1. Регуляторні і законодавчі зміни. Часто ці зміни впливають не тільки на способи функціонування місцевої влади, але також і на все місцеве середовище.

2. Економічні зміни. Глобалізація економіки впливає на розміщення і природу інвестицій та на потребу в конкретних кваліфікаціях і вміннях, які вимагаються від робочої сили.

3. Соціальні і політичні зміни. Серед соціально-культурних змін можуть бути більша тривалість життя або посилення наголосу на захист довкілля.

4. Технологічні зміни. Автоматизація в певних галузях призводить до зменшення потреби у некваліфікованих та напівкваліфікованих працівниках. Водночас, інші галузі зіштовхуються з труднощами у залученні відповідних працівників, - як кваліфікованих так і напівкваліфікованих.

5. Демографічні зміни. Старіння населення призводить до зростання попиту на послуги закладів охорони здоров'я.

6. Вигідність геоекономічного та геополітичного положення регіону в системі прилеглих регіонів або країн визначається наявністю мережі міжнародних транспортних коридорів, загальнодержавних та міжрегіональних комунікаційних магістралей тощо.

7. Вплив (реальний та прогнозований) макроекономічної ситуації оцінюється за результатами розвитку економіки країни, кон'юнктури внутрішнього ринку, соціально-політичної стабільності в державі тощо.

8. Вплив (реальний та прогнозований) зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної ситуації оцінюється на основі здійснення якісної та кількісної характеристики зовнішніх зносин, міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків (уключаючи участь у транскордонному та міжрегінальному співробітництві), оцінки кон'юнктури світового ринку, зовнішньополітичної ситуації в країнах, що є основними діловими партнерами, тощо.

9. Місце міста в загальнодержавній та регіональній системах розподілу праці та розселення.

Система розселення характеризується наявністю сталих виробничих, трудових,культурно-побутових,рекреаційних взаємозв'язків її мешканців та спільністю тяжіння до центра системи - міста,яке фокусує зазначені вище взаємозв'язки,здійснює їх забезпечення достатньо розвиненою транспортною мережею та характеризується найбільшою кількістю населення та вищим в системі адміністративним статусом, економічним і соціокультурним потенціалом.

10. Стратегічні загальнодержавні (регіональні) пріоритети та завдання,які впливатимуть на перспективи соціально-економічного розвитку міста

Аналізується в якій мірі ці вимоги і пріоритети відповідають фінансово-економічним, земельним, майновим, енергетичним, інтелектуальним,соціально-культурним,громадсько-політичним,соціально- психологічним,ідеологічним та іміджевим, організаційним та правовим ресурсам міста.

11. Оцінка просторово-економічного потенціалу міста та його місця в опорному каркасі території України (регіону)

Іноді зовнішня обставина може бути можливістю і загрозою одночасно. У цьому можна переконатися на таких прикладах;

8. Поясніть сутність swot-аналізу.

SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього се­редовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середови­ща, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зо­внішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для форму­лювання стратегії організації.

В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у влас­ній галузі. Процес SWOT-аналізу проводять на основі аналізу діяльності організації

Проведений аналіз факторів внутрішнього й зовнішнього середовища та ранжування їх по рівню впливу на діяльність організації дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей. Встановлення зв'язків між найбільш впливовими слабки­ми і сильними сторонами організації, загрозами і можливостя­ми зовнішнього середовища - заключний етап процесу SWOT-аналізу. Для встановлення взаємозв'язків будується матриця SWOT-аналізу

7. Територіальну громаду як соціально-економічну систему необхідно розглядати з юридичної, економічної й ринкової, соціальної, інформаційної сторони. Охарактеризувати економічну й ринкову сторону.

Економічна сторона територіальних громад спрямоваан на утворення локального сектора економіки. Вона полягає у розгляді і вирішенні економічних питань місцевого значення, у тому числі діяльності щодо утворення, реорганізації та ліквідації комунальних підприємств, а також здійсненні контролю за їх діяльністю; у виконанні програм економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць тощо.

матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, котрі перебувають в управлінні районних і обласних рад.