1.3. Елементи вимірювань на місцевості. Одиниці мір

Для того, щоб нанести контур якогось об'єкта місцевості на папір, необхідно знати взаємне положення характерних точок цього об'єкта. Його визначають шляхом вимірювань довжин ліній між точками та ку­тів, утворених цими лініями. Будуючи план, на папері слід відкладати не виміряні на місцевості відстані, а їхні горизонтальні проекції. Для цього необхідно знати кути нахилу ліній. Кутом нахилу а називається кут між лінією місцевості та горизонтальною площиною. Кути нахилу ліній можуть бути додатними і від'ємними, вони позначаються знаками "+" (плюс) і"-" (мінус).

Горизонтальну проекцію (прокладення) лінії d визначають як до­буток її довжини D на косинус кута нахилу α (рис. 1.2):

d = Dcosα (1.1)

Часто на практиці обчислюють не прокладення лінії, а різницю між довжиною лінії місцевості та її горизонтальною проекцією, так звану поправку х за нахил лінії:

(1.2)

Кути нахилу ліній враховують тоді, коли вони перевищують 2°. При менших кутах поправки за нахил будуть незначними і ними нехтують.

Г оризонтальним кутом, який відповідає напрямам із точки А на точки В і С, є кут bас (рис. 1.3), що лежить в горизонтальній площині й ви­ражає величину двогранного кута, утвореного вертикаль ними площинами, які проходять через прямовисну лінію Аа в точці А і через точки В і С. Іншими словами, горизонтальний кут - це плоский кут між проекціями ліній місцевості на горизонтальну площину. Горизон­тальні кути вимірюють з різною точністю кутомірними приладами - бусоллю (гоніометром), теодолітами.­

1.4. Висоти точок місцевості. Перевищення між точками

Висоти точок земної поверхні визначають відносно рівневої по­верхні, під якою розуміють поверхню морів та океанів у спокійному стані, уявно продовжену під материками (рис. 1.4).

Відстань по прямовисній пря­мій від даної точки місцевості до рівневої поверхні Н_в називається її абсолютною висотою (позначкою, альтитудою). Якщо висота точки виз­начена відносно якої-небудь умов­ної поверхні, вона називається від­носною висотою цієї точки Н'_в.

Абсолютні висоти точок земної поверхні у нашій країні, як і в інших країнах колишнього СРСР, визначають від рівня Балтійського моря (Балтійська система висот).

Різниця висот двох точок земної поверхні називається переви­щенням Л. Так, перевищення між точками А і В (рис. 1.5) буде:

(1.3)

П еревищення може бути додатнім, якщо точка В вища за точку А, і від'ємним, якщо точка В буде нижча від точки А. Якщо відстань між точками А і В неве­лика й рівневу поверхню вважати площиною, то, знаючи кут нахи­лу лінії а, перевищення точки В над точкою А можна визначити за формулою:

(1.4)

За відомим перевищенням і висотою точки А, можна визначити висоту наступної точки В:

(1.5)

тобто, висота наступної точки дорівнює висоті попередньої точки плюс перевищення між ними.