
- •Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія
- •Завдання для діагностики початкового рівня знань
- •Джерела навчальної інформації:
- •Перелік теоретичних питань:
- •Орієнтована основа дії
- •1. Ураження раження серця при аг
- •2. Ураженняраження судин мозку і сонних артерій при гіпертонічній хворобі
- •3. Ураження нирок при гіпертонічній хворобі
- •4. Ураженняраження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.
- •5. Ураженняраження аорти при гіпертонічній хворобі
- •Лікування артеріальної гіпертензії.
- •Характеристика сучасних діуретиків
- •Характеристика сучасних інгібіторів апф
- •Характеристика сучасних антагоністів рецепторів ангіотензину II
- •Характеристика основних антагоністів кальцію
4. Ураженняраження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.
Найбільш характерним є звуження судин спазматично-функціонального характеру. Просвіт судин зменшується; звуження артеріол спричиняє утруднення для кровотоку, через це вся артеріола згинається, утворюючи петлі; рівномірність калібру порушується внаслідок чергування спастичного посилення і розслаблення тонусу судини, утворюються місцеві розширення, і даний відрізок набуває чоткоподібної форми; можуть бути рідкісні прояви локалізованого спазму артеріол, що виражаються в різких перетяжках артеріол та їх фрагментації. Одночасно патологічні явища виявляються у венозних судинах – вони звиваються, розширюються (симптом Гвіста).
У пізніших стадіях гіпертензії та при її злоякісному перебігу розвивається ретинопатія: виявляються численні крупні геморрагії різної форми, розташовані навколо диска зорового нерва або по ходу крупних судин, нерідко утворюються тромби, дистрофічні фокуси, що оточують ділянку жовтої плями, – утворюється фігура зірки. Поряд з твердими плямами в тканині сітківки визначаються рухомі, лабільні дрібні плями, які своїм зовнішнім виглядом нагадують грудочки вати. При важких формах гіпертензії, і особливо в термінальній фазі, відбуваються патологічні зміни диска зорового нерва – нейропатія. Набряк розповсюджується на диск зорового нерва, і являється обумовленим стазом в капілярно-венозній мережі сітківки. Наявність нейроретінопатії свідчить про злоякісний перебіг АГ, при цьому беруть участь в патологічному процесі всі структури – судини сітківки, її тканина, зоровий нерв.
5. Ураженняраження аорти при гіпертонічній хворобі
Аневризма аорти – локальне мішковидне вибухання стінки аорти або дифузне розширення стінки аорти більше, ніж в 2 рази в порівнянні з нормою. Симптоматика аневризми грудної аорти залежить від її локалізації і величини, і складається із симптомів порушення гемодинаміки і здавлення навколишніх органів.
Розшаровуючи аневризми аорти значно частіше зустрічаються у хворих з АГ. У клінічному перебігу розшаровуючої аневризми можна виділити два етапи: перший етап відповідає розриву інтими аорти, утворенню внутрішньостінкової гематоми і початку розшарування, другий етап характеризується повним розривом стінки аорти з подальшою кровотечею.
Інструментальні дослідження включають рентгенологічне дослідження (оглядова рентгенографія черевної порожнини) ультразвукову ехосонографію, доплер-дослідження аорти, аортографію.
Лікування артеріальної гіпертензії.
Задачи адачі лікування артеріальної гіпертензії:
Короткостроковіороткострокові (1 - 6 міс. від початку лікування):
зниження систолічного і діастолічного АТ на 10% і більш або досягнення цільового артеріального тиску;
відсутність гіпертонічного кризу;
збереження або покращання якості життя;
вплив на змінні чинники ризику.
Середньострокові (> 6 міс. від початку лікування):
досягнення цільового рівня артеріального тиску;
відсутність ураження органів-мішеней або зворотна динаміка ускладнень, що були наявні;
усунення змінних чинників.
Довгострокові:
стабільна підтримка артеріального тиску на цільовому рівні:
відсутність прогресу ураження органів-мішеней;
компенсація наявних серцево-судинних уражень.
Цільові рівні артеріального тиску:
у загальній популяції хворих – 140/80 мм рт.ст.
для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом 2 типу – 130/85 мм рт.ст.
для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом з протеїнурією > 1 г/сут – нижче 120/70 мм рт.ст.
для пацієнтів з АГ і хронічною нирковою недостатністю – 125/75 мм рт.ст.