
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина
- •11. Взаємозв”язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об”єкти криміналістики.
- •16. Загальнонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •33. „Криміналістичне прогнозування та його наукове і прикладне значення.
- •34. Методологія криміналістики як науки і як виду практичної діяльності.
- •36. Поняття, види та джерела криміналістичних знань.
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини
- •38. Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •42. Фотографування місця події.
- •48. Механізм утворення слідів – відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. “Доріжка слідів” та її криміналістичне значення.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
- •60. Поняття судової балістики і основні об”єкти судово – балістичного
- •61. Боєприпаси до вогнепальної зброї як об”єкт судово-балістичного
- •62. Механізм утворення слідів на гільзі та кулі під час пострілу. Їх
- •63. Сліди застосування вогнепальної зброї.
- •64. Питання, які вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •65. Основні способи підробки документів.
- •67. Витравлювання як спосіб підробки документів: ознаки і способи
- •68. Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •70. Криміналістичне дослідження машинописного тексту.
- •71. Загальні і окремі ознаки почерку.
- •72. Криміналістичне дослідження письма.
- •73. Класифікація ознак зовнішності людини.
- •74. Словесний портрет.
- •76. Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови
- •77. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної
- •79. Поняття криміналістичного (письмомовного) дослідження документів
- •81. Документ як об”єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична
- •82. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи.
- •83. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •84. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою
- •85. Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини.
- •87. Криміналістична (кримінальна) реєстрація.
- •88. Криміналістичні обліки та їх види.
- •89. Криміналістичні обліки та їх характеристика.
- •93. Довідково-допоміжні криміналістичні обліки, їх характеристика і
- •94. Система та структура складових криміналістичної техніки як
- •95. Поверхневі та об”ємні сліди. Методи (способи) їх виявлення та
- •98. Криміналістичне вибухознавство та його співвідношення з судовою
9. Розвиток криміналістики за кордоном.
За кордоном піонерами криміналістики були :
Альфонс Бертільон (1853-1914 р.ж.) – директор бюро ідентифікації Паризької поліцейської
префектури, автор:
- антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців,
- системи опису ознак зовнішності людини – „словесного портрету”,
- методів метричної фотозйомки на місці події та впізнавальної (сигналітичної) фотозйомки.
Першим запропонував термін “ідентифікація”.
Вільям Гершель (1833-1917рж.) англійський криміналіст, першовідкривач феномену
папілярних узорів як засобу ідентифікації особи.
Едмон Локар (1877-1966 р.ж.) французький криміналіст і судовий медик, засновник
Ліонської лабораторії техніко-поліцейських методів. Розробив пороскопічний метод дослідження
слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку, методику багатьох
експериментальних досліджень з використанням хімічних методів. (Пороскопія – криміналістичне дослідження пор, як джерел інформації для розшуку та ідентифікації людей. Еджескопія – крим
дослідження нерівностей будови країв папілярних ліній на долонних поверхнях рук і підошв ніг).
Генрі Фолдс (1843-1930рж.) англійський лікар-криміналіст, першим запропонував
використовувати відбитки пальців, вилучених з місця події для розшуку і встановлення злочинців.
Ганс Гросс (1847-1915 р.ж.) австрійський практик-юрист і науковець, професор
університетів у Граці та Празі, тривалий час викладав у Чернівецькому університеті, засновник
першого у світі криміналістичного музею в Граці. Першим обґрунтував самостійний характер
криміналістики, побудови її теми як науки. Його фундаментальні праці “Кримінальна психологія”.
Грац, 1898; Посібник для судових слідчих, чинів загальної та жандармської поліції. – Грац, 1892
(протягом 1895-1896 рж. витримало три російськомовні перекладені видання); Посібник для
судових слідчих як система криміналістики. - Грац, 1898 (рос. перекл. СПб, 1908) – ці праці навіть
зараз носять енциклопедичний характер. Власне Г. Гроссом було у 1897 році запропоновано
термін “криміналістика”.
Рудольф Арчибальд Рейсс (1876-1928 рж.) відомий швейцарський криміналіст, засновник
однієї з перших в історії криміналістичних лабораторій і курсів для вивчення працівниками поліції
наукових методів дослідження речових доказів у Лозанні.
10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина
криміналістики.
Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних
концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь
предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.
У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну
ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину,
криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік
постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.
Окрім цього цей розділ утворюють також:
- мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);
- системність науки, тобто криміналістичні класифікації;
- вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.