
- •1. Класифікація дефектів
- •2. Класифікація дефектів за видами
- •3. Класифікація дефектів за результатами розрахунків робочого тиску дефектної ділянки
- •4. Класифікація дефектів за результатами розрахунків на міцність і черговість виконання ремонту
- •5. Методи ремонту дефектів трубопроводів та ремонтні конструкції
- •6 Правила вибору ремонту трубопроводів
- •7. Вимоги до проведення ремонту трубопроводів (загальні положення)
- •8. Вимоги до зварників при ремонті конструкцій
- •9. Вимоги до устаткування і зварювальних матеріалів
- •10. Терміни та визначення понять дефектів (бандаж, ум’ятини, втрата матеріалу, муфта, гофра, двошарова геометрична муфта та інші)
- •11. Класифікація джерел живлення для дугового зварювання при ремонтах та їх характеристика
- •12. Вимоги до джерел живлення при зварюванні труб і конструкцій
- •13. Характеристика агрегатів з колекторним генератором
- •14. Характеристика агрегатів з вентильним генератором
- •15. Характеристика агрегатів зі зварювальним випрямлячем
- •16. Характеристика водогазопровідних труб.
- •17. Характеристика безшовних холодно тягнутих і холоднокатаних труб.
- •18. Характеристика безшовних гарячекатаних труб.
- •19. Характеристика зварних труб для магістральних трубопроводів.
- •20. Матеріали, які використовуються для зварювання трубопроводів при їх ремонті.
- •21. Ручне дугове зварювання (техніка виконання швів у різних просторових положеннях)
- •22. Складальні пристрої при ремонті трубопроводів.
- •23. Заварювання каверн при ремонті трубопроводів.
- •24. Електроди для виконання робіт при ремонтних роботах і їх характеристика.
- •25. Зварювання трубопроводів у середовищі захисних газів. (обладнання і технологія)
- •26. Підготовка дільниці трубопроводу до ремонту.
- •27. Ацитиленово-кисневе різання при виконанні ремонтних робіт та їх замінники.
- •28. Джерела живлення змінного струму та їх характеристики
- •29. Особливості технології зварювання змінним струмом
- •30. Складальні пристрої при ремонтах труб діаметром до 500 мм.
- •31. Гарячі тріщини при зварюванні термічно зміцнених сталей
- •33. Застосування зварювальних матеріалів в зимових умовах та їх підготовка
- •34. Способи виконання зварних з'єднань під шаром флюсу
- •36. Холодні тріщини та їх характеристики
- •38. Аргонодугове зварювання та його технологія
- •39. Дефекти трубопроводів, що підлягають ремонту
- •40. Зварювальна дуга і суть процесів, що відбуваються у ній
- •41. Автоматичне зварювання під шаром флюсу з вільним і примусовим формуванням шва
- •43. Інструменти і приладдя зварювальника при виконанні ремонтних робіт
- •44. Металургійні процеси при зварюванні плавленням
- •45. Обладнання та технологія стикового зварювання оплавленням
- •46. Ремонтне зварювання отворів , тріщин каверн та інших пошкоджень
- •47.Особливості газового полумя та обладнання , яке використовується для зварювання трубопроводів .
- •48.Методи контролю ,які використовуються після ркмонту трубопроводів
- •49.Металургійні процеси при зварюванні оплавленням
- •50.Обладнананя для стикового зварювання оплавленням
- •51.Особливості вибору зварювального струму при зварюванні каверн і вмятин
- •52.Підготовка зврювального обладнання , пристроїв .
- •53.Обслуговування електрозварювальної та газорізальної апаратури .
- •54.Методи запобігання виникнення гарячих і холодних тріщин при ремонтних роботах
- •55Класифікація сталей за зварюваністю
- •59. Світові тенденції у розвитку технології ремонту трубопроводів.
- •64. Техніка безпеки і дозиметрія при контролю
- •65.Ремонт конструкції довгострокової експлуатації (бандаж, геометрична муфта з технологічними кільцями)
- •66. Ремонт конструкції двошаровою муфтою
- •67. Ремонт трубопроводу компаудною муфтою
- •68. Ремонт трубопроводу обємною муфтою з наповнювачем
- •69.Ремонт конструкцій латкою-муфтою і підсиленим бандажем.
- •70.Ремонт трубопроводу патрубком з коміркою і заглушкою
- •71.Ремонт трубопроводу патрубок-муфтою
- •72. Ремонт трубопроводу (чоп-трубопровід-бандаж)
- •73. Ремонт трубопроводу латка-муфта з герметиком
- •74. Ремонт трубопроводу зварною гальтельною муфтою
- •75. Ремонт трубопроводу за допомогою бобишки, різьбового чопа, чоп-трубопровід
34. Способи виконання зварних з'єднань під шаром флюсу
При зв. Стикові шви виконують односторонні або двосторонні. Стики зв. З роздылкою кромок або без неї. Розділку кромок можна замінити необхіддним зазором. Односторонні і двосторонні шви виконують однопрохілними або багатопрохідними. Для забезпечення нормального провару і невитікання ррідкого металлу через зазор стикові шви виконують на флюсовій подушці, на мідній абр флюсомідній підкладці, на постійній або тимчасовій монтажній підкладці, з підваркою кореня шва, а також на вєсу.
36. Холодні тріщини та їх характеристики
Холодні тріщини (ХТ) є найпоширенішім дефектом, який виникає у зварних з'єднаннях та в наплавлених деталях із залізовуглецевих сплавів. Вони належать до технологічних тріщин, тобто таких, що утворюються без прикладання зовнішніх навантажень. ХТ можуть виникати в різних зонах зварного з'єднання та наплавлених деталей, але найчастіше — в ділянці перегріву ЗТДВ та зоні сплавлення.
Утворення ХТ починається з виникнення їхніх джерел на межах колишніх аустенітних зерен. Звичайно довжина джерел не перевищує двох-трьох діаметрів зерен. При цьому руйнування не супроводжується помітним пластичним деформуванням і, практично, є крихким. Поширення мікро- та макротріщин, які розвиваються з джерела, звичайно має змішаний характер, тобто проходить як по межах, так і по об'єму зерен, і може відбуватися з помітним пластичним деформуванням. Поверхня зламу ХТ світла неокиснена — іскриста в джерелі і матова в зоні розвитку.
Формальною ознакою холодних тріщин є те, що вони утворюються після охолодження зварного з'єднання. Існуючі класифікації ХТ пов'язані з 'їхнім розміщенням у зварному з'єднанні — паралельно чи перпендикулярно до осі шва, що збігається з напрямом головних компонент зварювальних напружень.
Основні види ХТ, отримали назви, пов'язані з геометричними параметрами та характером зламу: поздовжні в ЗІВ — "відкол" (рисунок. 1.1); кореневі тріщини; підваликові; ламелярні (шарувате розтріскування); поздовжні в зоні сплавлення — "відшарування" або "'відрив"(рис. 1.1, 3); поперечні в ЗТВ — '"частокіл" (рис. 1.1, 2); поздовжні (рис. 1.1, 4)та поперечні у шві (рис. 1.1, 5).
Найпоширенішими з них є поздовжні в ЗІВ. Чинники, які призводять до утворення ХТ, можуть бути різними, залежно від хімічного склад}- та структури сталі, але структурний чинник є головним з них. Це означає, що всі без винятку випадки утворення ХТ пов'язані зі зміною структури під дією ТДЦЗ.
Окрім цього, відповідальними за холодні тріщини є залишкові напруження першого роду, що виникають через нерівномірне нагрівання й охолодження при зварюванні. Певну роль відіграють і напруження другого роду, причиною яких є структурні перетворення аустеніту при охолодженні.
Ще одним чинником, що сприяє утворенню ХТ, є водень, який в атомарному (дифузійний водень) або іонізованому стані може відносно легко переміщатись у зварному з'єднанні. Негативний його вплив особливо виявляється при зварюванні легованих бейнітних сталей.
Класифікація холодних тріщин за фізичними ознаками пов'язується з основними чинниками, котрі зумовлюють їхнє утворення ( таблиця1.1). Вона базується на тому, що до поняття '"холодних" входять усі види тріщин, які утворюються при зварюванні в перагурно-часовому інтервалі розвитку пружно-пластичних деформацій, на відміну від "гарячих'", що виникають піл дією тільки пластичного деформування.