
- •Об'єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4.Основні теорії походження держави.
- •5.Причини виникнення держави.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу (Греція, Вавилон, Єгипет, Стародавній Рим, Стародавній Китай, Київська Русь).
- •7.Поняття і ознаки держави.
- •8.Суверенітет держави
- •9.Функції держави.
- •10.Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11.Поняття форми держави, її складові елементи.
- •12.Форми державного правління.
- •13.Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14.Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15.Класифікація форм державного устрою.
- •16.Поняття політичного і державного режиму.
- •17.Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18.Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Основні сучасні концепції держави.
- •Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25.Громадянське суспільство і держава.
- •26.Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27.Поняття і ознаки права.
- •28.Об'єктивне і суб'єктивне право, їх взаємозв'язок.
- •29.Походження права.
- •30. Функції права.
- •31. Принципи права.
- •32.Співвідношення національного і міжнародного права.
- •33. Взаємозв’язок держави і права.
- •34.Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •35.Публічне і приватне право.
- •36. Галузі права, їх основні ознаки.
- •37. Інститут права.
- •38. Поняття і форми систематизації норм права.
- •39. Норми права у системі соціальних норм.
- •40. Поняття і ознаки норм права.
- •41.Поняття, ознаки і види соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами.
- •42.Норми моралі і норми права, їх взаємозв'язок.
- •43. Норми звичаї і норми права.
- •44. Корпоративні норми і норми права.
- •46.Колізійне право, як підгалузь права.
- •47.Структура норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція).
- •48. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.
- •49. Стадії законодавчого процесу.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •50. Законотворчість як складова правотворчості.
- •51. Види правотворчості держави.
- •52. Поняття делегованої правотворчості, її ознаки.
- •53. Види правотворчості громадянського суспільства.
- •54. Основні юридичні джерела (форми) права.
- •55. Поняття судового прецеденту.
- •56. Поняття і ознаки закону
- •57. Предмет і метод правового регулювання як принцип формування системи права.
- •58. Види законів.
- •59. Конституція - основний закон держави.
- •60. Поняття і основні форми реалізації норм права.
- •61. Поняття тлумачення норм права.
- •62. Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів.
- •63. Способи (методи) тлумачення норм права.
- •64. Поняття і суть правозаконності і правопорядку.
- •65. Поняття і ознаки правозастосування.
- •66. Юридичні гарантії законності.
- •67. Поняття правосвідомості, її структура та види.
- •68.Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання.
- •69. Поняття правової культури.
- •70. Поняття нормативно-правового акту, його види.
- •71.Дія нормативно-правового акту.
- •72. Правовідносини як основна правова категорія права.
- •73. Структура правовідносин: суб'єкти, об'єкти і зміст.
- •74. Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення.
- •75. Види юридичної відповідальності.
- •76. Поняття типу (сім'ї) правової системи.
- •77. Основні критерії класифікації правових систем світу.
- •79. Загальна характеристика англо-американського типу правової системи.
- •80. Загальна характеристика змішаного типу правової системи.
- •81. Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82. Соціалістичні правові системи.
- •83. Стадії правозастосування.
- •84. Юридичні обов’язки та права громадянина.
- •85. Приклади делегованої правотворчості в Україні.
- •86 Основні стадії законодавчого процесу в Україні.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •87. Суб'єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України.
- •88. Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві.
- •89. Поняття правоздатності, дієздатності, деліктоспроможності.
- •90. Поняття та види презумпції.
4.Основні теорії походження держави.
Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).
Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви — над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою.
Договірна (природно-правова) теорія (Г. Ґроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія грунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.
Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом.
Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга — частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутського — одного племені іншим).
Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами.
Інцестна т. (засновник Леві-стросс). Причина виникнення держави повязується з забороною інцесту, необхідність дотримання цієї заборони призвела до обєднання племен між собою.
Дифузна теорія. Держава виникає в результаті передачі досвіду управління від одних народів до інших, яким не відома державна форма організації життя суспільства.
Расова теорія (Ж. Губіно, Ніцше). Держава виникає в результаті поділу суспільства на нищі і вищі раси. Перші панують, другі підкоряються.
Іррегаційна теорія. Держава виникаю у зв’язку з необхідністю залучення великої кількості людей до суспільних робіт.
Космічна теорія. Держава виникає з виникненням людини. Людина не здатна сама себе організувати.
5.Причини виникнення держави.
Передумовою виникнення держави були три великі суспільні поділи праці:
1) виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);
2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);
3) появою групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).
В результаті такого суспільного поділу праці значно змінюється господарське життя: зявляється надлишковий продукт, що призвело до збагачення, майнової нерівності. А поява приватної власності призвело до оформлення появи держави. Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом повсякденного управління. З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.
Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.
Таким чином, причинами виникнення держави є:
1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);
2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;
3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);
4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких;