3. Класифікація дефектів за результатами розрахунків робочого тиску дефектної ділянки

Згідно з стандартом ANSI/ASME B.31G працездатність труб у випадку виникнення корозії визначається геометричними розмірами дефектів, орієнтованих уздовж твірної труби. визначення неприпустимих корозійних пошкоджень ведеться з урахуванням таких припущень: - корозійне пошкодження стінок має параболічну форму; - границя текучості металу труби перевищує характеристику сталі в листовому прокаті на 11%; - дефекти глибиною до 10% від товщини стінки труби не потребують ремонту; - труби з дефектами глибиною більше ніж 80% товщини стінки, вилучаються з експлуатації; - труби з дефектами глибиною до 80% від товщини стінки підлягають ремонту.

Оцінка допустимого розміру дефекту, розташованого уздовж твірної труби, виконується згідно з залежністю: , де - руйнівні напруження, - границя текучості сталі, - площа наскрізного дефекту такої ж самої глибини, що й поверхневого дефекту стінки труби, L-довжина дефекту, t- номінальна товщина стінки труби, - площа поверхневого дефекту, с- коефіцієнт відхилення перерізу дефекту від прямокутної форми, - максимальна глибина дефекту, М- коефіцієнт Фоліаса. Із наведеного, оскільки , то тиск Р, при якому виникає руйнування труби з поверхневим дефектом параболічної форми, можна визначити за формулою: (1), де - радіус труби ( - діаметр труби), а для труби з дефектом прямокутної форми: (2). Якщо встановлений максимально допустимий робочий тиск для певного трубопроводу дорівнює або менше розрахункового тиску руйнування за формулами 1 і 2, то труба з корозійно пошкодженою ділянкою може експлуатуватися і далі при робочому тиску. У випадку, коли максимально допустимий робочий тиск перевищує розрахунковий, потрібно знижувати його до рівня розрахункового тиску або ділянка трубопроводу з корозійним ушкодженням повинна бути відремонтована. Формули 1 та 2 можуть бути використані не тільки для визначення тиску, при якому виникає руйнування, але й для визначення допустимого розміру дефекту при заданому тиску.

4. Класифікація дефектів за результатами розрахунків на міцність і черговість виконання ремонту

Дефекти, виявлені на лінійній частині МН, поділяють на дефекти, що підлягають ремонту (ДР), із яких за ступенем небезпеки виділяються дефекти першочергового ремонту (ДПР).

ДПР є дефекти, що становлять підвищену небезпеку для цілісності нафтопроводу при його експлуатації і підлягають ремонту в першу чергу для відновлення несучої здатності труби та які на підставі розрахунків, виконаних згідно з ВБН, віднесені до категорії «Н» (недопустимі). ДР є дефекти труб, а також конструктивні елементи та з’єднувальні деталі на лінійній частині МН, які не відповідають вимогам СНиП 2.05.06, СНиП ІІІ-42, ВСН 006, ВСН 012 та інших чинних в Україні НД і які на підставі розрахунків, виконаних згідно з ВБН, віднесені до категорії «УН» (умовно недопустимі). Дефекти, які на підставі розрахунків, виконаних згідно з ВБН, віднесені до категорії «Д» (допустимі) обов’язкового ремонту не потребують.