
- •2. Організаційні методи експериментального дослідження, їх місце в структурі методів б.Г. Анан`єва.
- •3.Емпірічні методи, їх характеристика. Методи обробки та інтерпритації даних експерименту та спостереження.
- •4. Основні вимоги до експериментальних методів. Поняття веріфікації та операціоналізації.
- •5.Критерії валідності , надійності та засоби її встановлення. Точність та однозначність методики.
- •8.Поняття уваги . Центральний механізм уваги.
- •9.Характеристика уваги. Фактори ефективності уваги.
- •21 Факторы эффективности произвольного и непроизвольного заоминания
- •22 Характеристика качеств мышления
- •24 Мышление, этапы развития, интериоризация
- •25 Допонятийное мышление
- •26 Стадии умственного процесса
- •27 Тестирование мышления
- •28 Вербальный и невербальный интеллект, факторы интеллекта
- •29 Тесты измерения интеллекта
- •31. Понятие о цепной и свободной ассоциации.
- •32. Исследование непроизвольного запоминания в работе п. И. Зинченко.
- •34. Группа методов исследования изолированных элементов материала.
- •35. Тестирование памяти и методи их исследования в классической психологии.
- •36. Группа методов исследования связи между элементами материала.
- •37. Классические методы измерения кп (объем кп) . Требования к составлению методик. Число Мюллера.
- •39. Методы исследования стойкости и концентрации внимания.
- •41. Характеристика мыслительных операций.
1.Основні ознаки наукового експериментального дослідження.1. постановка проблеми 2. Висунення гіпотези 3.планування 4.проведення дослідження 5.аналіз та інтерпритація результатів 6.висновок
2. Організаційні методи експериментального дослідження, їх місце в структурі методів б.Г. Анан`єва.
Методи психології - сукупність способів і прийомів вивчення психічних явищ. Існують різні класифікації методів психології. Однією з найбільш популярних є класифікація Б.Г. Ананьєва. Відповідно до неї виділяються 4 групи методів психології.1 група - організаційні методи - група методів психології, які визначають загальний спосіб організації психологічного дослідження. До них відносять порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи. Порівняльний спосіб організації дослідження ґрунтується на зіставленні даних різних вікових вибірок, порівняльний аналіз двух чи більше випробовуваних. Лонгітюдне дослідження припускає тривале вивчення явища, що цікавить, дослідження одних і тих же дослідження на протязі певного проміжку часу. Комплексний метод передбачає міждисциплінарне вивчення предмета.(метод порівняльний і лонгітюдний).
3.Емпірічні методи, їх характеристика. Методи обробки та інтерпритації даних експерименту та спостереження.
Емпіричні методи - група методів психології, що дозволяють отримати первинні дані про досліджуваному явищі. Тому ці методи відомі ще як «методи збору первинної інформації». До емпіричним методам відносять обсерваційні- методи спостереження і самоспостереження, характеризуються великою суб`єктивністю .; експериментальні-це методи лабораторні і природні,констатуючі і навчаючі.; психодіагностичні –тести, анкети, опросніки,бесіди.L-дані Q-дані.;праксиметричні –методи які відносяться до прийому аналізу і прцесів продукту діяльності. T- дані (малюнок, твір),хронометрія,професіограми. Моделювання- умілий підбір, модель. Біографічний –вивчення життя людини через документацію. Методи обробки даних - розуміють проведення кількісного (статистичного- математичні, експеримент Зінченка і заучування) та якісного аналізу первинних даних- по ключу. (диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння тощо).
інтерпретаційні методи - різні прийоми пояснення виявлених в результаті обробки даних закономірностей та їх зіставлення з раніше встановленими фактами. Виділяють генетичний спосіб інтерпретації (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділення окремих фаз, стадій, критичних моментів і т.д.) і структурний спосіб (встановлення структурної зв'язку між усіма характеристиками особистості). Основними методами отримання психологічної інформації є спостереження й експеримент. Спостереження - один з основних методів збору первинної інформації, що складається в систематичному і цілеспрямованому сприйнятті та фіксуванні психічних явищ в певних умовах. Експеримент (від лат. Experimentum - проба, досвід) - один з основних методів збору первинної інформації, що характеризується тим, що дослідник планомірно маніпулює однією або декількома змінними (або факторами) і фіксує супутні зміни у прояві досліджуваного явища. Лабораторний експеримент проводиться у спеціальних умовах, дії випробуваного визначаються інструкцією, випробуваний знає, що проводиться експеримент, хоча до кінця істинного сенсу експерименту може і не знати.