МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ГУМАНІТАРНИХ ТА СУСПІЛЬНИХ

ДИСЦИПЛІН

«ПОЛІТОЛОГІЯ»

Методичні рекомендації та плани семінарських

занять для студентів вищих навчальних закладів з підготовки молодших спеціалістів для всіх

спеціальностей

(денне відділення)

Рекомендовано методичною Радою коледжу

Протокол №____від_________2007 р.

Погоджено цикловою комісією

гуманітарних та суспільних

дисциплін

Протокол № 10 від 10 травня 2007 р.

Укладач: Варюхова Л.О. -

викладач вищої категорії,

старший викладач

Харків – 2007 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ГУМАНІТАРНИХ ТА СУСПІЛЬНИХ

ДИСЦИПЛІН

Збірник

Методичні рекомендації та плани семінарських

занять з навчальної дисципліни «Політологія» для студентів вищих навчальних закладів з підготовки молодших спеціалістів для всіх

спеціальностей

(денне відділення)

Харків, 2007 р.

ББК - 87

З - 41

УДК - 1

Збірник. Методичні рекомендації та плани семінарських занять з навчальної дисципліни «Політологія» для студентів вищих навчальних закладів з підготовки молодших спеціалістів для всіх спеціальностей (денне відділення).

Укладач Варюхова Л.О. - Харків, ХМК, 2007, с.

Рецензенти:

Схвалено і рекомендовано до друку методичною Радою і цикловою комісією гуманітарних та суспільних дисциплін, протокол № 6 від 31.05.2007 року.

ББК - 1

Харківський машинобудівний коледж, 2007

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….. 5

Вказівки щодо самостійної підготовки студентів……………………..7

Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять…….10

Вимоги до виконання обов’язкового домашнього завдання (ОДЗ)…….12

Семінарське заняття №1…………………………………………………15

Семінарське заняття №2…………………………………………………17

Семінарське заняття №3…………………………………………………19

Семінарське заняття №4…………………………………………………22

Семінарське заняття №5…………………………………………………25

Семінарське заняття №6…………………………………………………27

Література………………………………………………………………………29

До змісту

Вступ

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважли­віших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасно­му розумінні - це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства.

Нині в Україні політологія - одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти. Політологія зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя.

Мета запропонованої дисципліни - допомогти студентам засвоїти головні теоретичні висновки, навчитися самостійно аналізувати політичні та суспільні явища. В умовах великої кількості точок зору (що пояснюється різним соціальним та економічним статусом людини), вміння аналізу є конче важливим для появи самостійної громадської позиції. Політична культура є складовою частиною загальної культури.

Програма курсу з політології грунтується на основних положеннях, зміст яких відобра­жає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його ба­гатстві і різноманітності наукових спрямувань.

Складається з таких розділів:

1. Теоретико-методологічні засади політології.

2. Основні віхи світової та вітчизняної політичної думки.

3. Політичні інститути та процеси.

4. Практична політологія.

5. Світовий політичний процес.

Після завершення курсу предмета «Політологія» студенти повинні:

• знати об'єкт, предмет і метод політичної науки взагалі та української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати, вміти давати характеристику українським політичним вченням;

• мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, суб'єкт і об'єкт політики;

• знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

• вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

• мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстанов­ку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

• володіти навичками політичної культури, вміти застосувати політичні знання в своїй професійній громадській діяльності.

До змісту

До змісту

Вказівки щодо самостійної підготовки студентів

Серед усіх видів навчальної роботи важливе місце належить самостійній підго­товці студентів. Вона включає в себе пошуки і підбір літератури, працю над обра­ною літературою (книгою), написання рефератів, доповідей, повідомлень, тощо.

При самостійній роботі студентів з підготовки їх до семінарських занять дово­диться використовувати велику кількість літератури - як тієї, що є в списках до кожної теми, яку радить викладач безпосередньо під час лекції чи консуль­тації. Тому під час вивчення політології в студентів повинен випрацьовуватися ра­ціонально-критичний підхід до книг, статей та інших інформаційних повідомлень.

Слід враховувати те, що з часом ряд інформаційних і теоретичних матеріалів стають застарілими. З іншого боку, кожне поточне питання має свою історію, яку теж корисно знати. Слова, сказані десять, сто чи дві тисячі років тому, ще можуть мати важливе значення. «Політика» Аристотеля, «Держава» Платона, «Досвіди» Ф. Бекона, «Залежність віри від волі» У. Джемса й ін.» — рясні і щедрі джерела знань.

Щоб глибоко зрозуміти зміст книги, потрібно вміти раціонально її читати. По­передньо переглянувши книгу, можна вирішити, чи варто її читати (попередній пе­регляд включає ознайомлення з титульною сторінкою книги, анотацією, передмо­вою, змістом). Прекрасною професійною якістю є вміння читати зміст. Рада тут проста: зміст продумується як завдання по відтворенню тексту, при цьому свої ду­мки необхідно фіксувати на папері. Розвивається концептуальне мислення, уміння мислити образно і вільно.

При ознайомленні зі змістом необхідно виділити глави, розділи, параграфи, що являють для вас інтерес, швидко їх переглянути, знайти місця, що відносяться до теми (абзаци, сторінки, параграфи) і ознайомитися з ними загалом.

Наступний етап роботи з книгою - прочитати виділені місця в швидкому темпі. Мета швидкого читання - визначити, що є цінного в кожній частині, до якого пи­тання чи доповіді реферату має відношення та чи інша інформація і що з нею роби­ти, як застосувати, чим доповнити.

Сформулюємо такі рекомендації з методики швидкого читання:

- ясно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: до якого саме питання

потрібна інформація, для чого вона потрібна, її характер і т. д.;

- оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи його на інформації,

що прямо стосується мети, і збільшувати на читанні інших частин;

- зосереджено, без відволікань працювати над текстом. Це забезпечить глибо-­ ке розуміння тексту;

- уміти визначати структуру тексту - співпідпорядкованість його частин (глав,

параграфів, рубрик), взаємозв'язок тексту з малюнками, картами, схемами,

таблицями, графіками, діаграмами, виносками, примітками і додатками;

• розуміти зміст прочитаного при швидкому ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення).

Швидкість правильного читання повинна бути в 3-4 рази вищою від швидкості мови.

Глибше зрозуміти зміст книги можна, прочитавши вступну статтю, передмову, післямову, коментарі, списки літератури.

Передмова ознайомлює з подіями епохи, іншими працями автора, а також міс­тить довідково-інформаційний матеріал. Якщо книга наповнена коментарями й примітками, то не слід нехтувати і цими елементами апарата.

Багато наукових книг і статті мають у своєму апараті списки літератури, що під­вищують інформаційну цінність видання і дають читачам можливість підібрати до­даткову літературу з певної тематики.

Окремий етап вивчення книги - ведення запису прочитаного. Існує кілька форм ведення записів - план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотація, ре­зюме, конспект.

План як найбільш коротка форма запису прочитаного являє собою перелік пи­тань, розглянутих у книзі чи статті. Планом, особливо розгорнутим, зручно корис­туватися під час підготовки тексту власного виступу на яку-небудь тему. Кожен пункт плану розкриває одну зі сторін обраної теми, а всі його пункти охоп­люють її в цілому.

Складнішою зробленою формою записів є тези - стислий виклад основних по­ложень тексту у формі твердження чи заперечення. Тези складаються після попере­днього ознайомлення з текстом, при повторному його прочитанні. Вони слугують для збереження інформації в пам'яті і є основою для дискусії.

Анотація - короткий виклад змісту - дає загальне уявлення про книгу, бро­шуру, статтю. Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки.

Найпоширенішою формою записів є конспект. Бажано розпочинати конспекту­вати після того, як весь матеріал прочитано і складено його план. Основну тканину конспекту становлять тези, доповнені міркуваннями й доказами. Конспект може бути текстуальним, вільним чи тематичним. Текстуальний конспект створюється з уривків оригіналу - цитат, зі збереженням логіки й структури тексту. Вільний конспект - це виклад матеріалу в зручному для читача порядку (наприклад, думки, розкидані по всій книзі, зводяться воєдино). У тематичному конспекті за основу бе­реться тема чи проблема, він може бути складений по декількох джерелах.

Без такої систематизації роботи з книгою й у записах буде суцільний хаос. «Тільки система… дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, нескладними знаннями, - говорив К.Д. Ушинський, - схожа на комору, в якій усе безладно і де сам хазяїн нічого не відшукає».

До змісту

До змісту

Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять

Важливою формою забезпечення поточного контролю знань студентів є семінарське заняття. Семінарські заняття є засобом розвитку мислення студентів, перевіркою рівня засвоєння учбового матеріалу, формою самостійної роботи студента. Семінари проводяться після проведення лекційних занять з кожної теми.

Разом з тим, семінарські заняття ( підготовка та участь у обговоренні політологічних проблем) допоможуть студентам більш докладно та поглиблено з'ясувати для себе сутність політологічних питань, розширити світогляд.

Підготовка до семінарських занять може бути ефективною лише тоді, коли студент не тільки прочитає розділ з підручника чи статтю, але й буде працювати у послідовності:

- вивчення матеріалу конспекту лекцій з конкретної теми ;

- робота з матеріалом навчальних посібників та додаткової учбової літератури,

що визначена у методичних вказівках до проведення семінарського заняття;

- складання плану виступу, головних тез;

- пошук та підбір фактів, прикладів, інформації про сучасні наукові розробки, відкриття, що змінюють уявлення про світ, потребують політологічного аналізу; - чітке визначення основних понять і політологічних категорій тощо. Увагу треба приділяти завершальному етапу підготовки до семінарських занять – глибокому осмисленню опрацьованої літератури стосовно виділених у плані семінарських занять підпунктів, на які розбите кожне основне питання теми, зіставленню концепцій, позицій і точок зору різних авторів, формуванню обгрунтованих висновків і узагальнень.

Ведення зошита з матеріалами підготовки до семінарських занять є обов’язковим.

Вироблення вміння аргументованно відстоювати свою позицію щодо того чи іншого політичного явища чи процесу, виважено і переконливо довести свою позицію до відома інших - є чи не основним завданням кожного студента у ході проведення семінарського заняття.

Семінарське заняття оцінюється рейтинговою оцінкою - 4 бали.

До змісту

До змісту

Вимоги до виконання обов’язкового домашнього завдання (ОДЗ)

Одним із суттєвих видів діяльності студента у процесі підготовки до семінарського заняття є розробка реферату - обов’язкового домашнього завдання.

Тема ОДЗ визначається викладачем і доводиться до відома студента на першому занятті. Студент може проявити ініціативу і сам запропонувати тему, яка його цікавить та узгодити її з викладачем.

Реферат (від лат. ге&гее — доповідати, повідомляти) - це стисле викладення у письмовій формі результатів вивчення наукової проблеми, доповідь на певну тему, що включає в себе огляд спеціальної літератури.

Обсяг реферату коли­вається від 10 до 15 сторінок, визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю інформації, її науковою цінністю або практичним значенням.

Існує багато видів рефератів. Студенти найчастіше мають справу з інформатив­ними й розширеними, або зведеними, рефератами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа, містить осно­вні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено пред­мет дослідження й мету роботи; наведено основні результати; викладено дані про метод і умови дослідження; відбито пропозиції автора щодо застосування результа­тів тощо.

Розширений, або зведений (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить ві­домості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді зв'язаного тексту.

Приблизна структура реферату може бути такою:

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. Історія й теорія питання.

РОЗДІЛ 2. Розв'язання проблеми в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

Реферат потрібно починати з викладу суті проблеми. Слід уникати зайвих фраз. У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість щодо соціальних потреб суспільства та розвитку конкретної галузі політології.

У розділі 1 наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, згадуються вчені минулого, які вивчали дану проблему, їхні ідеї. Визначаються сутність (головний зміст) проблеми, основні чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується на слабку розробленість окремих проблем.

У розділі 2 подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділя­ється виявленню нових ідей і гіпотез, нових методик, оригінальних підходів до вивчення проблеми. Важливо висловити власну думку щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції автора.

До списку літератури включають публікації переважно останніх 5—10 років.

У додатках наводяться таблиці, схеми, які суттєво полегшують розуміння праці.

Виклад матеріалу в рефераті повинен бути стислим. Слід використовувати син­таксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних грама­тичних зворотів.

Наприкінці реферату обов'язково наводиться перелік літератури, що була використана при виконанні роботи.

Наприклад: 1. Аристотель. Политика // Соч. в 4-х томах. Т,4.-М., 1983.

2. Політологія. Підручник для вузів. / За ред. М. Сазонова .-Х., 2007.

3. Політологічний енциклопедичний словник, К., 1998.

Рейтингова оцінка ОДЗ - 24 бали.

Окрім семінарських занять, виконання ОДЗ, з предмета «Політологія»

проводиться одне контрольно-залікове заняття, яке оцінюється рейтингом у

32 бали.

Загальний рейтинг навчальної дисципліни - 80 балів.

До змісту

До змісту

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема : Предмет і метод політології.

1. Політика як соціальне явище. Етапи становлення політології.

1). «Політика є боротьба за реалізацію інтересів». Розкрийте зміст цієї тези.

2). Дайте загальну характеристику етапів становлення політичної думки.

3).Поясніть, чому політологія як наука виникає саме наприкінці XIX ст.?