1.8 Захист курсової роботи

Під час підготовки до захисту курсової роботи студент повинен приділити особливу увагу усуненню недоліків і зауважень, наведених у рецензії, зокрема, навести додаткові докази для обстоювання своєї позиції. Для усунення помилок і недоліків треба виконати додаткову роботу: опрацювати літературу, зазначену в рецензії, доповнити текст роботи, посилити аргументацію і зробити правильні висновки. Відповіді на зауваження керівника необхідно дати на окремих сторінках і навести їх під час захисту роботи.

Необхідно продумати логіку свого виступу і доведення висновків, осмислити зміст викладеного в роботі і бути готовим пояснити наведені положення в разі потреби. Під час захисту студент повинен показати розуміння висвітлених питань, добре володіти матеріалом.

До захисту курсової роботи студент готує усний виступ на 5–7 хвилин, який не потребує переказування роботи загалом. У ньому необхідно обґрунтувати вибір теми, зазначити основні питання теми, пояснити, яким шляхом вони вирішувались, які результати роботи, тобто відобразити його зміст, вступ і висновки. У виступі треба показати, яких недоліків припущено в роботі і як їх було усунено, з якими зауваженнями рецензента студент не згоден і чому. Від того, як представлена робота під час захисту студентом, залежить її оцінка. Тому доцільно старанно продумати свій виступ і написати його для себе повністю чи у вигляді тез. Під час захисту курсових робіт студентам надається можливість відстоювати свої погляди, обмірковувати важливі питання соціально-економічного розвитку і господарську практику. Це сприяє розвитку вміння вести дискусії і творчому мисленню.

Захист робіт проводиться публічно перед затвердженою наказом по коледжу комісією.

На оцінку курсової роботи впливають: якість її виконання та науковий рівень, ступінь самостійності у викладенні теми, її оформлення, мова і логіка викладу, рецензія наукового керівника, виступ студента під час захисту, відповіді на запитання за темою роботи тощо.

Захист і оцінка курсової роботи – це підсумки індивідуальної роботи студента. При правильній її організації студент отримує необхідну орієнтацію для подальшої самостійної роботи, оцінює свої можливості, враховує недоліки, визначає моменти, на які слід звернути увагу під час подальшого навчання.

Розділ 2 вимоги до структури і порядку викладу матеріалу курсової роботи

2.1. Структура курсової роботи

Курсову роботу умовно поділяють на:

І. Вступну частину, яка містить:

1) титульний аркуш;

2) реферат;

3) зміст;

4) перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

ІІ. Основну частину, яка містить:

1) вступ;

2) основний текст роботи, який подається у вигляді розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів;

3) висновки;

4) список використаних джерел;

ІІІ. Додатки.

Обов’язковими є такі структурні елементи: титульний аркуш, зміст, вступ, основний текст роботи, висновки, список використаних джерел.

2.2. Вимоги до структурних елементів вступної частини

Вступна частина роботи містить такі структурні елементи: титульний аркуш, реферат, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за потреби). Кожен структурний елемент вступної частини починають з нової сторінки.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи. На ньому мають бути вказані:

– найменування вищого навчального закладу та кафедри (повні назви);

– повна назва роботи;

– шифр академічної групи та прізвище, ім’я, по батькові студента;

– шифр і найменування спеціальності;

– посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали керівника;

– назва міста і рік виконання роботи.

Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.

Повна назва роботи включає в себе слова “КУРСОВА РОБОТА”, назву дисципліни та тему курсової роботи. Слова “КУРСОВА РОБОТА” та назву курсової роботи виконують великими літерами посередині рядка (лапки не ставлять), назву дисципліни – малими літерами, крім великих заголовних, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Дані про виконавця курсової роботи, наукового керівника оформлюють так: ліворуч вказують шифр академічної групи студента, посаду, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника, далі лишають вільне місце для особистих підписів, дат і праворуч від них у відповідних рядках розміщують прізвища, ім’я, по-батькові (ініціали) осіб, які підписали роботу, нижче від особистих підписів проставляють дати підписання.

Дату оформлюють арабськими цифрами в рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Наприклад, дату 10 квітня 2006 року слід оформлювати так: 10.04.2006 або 10.04.06 (після останньої цифри крапку не ставлять). Можна використовувати словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 10 квітня 2006 року (в кінці крапку не ставлять).

Назву міста, рік виконання роботи проставляють посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слова “рік” або “р.”).

Приклад оформлення титульного аркуша курсової роботи наведено у додатку В.

Реферат розміщують після титульного аркуша курсової роботи, починаючи з нової сторінки. Він призначений для ознайомлення з роботою в цілому. Реферат має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.

Реферат має включати дані про:

– обсяг роботи, кількість джерел згідно зі списком використаних джерел, кількість додатків, ілюстрацій, таблиць;

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату має послідовно відображати таку інформацію: об’єкт і предмет дослідження; мета роботи; методи дослідження; основні характеристики об’єкта дослідження; отримані результати; наукова і практична значимість роботи. Елементи тексту реферату, щодо яких відсутні відомості, пропускають.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі. Визначаючи предмет дослідження треба знайти відповідь на запитання: як розглядається об’єкт, які нові відношення, властивості, аспекти, функції розкриває дане дослідження?

Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Визначаючи мету, треба знайти відповідь на запитання – який результат дослідник намагається отримати, яким він його бачить?

Ключові слова – це основні поняття, терміни, що характеризують суть роботи, їх перелік має складатися з 5-15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Обсяг реферату має становити не більше, ніж одну сторінку формату А4.

Приклад оформлення реферату наведено у додатку Г.

Зміст розміщують після реферату курсової роботи, починаючи з нової сторінки. Він включає в себе: вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; список використаних джерел; заголовки додатків, а також номери сторінок, на яких розміщений початок певного структурного елементу.

Приклад оформлення змісту наведено у додатку Д.

Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також малопоширені умовні позначення, символи, скорочення тощо, то їх перелік (перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів) може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують після змісту на новій сторінці. Незалежно від цього при першому вживанні цих елементів у тексті курсової роботи подають їх повне написання і в дужках – умовне позначення, символи тощо, наприклад: “… Міжнародний Кооперативний Альянс (МКА) …”. При подальшому вживанні використовується умовне позначення або символи.

Перелік друкують двома стовпцями: у лівому за алфавітом наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, у правому – їх докладну розшифровку.

Якщо в роботі якісь окремі позначення, символи, скорочення, терміни і таке інше зустрічаються менше ніж три рази, то їх до такого переліку не включають, але при першому згадуванні у тексті (в дужках) наводять їх умовне позначення, символи тощо.

Приклад оформлення переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наведено у додатку Е.