
- •Об'єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4.Основні теорії походження держави.
- •5.Причини виникнення держави.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу (Греція, Вавилон, Єгипет, Стародавній Рим, Стародавній Китай, Київська Русь).
- •7.Поняття і ознаки держави.
- •8.Суверенітет держави
- •9.Функції держави.
- •10.Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11.Поняття форми держави, її складові елементи.
- •12.Форми державного правління.
- •13.Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14.Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15.Класифікація форм державного устрою.
- •16.Поняття політичного і державного режиму.
- •17.Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18.Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Основні сучасні концепції держави.
- •Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25.Громадянське суспільство і держава.
- •26.Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27.Поняття і ознаки права.
- •28.Об'єктивне і суб'єктивне право, їх взаємозв'язок.
- •29.Походження права.
- •30. Функції права.
- •31. Принципи права.
- •32.Співвідношення національного і міжнародного права.
- •33. Взаємозв’язок держави і права.
- •34.Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •35.Публічне і приватне право.
- •36. Галузі права, їх основні ознаки.
- •37. Інститут права.
- •38. Поняття і форми систематизації норм права.
- •39. Норми права у системі соціальних норм.
- •40. Поняття і ознаки норм права.
- •41.Поняття, ознаки і види соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами.
- •42.Норми моралі і норми права, їх взаємозв'язок.
- •43. Норми звичаї і норми права.
- •44. Корпоративні норми і норми права.
- •46.Колізійне право, як підгалузь права.
- •47.Структура норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція).
- •48. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.
- •49. Стадії законодавчого процесу.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •50. Законотворчість як складова правотворчості.
- •51. Види правотворчості держави.
- •52. Поняття делегованої правотворчості, її ознаки.
- •53. Види правотворчості громадянського суспільства.
- •54. Основні юридичні джерела (форми) права.
- •55. Поняття судового прецеденту.
- •56. Поняття і ознаки закону
- •57. Предмет і метод правового регулювання як принцип формування системи права.
- •58. Види законів.
- •59. Конституція - основний закон держави.
- •60. Поняття і основні форми реалізації норм права.
- •61. Поняття тлумачення норм права.
- •62. Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів.
- •63. Способи (методи) тлумачення норм права.
- •64. Поняття і суть правозаконності і правопорядку.
- •65. Поняття і ознаки правозастосування.
- •66. Юридичні гарантії законності.
- •67. Поняття правосвідомості, її структура та види.
- •68.Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання.
- •69. Поняття правової культури.
- •70. Поняття нормативно-правового акту, його види.
- •71.Дія нормативно-правового акту.
- •72. Правовідносини як основна правова категорія права.
- •73. Структура правовідносин: суб'єкти, об'єкти і зміст.
- •74. Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення.
- •75. Види юридичної відповідальності.
- •76. Поняття типу (сім'ї) правової системи.
- •77. Основні критерії класифікації правових систем світу.
- •79. Загальна характеристика англо-американського типу правової системи.
- •80. Загальна характеристика змішаного типу правової системи.
- •81. Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82. Соціалістичні правові системи.
- •83. Стадії правозастосування.
- •84. Юридичні обов’язки та права громадянина.
- •85. Приклади делегованої правотворчості в Україні.
- •86 Основні стадії законодавчого процесу в Україні.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •87. Суб'єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України.
- •88. Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві.
- •89. Поняття правоздатності, дієздатності, деліктоспроможності.
- •90. Поняття та види презумпції.
11.Поняття форми держави, її складові елементи.
Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.
Структура форми держави -- стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму.
Форма державного правління - - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі.
Форма державного устрою - - порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому.
Форма державного режиму - - порядок здійснення державної влади у певні способи певними, методами і засобами.
12.Форми державного правління.
Форма державного правління - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі. Визначальним чинником виокремлення видів держ.правління це правовий статус глави держави і порядок його формування.
1. МОНАРХІЯ — (з грец. єдиновладдя) форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним) . Виділяють:
1) Абсолютна (необмежена) - Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія, Мароко), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення).
2) Конституційна(обмежена) –Конституційна монархія може бути парламентарною та дуалістичною.
А) Дуалістична має такі ознаки: - наявність парламенту. – уряд формується одноосібно монархом, який відповідальний лише перед ним. – відсут. відповідальності уряду перед парламентом і неможливість відправити його у відставку. – право абсолютного вето монарха на закони прийняті парламентом. – право дострокового розпуску парламенту монархом. (Йорданія, Мароко, Кувейт).
Б) Парламентарна – має такі ознаки: -інститут глави держави закріплений за монархом, який передається у спадок проте його повноваження обмежені в сфері законодавчої і виконавчої влади. – за монархом зберігається право формувати уряд, але лише за пропозицією лідерів партій чи коаліції партій парлам. більшості. – уряд формується парламентським шляхом і несе перед ним відповідальність. – наявний інститут контрасигнації – скріплення підписом прем’єр міністра або відповідальним міністром актів глави держави.( велика Британія, Данія, Іспанія, Норвегія, Японія).
2. РЕСПУБЛІКА – ф.держ.правління при якій всі органи держ. влади або обираються або формуються парламентом.
А) Президентська республіка. Ознаки: - чіткий поділ влади і забезпечення збалансованої системи стримувань і противаг. – поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента. Відсутність посади прем’єр міністра. – формування уряду лише президентом за обмеженою участю парламенту. – відсутність політичної відповідальності уряду перед парламентом. – відсутність права глави держави на розпуск парламенту. – відсутність інституту контрасигнування актів глави держави. – можливість дострокової відставки глави держави через процедуру імпічменту. – наявність відносного вето глави держави щодо прийнятих актів парламенту. – виконавча влада незалежні одна від одної. (США)
Б) Парламентарна республіка. Ознаки: - здійснення повноважень глави держави і глави уряду різними особами. Наявність посади прем’єр міністра. – обмеження владних повноважень глави держави щодо формування уряду. – відповідальність уряду перед парламентом. – право глави держави розпустити парламент достроково. (головна умова нездатність сформувати парламентську більшість або вихід партії з більшості – розпад коаліції). – контрасигнування актів глави держави главою уряду. ( Естонія, австрія, Італія, Чехія, Угорщина, Словенія).
В) Республіка змішаного типу. Ознаки: - поєднання особливостей презид з парлам. Республікою. – головною особливістю змішаної республіки є право формування уряду. Залежно від того, хто формує уряд можна визначити тип змішаної республіки: президентсько-парламентарна чи парламентарно-президентська.
Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської і парламентарної республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Як і в президентській республіці, тут глава держави обирається, як правило, на загальних виборах і юридичне та реально наділяється великими повноваженнями, особливо у сфері виконавчої влади, іноді навіть очолює її. Уряд формується, як і в парламентарній республіці, за участю тією чи іншою мірою парламенту й несе політичну відповідальність як перед президентом, так і перед парламентом. Подвійна політична відповідальність уряду — основна ознака змішаної республіканської форми правління.
Ще однією важливою ознакою цієї форми правління є дуалізм виконавчої влади: президент здійснює загальне керівництво урядом, який очолює прем'єр-міністр. За змішаної республіканської форми правління президент має більше повноважень, ніж глава держави у президентській республіці. Він наділяється, зокрема, ще й правом розпуску парламенту за настання певних обставин і правом законодавчої ініціативи, чого немає у президентській республіці.