12.5. Послідовність виконання робіт при винесенні проектної відмітки в натуру

Розглянемо на конкретному прикладі.

Вихідні дані : m_н = 2,5 мм; Н_Пр = 155,321;

Н_Rр= 154,245 ; S= 11,54 м.

На першому етапі, у відповідності з даними таблиці 12.3, визначають тип нівеліра (і рейки) для вирішення конкретної задачі. За формулою12.1 розраховують фактичне значення m_н по умовам нівелювання (високоточного, точного, технічного нівелювання).

Результати розрахунку:

m_н*=1.25 мм; m_н** = 2.14 мм; m_н***= 3.41мм.

Отриманий результат свідчить про можливість виконання роботи точним нівеліром Н - 3 з використанням нівелірної рейки РН - 5, при умові фіксації точки олівцем на рівній поверхні.

При точному геометричному нівелюванні нівелір встановлюють по середині між репером і місцем винесення проектної відмітки (рис.12.3) щоб різниця плеч не перевищувала 5 м. Приводять його до робочого стану і по рейці, встановленій на репері, беруть відлік (d = 1242 мм).

По відомому значенню відмітки репера (Н_Пр = 155,321) і взятому відліку (d= 1242) знаходять горизонт інструмента (Н_і):

Н_і = Н_Rр + d = 155,321 + 1,242 = 156,563м.

Після знаходження горизонту інструмента визначають довжину проектної рейки (в_пр):

в_пр = Н_і – Н_Пр = 156,563 - 154,245 = 2,312 м.

Встановлюють рейку в місці винесення проектної відмітки. Переміщують її вверх (вниз) до отримання відліку, рівного довжині проектної рейки, тобто, 2312 мм. В цьому випадку п'ятка рейки буде знаходитись на рівні проектної відмітки. Її положення фіксують олівцем, проводячи горизонтальну риску (рис. 12.3), висота риски над рівневою поверхнею відповідає значенню проектної відмітки.

З метою уникнення випадкових похибок, процедуру винесення проектної відмітки повторюють при іншій висоті інструмента, для чого штатив з нівеліром переставляють в інше місце, або змінюють його висоту.

Отримані мітки проектної відмітки можуть не співпадати. Якщо відхилення міток не перевищує допуску (до 3 мм), за дійсне положення точки з проектною відміткою приймають середину відрізка між двома мітками.

12.6. Передача відміток на монтажний горизонт

Передача відміток на монтажний горизонт - це визначення відмітки точки, закріпленої постійним знаком. Як правило, за постійний знак приймають замонолічений в бетон плити перекриття болт великого розміру (М20) з полу-сферичною головкою, або одну з монтажних петель.

Здійснюється передача відмітки шляхом прокладання замкнутого нівелірного ходу від пунктів висотної розбивної основи на території будівельного майданчика. При передачі відмітки на висотні поверхи, на дно глибокого котловану, або в колодязь (шахту) використовують підвішену стальну рулетку з тягарем, вагою в 5- 10 кг (Рис. 12.4).

Рис. 12.4. Схема передачі відміток: а- на монтажний горизонт; б - на дно котловану; n, m - відліки по нівелірним рейкам; с, d - відліки по рулетці

Вибір геодезичних інструментів для забезпечення відповідної точності при передачі відміток здійснюють аналогічно вибору інструментів для винесення в натуру проектної відмітки з урахуванням вимог табл. 2.1 і розрахунку m_н. Визначення відмітки точки на монтажному горизонті (т.М), або на дні котловану, здійснюють за формулою1 2.2, у відповідності до схеми на рис.12.4.

Н_м = Н_Rр ± m ± (d-c) ± n. (12.2)

Передачу відмітки на дно котловану здійснюють двома способами. Якщо котлован не глибокий, або мається з'їзд для транспорту, то відмітку дна визначають шляхом прокладання нівелірного ходу (замкнутого) по з'їзду. В глибокий котлован відмітку передають за допомогою підвішеної рулетки.