 °С, розвиваються порушення діяльності серцево-судин­ної системи, функцій нирок, печінки. Може настати кома.

Прогноз нерідко несприятливий; смерть хворого може настати внаслідок розвитку шоку, важких уражень внутрішніх органів або сепсису. Близько 30 % хворих швидко гинуть.

Лікування. Провідна роль належить лікуванню кортикостероїдними гор­монами, які вводять парентерально у великих дозах. З метою дезінтоксикації проводять внутрішньовенні інфузії бікарбонату натрію, гемодезу, сухої плаз­ми. Якщо перебіг захворювання не тяжкий, зстосовують також антигістамінні засоби, препарати кальцію, калію, вітаміни. Ерозовані ділянки змащують роз­чином діамантового зеленого.

5. Догляд за хворими із алергічними захворюваннями

Особливості догляду за хворими на алергози як у стаціонарі, так і вдома, перш за все, полягають у якнайретельнішому обмеженні контакту їх з алерге­нами. В приміщенні не рекомендуються тримати багато рослин, особливо тих, що цвітуть, м'які меблі, акваріуми, килимові доріжки, важкі портьєри, в яких скупчується пил, небажані подушки і перини з пір'я, пуху. Краще користу­ватись ватними або поролоновими подушками. 2-3 рази на день здійснюють вологе прибирання палат. Провітрюють приміщення тільки за умови відсут­ності в повітрі пилку рослин.

Слід пам'ятати, що багато сильних запахів можуть викликати загострен­ня у хворих на поліноз та атопічну бронхіальну астму. Тому медичному пер­соналу відділення, де лікуються такі хворі, не тільки самим не можна користу­ватись парфумами, одеколоном, кремами, дезодорантами і лаками для волосся,

735

але й стежити, щоб сусіди по палаті, відвідувачі, а вдома - родичі хворого не застосовували ароматичних речовин. Медичний персонал перед початком ро­боти повинен приймати душ і вдягати робочий одяг.

У домашніх умовах хворі з алергією вимагають особливо строгих гігієнічних умов, небажані тютюновий дим, кухонні запахи, квіти, одеколон, пар­фуми. Приміщення, де знаходиться хворий, потрібно добре провітрювати, кімнати слід прибирати тільки вологим способом, часто міняти постільну білизну.

Для хворих на полінози важливим моментом у лікуванні є ізоляція їх під час цвітіння рослин. Палату, де перебувають хворі, захищають від проникнен­ня пилку рослин. Віконні рами заклеють папером, вікна і двері доцільно заві­шувати вологими простирадлами. Хворим в цей час рекомендують носити окуляри. Поза стаціонаром у сонячні дні їм забороняють виходити на вулицю, де в повітрі є велика концентрація пилку.

У харчування хворих не рекомендують вводити продукти, які можуть спри­чинити алергічні захворювання (яйця, шоколад, цитрусові, рибу, краби, горіхи, перець, гірчицю тощо). Гірчицю слід вилучити з буфету роздавальні та при­міщень для миття посуду відділень, де знаходяться хворі з алергією. У загальній дієті хворих з алергічними недугами обмежують вуглеводи, кухонну сіль і ріди­ну з урахуванням індивідуальної непереносимості того чи іншого продукту.

Догляд за хворими в стані анафілактичного шоку. Хворого необхідно тепло вкрити, обкласти грілками і постійно давати кисень. Після надання не­відкладної допомоги хворий підлягає терміновій госпіталізації. Треба пам'ята­ти, що транспортування хворого можливе тільки після зняття основних про­явів шоку і нормалізації артеріального тиску. Під час транспортування у хво­рого може знову виникнути гіпотонія, різке збудження, тому всі необхідні препарати й інструменти повинні бути напоготові.