9. Розвиток криміналістики за кордоном.

За кордоном піонерами криміналістики були :

Альфонс Бертільон (1853-1914 р.ж.) – директор бюро ідентифікації Паризької поліцейської

префектури, автор:

- антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців,

- системи опису ознак зовнішності людини – „словесного портрету”,

- методів метричної фотозйомки на місці події та впізнавальної (сигналітичної) фотозйомки.

Першим запропонував термін “ідентифікація”.

Вільям Гершель (1833-1917рж.) англійський криміналіст, першовідкривач феномену

папілярних узорів як засобу ідентифікації особи.

Едмон Локар (1877-1966 р.ж.) французький криміналіст і судовий медик, засновник

Ліонської лабораторії техніко-поліцейських методів. Розробив пороскопічний метод дослідження

слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку, методику багатьох

експериментальних досліджень з використанням хімічних методів. (Пороскопія – криміналістичне дослідження пор, як джерел інформації для розшуку та ідентифікації людей. Еджескопія – крим

дослідження нерівностей будови країв папілярних ліній на долонних поверхнях рук і підошв ніг).

Генрі Фолдс (1843-1930рж.) англійський лікар-криміналіст, першим запропонував

використовувати відбитки пальців, вилучених з місця події для розшуку і встановлення злочинців.

Ганс Гросс (1847-1915 р.ж.) австрійський практик-юрист і науковець, професор

університетів у Граці та Празі, тривалий час викладав у Чернівецькому університеті, засновник

першого у світі криміналістичного музею в Граці. Першим обґрунтував самостійний характер

криміналістики, побудови її теми як науки. Його фундаментальні праці “Кримінальна психологія”.

Грац, 1898; Посібник для судових слідчих, чинів загальної та жандармської поліції. – Грац, 1892

(протягом 1895-1896 рж. витримало три російськомовні перекладені видання); Посібник для

судових слідчих як система криміналістики. - Грац, 1898 (рос. перекл. СПб, 1908) – ці праці навіть

зараз носять енциклопедичний характер. Власне Г. Гроссом було у 1897 році запропоновано

термін “криміналістика”.

Рудольф Арчибальд Рейсс (1876-1928 рж.) відомий швейцарський криміналіст, засновник

однієї з перших в історії криміналістичних лабораторій і курсів для вивчення працівниками поліції

наукових методів дослідження речових доказів у Лозанні.

10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина

криміналістики.

Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних

концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь

предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.

У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну

ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину,

криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік

постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.

Окрім цього цей розділ утворюють також:

- мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);

- системність науки, тобто криміналістичні класифікації;

- вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.