30. Використання надр у с/г

Для ведення сільськогосподарської діяльності використовують корисні копалини місцевого значення і прісні підземні води. В надрах зберігають харчову продукцію, вирощують гриби, квіти,овочі тощо.Надра — це та частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.У сільському господарстві здебільшого використовуються корисні копалини місцевого значення. До них належать, зокрема, вапняк, гіпс, крейда, граніт, галька, пісок, тощо. Власникам земельних ділянок і землекористувачам надається право без отримання спеціальних дозволів (ліцензій) та без гірничих відводів видобувати для сільськогосподарських потреб корисні копалини місцевого значення і торф  та використовувати надра для господарських і побутових потреб.  Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає отримання спеціального дозволу — акта гірничого відводу. Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та з метою, не пов´язаною з видобуванням корисних копалин.Спеціальне використання надр здійснюється на платній основі.

31. Землі державної та комунальної власності, їх відмежування.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани,

вулиці і т.п); землі під залізницями, авто дорогами, землі, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову цінність; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; земельні ділянки, для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності в) прийняття спадщини г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право держ власн на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади.До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі атомної енергетики та космічної системи; б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі оборони; г) землі, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, цінність, якщо інше не передбачено законом; ґ) землі лісогосподарського призначення, д) землі водного фонду е) земельні ділянки, для забезпечення діяльності ВРУ, Президента,КМУ,ін орг держ влади, Нац ак наук Укр, державних галузевих академій наук; є) земельні ділянки зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорноб; ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами; з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності;Держава набуває права власності на землю: а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів

суспільної необхідності та для суспільних потреб; б) договорами в) спадщина; г) передачі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; ґ) конфіскації

ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності» Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.