
- •Окисно-відновні реакції
- •1. Загальні поняття
- •2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
- •II. Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
- •Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
- •3. Найважливіші хімічні окисники і відновники Типові окисники
- •Типові відновники
- •4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •1. Метод електронного балансу;
- •4 А) метод електронного балансу
- •4Б)метод напівреакції
- •Роль середовища в окисно-відновних процесах
- •Список використаної літератури:
4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
Для складання рівнянь окисно-відновних процесів використовують різні методи. Але найчастіше застосовують два методи:
метод електронного балансу;
метод напівреакцій або йонно-електронний метод.
Правильно складене рівняння окисно-відновної реакції є виразом фундаментальної закономірності будь-яких процесів у природі - збереження (збереження енергії, збереження числа атомів, збереження числа електронів, збереження суми зарядів у правій і лівій частинах хімічного рівняння).
Всі хімічні реакції можна класифікувати на основі атомно-молекулярної і електронної теорії. Більш повною є класифікація хімічних реакцій на основі електронної теорії. Згідно цій теорії всі хімічні реакції ділять на дві великі групи. До першої групи належать реакції, які протікають без зміни ступеня окислення атомів елементів, що входять до складу реагуючих речовин,наприклад: Са+2 С +4O3 -2 =Са+2О-2 + C+4O2-2
До другої групи відносяться реакції,що супроводжуються зміною ступеня окислення атомів елементів реагуючих речовин:2K+1I-1 + Cl2=I20+2K+1Cl-1. В цій реакції атоми йоду і хлору змінили свій ступінь окислення. Реакції, в результаті яких змінюється ступінь окислення атомів елементів, реагуючих речовин, називаються окислювально-відновними.
Так, як зміна ступеня окислення атомів елемента зв’язана з відтягуванням або притягуванням електронів, то окислювально-відновними реакціями можна назвати такі реакції, при яких відбувається перехід електронів від одних частинок ( атомів,молекул чи йонів) до других.
Для складання рівнянь окислювально-відновних реакцій застосовують різні методи, серед яких заслуговують уваги слідуючі:
1. Метод електронного балансу;
2. метод напівреакцій або йонно-електронний метод. Але любим методом правильно складене рівняння з виразом закону збе- реження маси речовини. Тому число атомів одних І тих же елементів у вихідних речовинах І в продуктах реакції повинно бути однаковим. Сума, зарядів вихідних речовин теж завжди повинна бути різною сумі зарядів продуктів реакції.
При складанні рівнянь окислювально-відновних реакцій домовимося для зручності дотримуватись послідовності написання формул вихідних речовин:
на першому місці формула відновника;
на другому-формула окисника;
на третьому - формула середовища (якщо треба).
Для продуктів реакції (права частина рівняння):
на першому місці пишеться формула окисленого відновника,
на другому - формула відновленого окисника,
на третьому - формула солі чи солей,якщо їх кілька, на останньому місці – формула води.
З метою полегшення написання рівнянь окислювально-відновних реакцій методом напівреакції розглянемо деякі загальні правила складання рівнянь реакцій з участю середовища методом електронного балансу.
4 А) метод електронного балансу
В основі методу електронного балансу лежить порівняння ступенів окислення атомів елементів у вихідних і кінцевих речовинах окислювально-відновної реакції. При цьому. треба завжди пам’ятати, що число електронів,які віддає відновник, дорівнює числу електронів, які приймає окисник.
При складанні рівнянь окислювально-відновних реакція з участю середовища слід користуватися слідуючими правилами:
І) Якщо окисник складний кисневмісний,то середовище завжди повинно бути кисле сірчанокисле. Хлороводневу і азотну кислоту як середовище застосовують рідко, бо протікають побічні процеси.
10KI-1 + 2KMn+7O4 + 8H2SO4 = 5I20 + 2Mn+2SO4 + 6K2SO4 +8H2O
відновник окисник середовище окислений відновлений сіль вода
відновник окисник
10 5 I-1 –1e →I0
2 1 Mn+7 +5e→Mn+2
В кислому середовищі Н+ - Іон,який має велику поляризаційну дію, сильно деформує Мn04- -Іон, проникає всередину Мn04- , послаблює зв"язок атома Mn з атомами кисню, відтягує 02- -Іони, утворюючи молекули Н2О, "оголяє" Мn+7 -Іон І полегшує приєднання ним електронів.
Якщо продукти окислення відновника містять більше кисню, ніж вихідні речовини, то недостаючу кількість кисню беруть в кислих і нейтральних розчинах від води ( Н2О = 02- + 2Н+) , а в лужних розчинах від гідроксид-іонів ( 2ОН- = 02- + Н2О).
Наприклад, реакція окислення хрому (Ш) перманганатом калію протікає в кислому середовищі. Рівняння цієї реакції має слідуючий вигляд:
10 Cr+3Cl3 +6KMn+3O4+11 H2O = 5H2Cr2+6O7 + 6Mn+2Cl2 + 6KCl+12HCl
10 5 Cr+3-3e→Cr+6
6 3 Mn+7+5e→Mn+2
Окислення сульфіт-іону йодом легко здійснюється в нейтральному розчині.
Na2S+4O3 + I20 + H2O = NaS+6O4 + 2HI-1
1 2 S+4-2e→S+6
1 2 I20 – 1e∙2→I-1
Хром (ІІІ) окислюється пероксидом водню в лужному середовищі.
2 Сr+3Cl3 + 3H2O2-1 + 10NaOH=2Na2Cr+6O4 + 6NaCl + 8H2O
2 Cr+3-3e→ Cr+6
2O-1 + 1e∙2 → O-2
3) Якщо утворені сполуки містять менше кисню, ніж вихідні, то звільнений кисень в кислому середовищі зв'язується Н+ -Іонами з утворенням молекули води, а в нейтральному молекули води, утворюючи гідроксид-Іони. Наприклад, окислення сульфітів перманганатом калію легко протікає в кислому (сірчанокислому) середовищі, звільнений кисень від окисника зв'язується з H+ - Іонами середовища, тобто сірчаної кислоти з утворенням води:
5Na2S+4O3 + 2KMn+7O4+ 3H2SO4 = 5Na2S+6O4+ 2Mn+2SO4 +K2SO4+3H2O
5 S+4- 2e→S+6
2 Mn+7 +5→Mn+2
Але сульфіти окислюються і в нейтральному середовищі. Звільнений кисень від окисника зв’язується молекулами води з утворенням гідроксид-іонів.
3Na2S+4O3+2KMn+7O4+H2O=3Na2S+6O4+2Mn+4O2+2KOH
3 S+4-2e→S+6
2 Mn+7+3e→Mn+4
4. В кислому і нейтральному середовищі метал-Іони (ступінь окислення +1;+2 ;+3) взаємодіють з кислотними залишками і утворюють солі. Наприклад, при окисленні глюкози перманганатом калію в сірчанокислому середовищі звільняються K+ і Mn2+-Іони, які зв'язуються кислотними залишками сірчаної кислоти I утворюють сульфати:
5C60H12O6+24KMn+3O4+36H2SO4=30C+4O2+24Mn+2SO4+12K2SO4+66H2O
5 6C0- 4e∙6→C+4
24 Mn+7+5e→Mn+2
5. Iони металів, що утворюють нерозчинні гідроксиди; в лужному середовищі, утворюють відповідні гідроксиди. Наприклад, при окисленні сульфідів дихроматом у лужному середовищі хром (VІ) відновлюється до хрому (ІІІ), який випадає в осад у вигляді гідроксиду хрому (ІІІ).
3(NH4)2S-2 + K2Cr2+6O7 + 7H2O=3S0 + 2Cr+3(OH)3↓ +6NH4OH + 2KOH
3 6 S-2-2e →S0
1 2 2Cr+6+3e∙2→Cr+3
6)Іони металів ступіть окислення +2,+3,+4), які утворюють амфотерні гідроксиди, утворюють в сильно лужному середовищі гідроксосолі.
3(NH4)2S-2+K2Cr2+6O7+7H2O+4KOH=3S0+2K3[Cr+3(OH)6 ] +6NH4OH
3 6 S-2-2e→S0
1 2 2Cr+6+3e∙2→Cr+3