Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату

шкіри обличчя); розлади з боку серцево-судинної системи (артеріальна гіпер- тензія, ослаблення серцевих тонів, явища серцевої недостатності); шлунково- кишкового тракту, які проявляються метеоризмом, гіпотонією кишечника, оз- наками холециститу, панкреатиту; наявність супутнього діенцефального синд- рому і частий розвиток цукрового діабету. З часом розвиваються різноманітні захворювання внутрішніх органів.

У крові виявляється підвищений рівень холестерину, ліпідів, дисліпопротеї- немія, гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Високу інформатив- ну цінність має зниження рівня 11-ОКС в крові і підвищення екскреції 17-ОКС

з сечею (більше 20,3 мкмоль/добу). На ЕКГ виявлються ознаки ішемічної хвороби серця, при УЗД органів черевної порожнини - ознаки холециститу і панкреатиту, на рентгенограмі кісток черепа - наявність розширення входу в турецьке сідло і остеопороз його спинки при гіпоталамічній формі ожиріння.

Лікування ожиріння в першу чергу полягає в раціональній дієтотерапії (низькокалорійна дієта), лікувальному голодуванні, ЛФК, фізіотерапевтичних про­цедурах, активізації способу життя. Санаторно-курортне лікування в Одесі, Сочі, Єсентуках, Кисловодську. При підвищеному апетиті призначають анорексигенні засоби. При тяжкому ступені ожиріння використовують хірургічні методи. Ліку­вання вторинних форм ожиріння полягає в усуненні основної причини.

Профілактика ожиріння - це пропагування раціонального харчування, активного способу життя, занять фізкультурою і спортом.

6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин

У хворих на цукровий діабет особливу увагу треба звертати на правиль­ну організацію харчування. Призначають дієту № 9 за Певзнером. З раціону вилучають легкозасвоювані вуглеводи (цукор, мед, варення, тістечка тощо), на­томість радять вживати вуглеводи, що повільно всмоктуються (чорний хліб); обмежують продукти, багаті на холестерин (жирне м'ясо, яйця). Хворий пови­нен їсти своєчасно, 4-5 разів на день для попередження розвитку гіпоглікеміч­ної коми.

Велике значення має дослідження сечі хворого. II потрібно збирати в чистий посуд, тому що в брудному дріжджові грибки і бактерії викликають процеси бродіння і розкладання цукру. Це негативно впливає на результати аналізу. Оскільки у таких хворих є поліурія, потрібно давати для збору сечі великий посуд (не менше 3 л).

Забір сечі для контролю глюкозурії проводять на протязі доби, з 9 год ранку до 9 год наступного дня. Першу ранішню порцію сечі не збирають. На наступний день вимірюють загальну кількість сечі, перемішують і відбирають 300-500 мл для дослідження.

Внаслідок змін шкірних покривів у хворих на цукровий діабет (сухість, лущення, розчухи, фурункульоз) потрібно уважно слідкувати за чистотою

715

шкіри, своєчасно проводити гігієнічні процедури (гігієнічна ванна, підмивання), особливо в ділянці фізіологічних складок і під молочними залозами. Викорис­товують дитяче, гліцеринове мило. Потрібно уникати розтирання шкіри руш­ником. У хворих, що тривалий час перебувають на ліжковому режимі, легко утворюються пролежні, тому потрібно своєчасно проводити їх профілактику.

При наявності тріщин, сухості шкіри ніг бажано робити теплі ванночки зі слабким розчином фурациліну, після чого в шкіру втерти вітамінізованй крем для ніг. Необхідно систематично доглядати за ротовою порожниною, проводи­ти її санацію для попередження запальних процесів ясен (гінгівіт) та слизової оболонки ротової порожнини (стоматит). Хворого регулярно зважують, оск­ільки динаміка маси тіла досить чітко відображає ефективність лікування.

Якщо у хворого розвивається гіперглікемічна кома, слід негайно зробити йому ін'єкцію інсуліну, дати випити склянку гарячого міцного солодкого чаю. Дають хворому якомога більше рідини, в тому числі й лужних розчинів (дода­ють соду).

При появі ознак гіпоглікемії хворий повинен з'їсти шматочок білого хліба, грудочку цукру або цукерку, ложку меду або варення, випити склянку гарячо­го солодкого чаю. Якщо стан хворого не покращився, вживання солодощів потрібно повторити. Вводять також 40-60 мл 40 % розчину глюкози внутрі­шньовенно.

У хворих з патологією щитовидної залози розвиваються порушення не­рвово-психічного стану, тому медперсонал повинен спокійно, терпляче стави­тися до таких хворих. Необхідно слідкувати за масою тіла хворих та змінами температури тіла (останню доцільно вимірювати кілька разів на день). При догляді за хворими на гіпотиреоз, які часто мерзнуть, слідкують за тим, щоб температура в палаті не була низькою. Хворих на дифузний токсичний зоб з підвищеною температурою тіла, навпаки, не слід перегрівати, але необхідно оберігати від протягів.

Ведуть спостереження за шкірою хворих на гіпотиреоз, яка стає сухою, грубою, що вимагає застосування живильних кремів. У хворих на дифузний токсичний зоб при прогресуючій витрішкуватості і ураженні рогівки або кон'юнктиви регулярно промивають кон'юнктивальний мішок розчином фу­рациліну, закладають за повіки мазь, закапують очі.

Внаслідок порушень діяльності серцево-судинної системи у хворих даної категорії регулярно контролюють її стан.

Догляд за хворими з ожирінням вимагає регулярного їх зважування, органі­зацію правильного харчування. Дієта повинна включати їжу, багату на клітко­вину, оскільки у таких хворих виникає схильність до закрепів. Якщо стан хворого дозволяє, в комплекс лікувальних заходів включають фізичні вправи, водні процедури, масаж, за виконанням яких повинна слідкувати медсестра. Регулярно контролюють стан серцево-судинної та дихальної систем. Ретельно доглядають за шкірою, тому що ожиріння часто супроводжується підвище­ною пітливістю, це веде до появи попрілостей, гноячкових уражень.