Виховна робота студента-практиканта

Під час педагогічної практики студенти виконують не тільки обов'язки вчителя-предметника, але й обов'язки класного керівника.

Студент повинен:

1. володіти знаннями з теорії й методики виховної роботи;

2. формувати професійні вміння та навички вихователя;

3. оволодівати технологією виховної роботи із включенням у дію основної педагогічної поінформованості.

Поєднуючи функції вихователя, студент має поєднувати наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, методами управління дитячим колективом, навичками роботи з батьками; повинен бути контактним у спілкуванні, ініціативним, критичним до себе й до інших, здатним до педагогічної творчості.

Під час педагогічної практики студенти-практиканти виконують такі завдання:

а) беруть участь у проведенні всіх виховних заходів школи, класу;

б) вивчають організацію виховної роботи педколективу, учкому школи, систему їх роботи, організацію, методи і форми впливу цієї роботи на формування особистості учнів, підвищення рівня педагогічної культури батьків;

в) вивчають психологію виховної роботи з учнями 5-11 класів з урахуванням індивідуальних особливостей і стану виховної роботи кожного з них;

г) вивчають психологічні особливості поведінки учнів і чинники, що зумовлюють їх, а також можливості підвищення їх культури, вихованості у процесі підготовки до суспільного життя.

Студент як вихователь повинен уміти:

1. застосовувати одержані знання при розв'язанні психолого-педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнівського колективу;

2. визначати конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівнів вихованості учнівського колективу, умов навколишнього середовища;

3. виховувати в учнів шанобливе ставлення до духовних і матеріальних цінностей українського народу та народів інших національностей, які проживають в Україні;

4. реалізовувати принцип національного виховання у зв'язку виховання з життям і трудовою діяльністю народу;

5. використовувати елементи народної педагогіки як засобу педагогічного впливу;

6. планувати діяльність і спілкування вихованців, забезпечуючи єдність вимог, інтересів та здібностей учнів.

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1. Загальні відомості: дата проведення, форма виховного заходу, мета.

2. Аналіз підготовчого етапу до проведення виховного заходу:

а) ініціатори та організатори виховного заходу (учитель, учні, адміністрація школи);

б) урахування інтересів та ініціативи учнів під час вибору ними теми й мети виховного заходу;

в) планування підготовки до виховного заходу;

г) різноманітність намічених форм організації діяльності школярів (індивідуальні, групові, масові, словесні, наочні, практичні), доцільність їх взаємозв'язку;

д) взаємозв'язок форми, мети виховного заходу із завданнями ви­хо­­вання, рівнем розвитку дитячого колективу, віковими особ­ливостями.

Позакласні заходи та їх аналіз

Мета позакласної роботи з мови має кілька аспектів: виховувати любов до рідної та іноземної мови, сприяти підвищенню рівня володіння учнями українською та іноземною мовами, розширювати знання учнів про соціально-економічні особливості та культуру країни, розвивати творчі здібності учнів, здійснювати емоційний вплив на учнів, здійснювати особистісне спілкування вчителя з учнями, формувати лінгвістичну компетенцію школярів.

Особливості позакласної роботи порівняно з класною роботою: проведення роботи за особистим планом учителя, що відповідає рівню навченості, інтересам та здібностям учнів; її нерегламентованість за місцем, часом і формами проведення, емоційна насиченість, характер проведення виховних заходів, добровільність і масовість участі школярів у позакласній роботі", відсутність чітко визначеної оцінки діяльності учнів.

Основними вимогами організації позакласної роботи з мови є: кореляція з класною роботою, організація колективної взаємодії учнів, велика кількість учасників позакласних заходів, створення ненапруженої атмосфери під час підготовки та проведення виховних заходів.

Одиничні та комплексні позакласні заходи. Одиничний захід є більш-менш однорідний за змістом і проводиться найчастіше в одній групі або класі. До них належать: відгадування кросвордів, бесіди про звичаї та обряди, традиції країни, вікторини, демонстрації цікавих відеофільмів тощо. Комплексний захід складається з певної кількості одиничних і здебільшого організується як шкільний захід або захід паралельних класів, для активної участі в якому відбираються представники класів або груп. Прикладами комплексних заходів можуть бути шкільна олімпіада, концерт, присвячений певній події, даті, вечір поезії, конкурси стіннівок, монтажів, на кращого читця поезії, на кращу рекламу, на крашу постановку сценівок; засідання клубу, дискусія, бесіда, засідання малої Академії наук, засідання Клубу веселих і кмітливих; гра "Поле чудес", "Що? Де? Коли?", ділова гра тощо.

Деякі одиничні заходи можуть бути організовані в одному або кількох класах (на паралелі). Неможливо переоцінити виховний та емоційний вплив одиничного комплексного заходу (концерт), що проводиться у групі й до якого залучаються всі учні. Комплексний загальношкільний захід не має цієї переваги: на ньому здебільшого присутні тільки окремі учні з кожного класу і до того ж представники не всіх класів беруть активну участь у цьому заході.