2. Діагностичні методи уточнення наявності пухлин­ного процесу.

А) Лабораторні дослідження:

- патогномонічних лабораторних ознак злоякісних пухлин немає;

• характерні гематологічні паранеопластичні синдроми: стійка, часом наростаюча анемія, прискорення ШОЕ, зниження рівня білка крові, гіперкоагуляція, прихована гіпоглікемія та ін.;

• при пухлинах ряду локалізацій для топічної діагностики і оцінки поширеності процесу можуть бути корисні дослідження рівня гормонів і пухлинних маркерів в крові (РЕА, АФП, СА 19-9 та ін.).

Б) Додаткові спеціальні методи обстеження (застосовується весь арсенал інструментальни досліджень: рентгенографія, ендоскопія, сонографія, комп'ютерна і магніторезонансна томо­графія та ін.).

• Послідовність обстеження:

- безпечні для здоров'я і життя методи використовуються в першу чергу, а найнебезпечні- ші - в останню (наприклад, для підтвердження наявності метастазів у печінці в першу чергу слід виконати УЗД, потім - лапароскопію і тільки потім - лапаротомію).

• Доцільність планованого обстеження:

• небезпека від діагностичної або лікувальної процедури не повинна перевищувати не безпеку захворювання;

• для виконання інвазивних досліджень повинні бути вагомі підстави, у протилежному випадку вони повинні бути замінені іншими, менш небезпечними дослідженнями.

• Час обстеження:

- повинен бути обмежений 10 днями, особливо для стаціонарних хворих; при використанні рентгенографічних методів дослідження шлунково-кишкового тракту із застосуванням

барієвої суміші, необхідно пам'ятати, що перед ендоскопічними обстеженнями, КТ або МРТ необхідно чекати 3-4 дні, поки кишечник не очиститься від барію.

• Вибір методу дослідження:

- необхідно використати найбільш інформативні методи, для візуалізації пухлини (наприклад, УЗД при пухлині головки підшлункової залози набагато інформативніше, ніж непрямі дані рентгенографії шлунка).

• Значущість діагностичних даних:

- необхідність одержання даних, що мають кардинальне значення для підтвердження чи виключення діагнозу пухлинного процесу або оцінки поширеності процесу, таких як морфологічна верифікація діагнозу.

• Достатність діагностичних даних:

• при безперечних даних про характер патологічного процесу в органі та його поширеності проведення подальшого обстеження недоцільне;

• для правильного вибору методу лікування вирішальною є оцінка поширеності пухлинного процесу.

3. Патогістологічна діагностика новоутворень:

А) Морфологічні методи дослідження є найбільш достовірними з усіх діагностичних методів. Б) Забір матеріалу для морфологічного дослідження проводиться шляхом виконання прижиттєвої

біопсії та дослідження тканин вилученого під час операції препарату. В) Морфологічні методи дослідження включають цитологічний і гістологічний методи:

• цитологічний метод дослідження матеріалу - це мікроскопічне дослідження забарвленого мазка нативного матеріалу, взятого з патологічного вогнища;

• гістологічний метод дослідження - провідний, вирішальний і завершальний етап діагностики онкологічних захворювань, заснований на встановленні діагнозу при мікроскопічному дослідженні забарвленого препарату.

4. Принципи побудови онкологічного діагнозу (сучасний онкологічний діагноз складається, як правило, з кількох компонентів):

• характеристика патологічного процесу;

• характеристика клініко-морфологічного варіанта хвороби;

• локалізація процесу;

• стадія (поширеність) процесу;

• характеристика лікувального впливу.