30 Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність

Бездіяльність злочинна, різновид злочинного діяння, є суспільно небезпечна і протиправна пасивна поведінка, що виражається в не вчиненні суспільно корисної дії, яку особа могла і повинна була вчинити в силу покладених на неї правових обов'язків. Ці обов'язки можуть витікати безпосередньо із закону (наприклад, військовослужбовець, ухиляється від чергового призову в армію, порушує Закон "про загальний військовий обов'язок"), з договору (наприклад, няня не стежить за малолітньою дитиною, і він потрапляє під автомобіль), професійних обов'язків (наприклад, ненадання лікарем допомоги хворому).

Бездіяльність злочинна може виражатися також і в перешкоджанні настанні суспільно небезпечних наслідків, яким особа зобов'язана була запобігти, оскільки вони виступають як результат неправомірної поведінки даної особи.

Бездіяльність злочинна – одна з форм так званого триваючого злочину.

Український кримінальний закон передбачає ряд злочинів, які вчиняються у формі бездіяльності злочинної: порушення правил водіння і експлуатації транспорту, недбалість, ненадання допомоги хворому та ін.

Бездіяльність злочинна може бути умисною або необережною. Для визнання факту бездіяльності злочинної необхідно встановити: був покладений чи ні на обвинуваченого обов'язок вчинити певні дії, невчинення яких ставиться йому в провину; чи мав обвинувачений реальну можливість в конкретних умовах, в яких він перебував, здійснити необхідні дії; чи дійсно обвинувачений не зробив (навмисне або по необережності) цієї дії, тобто не виконав обов'язків, які на нього були покладені.

Для наявності складу злочину в ряді випадків досить факту допущеного винним бездіяльності злочинної, в інших же випадках закон встановлює, що склад злочину буде тоді, коли бездіяльність спричинило небезпечні наслідки (наприклад, при посадовій недбалості), тобто необхідно встановити причинний зв'язок між бездіяльністю злочинною і його результатом. Бездіяльність злочинна тільки в тому випадку тягне за собою кримінальну відповідальність, якщо встановлено, що в силу зазначених обставин винний зобов'язаний був в конкретній ситуації діяти відповідним чином.

31 Суспільно небеспечні наслідки, їх поняття та види.

Найважливіша соціальна властивість злочину - його суспільна небеспечність - полягає в тому, що діяння (дія чи бездіяльність) посягає на суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкоду, збитки).

Суспільно небеспечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об`єкту, можуть бути поділені на наслідки у виді реальної шкоди і на наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди.

Суспільно небезпечні наслідки можна визначати як шкоду (збитки), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом, або ж небезпеку (загрозу) спричинення такої шкоди. /1 ст. 103/

Наслідки злочину різноманітні, вони можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріальні і наслідки нематеріальні.

До матеріальних наслідків належить майнова шкода у злочинах проти власності (глав ІІ Особливої частини КК), а також шкода, що носить особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні ушкодження (ст.ст. 101-106 КК). У свою чергу злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися в так завній позитивній шкоді чи упущеній вигоді (неодержані доходи). Позитивна майнова шкода полягає в тому, що майно, яке перебувало в власності потерпілого, протиправно вилучається чи знищується або ж пошкоджується. В разі ж опущеної вигоди потерпілий не одержує тих майнових вигод, які він має право одержати за законом, договором чи іншою правовою підставою.

Нематеріальні наслідки являють собою такі зміни в об`єкті посягання, внаслідок яких порушуються ті чи інші інтереси учасників суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом і, як правило, не пов`язані з фізичним впливом на людину як на суб`єкта суспільних відносин або впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відносини. Тут може бути виділена шкода політична (злочини проти держави), організаційна (злочини службові, військові, проти порядку управління, правосуддя, суспільної безпеки, громадського порядку), соціальна (злочини проти політичних і трудових прав громадян).

Залежно від виду безпосеренього об`єкта, якому завдає шкоду злочин, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що завдається службовою особою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень (ст. 166 КК), є основною, а шкода, що завдається особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч.2 ст. 166 КК), - додатковою. В той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов`язкові (додатково обов`язкові), тобто, що мають місце завжди, в усіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що завдається здоров`ю потерпілого при грабежі (ч. 2 ст. 141 КК), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть і бути відсутніми у злочині, наприклад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ч. 2 ст. 206 КК).

Суспільно небеспечні наслідки мають істотне значення для особливостей конструювання об`єктивної стотрони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються до диспозиції статті Особливої частини КК як обов`язкова частина складу злочину, в інших - не зазначаються в законі. Залежно від цього усі злочини за своєю об`єктивною стороною поділяються на дві групи:

злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини)

і злочини з формальним складом (формальні злочини).

Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об`єктивної сторони яких закон (диспозмція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків. /1 ст.105/

Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявнності об`єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). /1 ст.106/

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального (майнового) або особистого (фізичного) характеру. До таких злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень та ін.

В злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно небеспечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів відносяться, наприклад, образа, наклеп, спекуляція, одержання хабара, зазнаки неправдивий донос, втеча з під варти, дезертирство та ін.

Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відображає об`єктивно існуюче становище, коли в законі:

а) по-різному описується об`єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відображаються суспільно небезпечні наслідки. В злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв`язок між ними. В злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по різному вирішується питання про момент закінчення злочину. Злочин з матеріальним складом визначається закінченим з моменту настання наслідків. Злочини же з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.