34. Способи виконання зварних з'єднань під шаром флюсу

При зв. Стикові шви виконують односторонні або двосторонні. Стики зв. З роздылкою кромок або без неї. Розділку кромок можна замінити необхіддним зазором. Односторонні і двосторонні шви виконують однопрохілними або багатопрохідними. Для забезпечення нормального провару і невитікання ррідкого металлу через зазор стикові шви виконують на флюсовій подушці, на мідній абр флюсомідній підкладці, на постійній або тимчасовій монтажній підкладці, з підваркою кореня шва, а також на вєсу.

36. Холодні тріщини та їх характеристики

Холодні тріщини (ХТ) є найпоширенішім дефектом, який виникає у зварних з'єднаннях та в наплавлених деталях із залізо­вуглецевих сплавів. Вони належать до технологічних тріщин, тобто таких, що утворюються без прикладання зовнішніх наван­тажень. ХТ можуть виникати в різних зонах зварного з'єднання та наплавлених деталей, але найчастіше — в ділянці перегріву ЗТДВ та зоні сплавлення.

Утворення ХТ починається з виникнення їхніх джерел на межах колишніх аустенітних зерен. Звичайно довжина джерел не перевищує двох-трьох діаметрів зерен. При цьому руйнування не супроводжується помітним пластичним деформуванням і, практично, є крихким. Поширення мікро- та макротріщин, які розвиваються з джерела, звичайно має змішаний характер, тобто проходить як по межах, так і по об'єму зерен, і може відбуватися з помітним пластичним деформуванням. Поверхня зламу ХТ світла неокиснена — іскриста в джерелі і матова в зоні розвитку.

Формальною ознакою холодних тріщин є те, що вони утворю­ються після охолодження зварного з'єднання. Існуючі класифікації ХТ пов'язані з 'їхнім розміщенням у зварному з'єднанні — паралельно чи перпендикулярно до осі шва, що збігається з напрямом головних компонент зварювальних напружень.

Основні види ХТ, отримали назви, пов'язані з геометричними параметрами та характером зламу: поздовжні в ЗІВ — "відкол" (рисунок. 1.1); кореневі тріщини; підваликові; ламелярні (шарувате розтріскування); поздовжні в зоні сплавлення — "відшарування" або "'відрив"(рис. 1.1, 3); поперечні в ЗТВ — '"частокіл" (рис. 1.1, 2); поздовжні (рис. 1.1, 4)та поперечні у шві (рис. 1.1, 5).

Найпоширенішими з них є поздовжні в ЗІВ. Чинники, які призводять до утворення ХТ, можуть бути різни­ми, залежно від хімічного склад}- та структури сталі, але структур­ний чинник є головним з них. Це означає, що всі без винятку випадки утворення ХТ пов'язані зі зміною структури під дією ТДЦЗ.

Окрім цього, відповідальними за холодні тріщини є залишкові напруження першого роду, що виникають через нерівномірне нагрівання й охолодження при зварюванні. Певну роль відіграють і напруження другого роду, причиною яких є структурні перетво­рення аустеніту при охолодженні.

Ще одним чинником, що сприяє утворенню ХТ, є водень, який в атомарному (дифузійний водень) або іонізованому стані може відносно легко переміщатись у зварному з'єднанні. Негативний його вплив особливо виявляється при зварюванні легованих бейнітних сталей.

Класифікація холодних тріщин за фізичними ознаками пов'язу­ється з основними чинниками, котрі зумовлюють їхнє утворення ( таблиця1.1). Вона базується на тому, що до поняття '"холод­них" входять усі види тріщин, які утворюються при зварюванні в перагурно-часовому інтервалі розвитку пружно-пластичних деформацій, на відміну від "гарячих'", що виникають піл дією тільки пластичного деформування.