
- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
714
Розділ
7. Симптоматологія захворювань
опорно-рухового апарату
шкіри
обличчя); розлади з боку серцево-судинної
системи (артеріальна гіпер-
тензія,
ослаблення серцевих тонів, явища
серцевої недостатності); шлунково-
кишкового
тракту, які проявляються метеоризмом,
гіпотонією кишечника, оз-
наками
холециститу, панкреатиту; наявність
супутнього діенцефального синд-
рому
і частий розвиток цукрового діабету.
З часом розвиваються різноманітні
захворювання
внутрішніх органів.
У
крові виявляється підвищений рівень
холестерину, ліпідів, дисліпопротеї-
немія,
гіперглікемія, порушення толерантності
до глюкози. Високу інформатив-
ну
цінність має зниження рівня 11-ОКС в
крові і підвищення екскреції 17-ОКС
з
сечею (більше 20,3 мкмоль/добу). На ЕКГ
виявлються ознаки ішемічної хвороби
серця, при УЗД органів черевної порожнини
- ознаки холециститу і панкреатиту, на
рентгенограмі кісток черепа - наявність
розширення входу в турецьке сідло і
остеопороз його спинки при гіпоталамічній
формі ожиріння.
Лікування
ожиріння в першу чергу полягає в
раціональній дієтотерапії (низькокалорійна
дієта), лікувальному голодуванні, ЛФК,
фізіотерапевтичних процедурах,
активізації способу життя. Санаторно-курортне
лікування в Одесі, Сочі, Єсентуках,
Кисловодську. При підвищеному апетиті
призначають анорексигенні засоби. При
тяжкому ступені ожиріння використовують
хірургічні методи. Лікування вторинних
форм ожиріння полягає в усуненні
основної причини.
Профілактика
ожиріння - це пропагування раціонального
харчування, активного способу життя,
занять фізкультурою і спортом.
У
хворих на цукровий діабет особливу
увагу треба звертати на правильну
організацію харчування. Призначають
дієту № 9 за Певзнером. З раціону
вилучають легкозасвоювані вуглеводи
(цукор, мед, варення, тістечка тощо),
натомість радять вживати вуглеводи,
що повільно всмоктуються (чорний хліб);
обмежують продукти, багаті на холестерин
(жирне м'ясо, яйця). Хворий повинен
їсти своєчасно, 4-5 разів на день для
попередження розвитку гіпоглікемічної
коми.
Велике
значення має дослідження сечі хворого.
II потрібно збирати в чистий посуд, тому
що в брудному дріжджові грибки і бактерії
викликають процеси бродіння і розкладання
цукру. Це негативно впливає на результати
аналізу. Оскільки у таких хворих є
поліурія, потрібно давати для збору
сечі великий посуд (не менше 3 л).
Забір
сечі для контролю глюкозурії проводять
на протязі доби, з 9 год ранку до 9 год
наступного дня. Першу ранішню порцію
сечі не збирають. На наступний день
вимірюють загальну кількість сечі,
перемішують і відбирають 300-500 мл для
дослідження.
Внаслідок
змін шкірних покривів у хворих на
цукровий діабет (сухість, лущення,
розчухи, фурункульоз) потрібно уважно
слідкувати за чистотою6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
6.6.
Догляд за хворими із захворюваннями
ендокринних органів
715
шкіри,
своєчасно проводити гігієнічні процедури
(гігієнічна ванна, підмивання), особливо
в ділянці фізіологічних складок і під
молочними залозами. Використовують
дитяче, гліцеринове мило. Потрібно
уникати розтирання шкіри рушником.
У хворих, що тривалий час перебувають
на ліжковому режимі, легко утворюються
пролежні, тому потрібно своєчасно
проводити їх профілактику.
При
наявності тріщин, сухості шкіри ніг
бажано робити теплі ванночки зі слабким
розчином фурациліну, після чого в шкіру
втерти вітамінізованй крем для ніг.
Необхідно систематично доглядати за
ротовою порожниною, проводити її
санацію для попередження запальних
процесів ясен (гінгівіт) та слизової
оболонки ротової порожнини (стоматит).
Хворого регулярно зважують, оскільки
динаміка маси тіла досить чітко
відображає ефективність лікування.
Якщо
у хворого розвивається гіперглікемічна
кома, слід негайно зробити йому ін'єкцію
інсуліну, дати випити склянку гарячого
міцного солодкого чаю. Дають хворому
якомога більше рідини, в тому числі й
лужних розчинів (додають соду).
При
появі ознак гіпоглікемії хворий повинен
з'їсти шматочок білого хліба, грудочку
цукру або цукерку, ложку меду або
варення, випити склянку гарячого
солодкого чаю. Якщо стан хворого не
покращився, вживання солодощів потрібно
повторити. Вводять також 40-60 мл 40 %
розчину глюкози внутрішньовенно.
У
хворих з патологією щитовидної залози
розвиваються порушення нервово-психічного
стану, тому медперсонал повинен спокійно,
терпляче ставитися до таких хворих.
Необхідно слідкувати за масою тіла
хворих та змінами температури тіла
(останню доцільно вимірювати кілька
разів на день). При догляді за хворими
на гіпотиреоз, які часто мерзнуть,
слідкують за тим, щоб температура в
палаті не була низькою. Хворих на
дифузний токсичний зоб з підвищеною
температурою тіла, навпаки, не слід
перегрівати, але необхідно оберігати
від протягів.
Ведуть
спостереження за шкірою хворих на
гіпотиреоз, яка стає сухою, грубою, що
вимагає застосування живильних кремів.
У хворих на дифузний токсичний зоб при
прогресуючій витрішкуватості і ураженні
рогівки або кон'юнктиви регулярно
промивають кон'юнктивальний мішок
розчином фурациліну, закладають за
повіки мазь, закапують очі.
Внаслідок
порушень діяльності серцево-судинної
системи у хворих даної категорії
регулярно контролюють її стан.
Догляд
за хворими з ожирінням вимагає регулярного
їх зважування, організацію правильного
харчування. Дієта повинна включати
їжу, багату на клітковину, оскільки
у таких хворих виникає схильність до
закрепів. Якщо стан хворого дозволяє,
в комплекс лікувальних заходів включають
фізичні вправи, водні процедури, масаж,
за виконанням яких повинна слідкувати
медсестра. Регулярно контролюють стан
серцево-судинної та дихальної систем.
Ретельно доглядають за шкірою, тому що
ожиріння часто супроводжується
підвищеною пітливістю, це веде до
появи попрілостей, гноячкових уражень.