
- •1. Власний капітал та його роль у формуванні ресурсної бази комерційного банку
- •2. Формування ресурсів комерційного банку за рахунок депозитів фізичних осіб.
- •4. Міжбанківський кредит і його роль у формуванні ресурсної бази комерційного банку.
- •5. Порядок відкриття та режим функціонування рахунків типу «н» і «п».
- •6. Особливості розрахункового обслуговування банком фізичних осіб-підприємців.
- •7. Технологія обслуговування банком розрахунків клієнтів з використанням платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.
- •9. Особливості розрахунку чеками в Україні.
- •10. Сеп: її роль та характеристика
- •11. Перспективи розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
- •12. Технологія проведення операцій з приймання готівкових цінностей через касу банку
- •13. Технологія проведення операцій з видачі готівкових цінностей через касу банку
- •14. Інкасаторські послуги комерційного банку: характеристика та перспективи розвитку в Україні.
- •15. Особливості обслуговування клієнтів валютними касами банку
- •16. Види операцій банку з банківськими металами.
- •17. Проблемні кредити банку та управління ними
- •19. Механізм кредитування клієнтів банку за рахунок коштів міжнародно фінансово - кредитних установ
- •20. Особливості технології банківського кредитування
9. Особливості розрахунку чеками в Україні.
Розрахунки чеками застосовуються переважно в платежах за отримані товари, виконані роботи, надані послуги, а також у деяких нетоварних платежах. На практиці чеки доцільно використовувати у внутрішньоміських розрахунках. Проте в Україні ця форма розрахунків розвинена слабо порівняно із західними країнами.
Не проводиться видача чеків на пред’явника.
Чеки можуть використовуватися в розрахунках між юридичними особами та між фізичними і юридичними особами. Розрахунки чеками між фізичними особами не допускаються.
Банківська практика здійснення безготівкових розрахунків чеками утвердила такі їх обов'язкові реквізити: 1) назва банку; 2) наказ про сплату грошової суми; 3) отримувач грошей;4) дата і місце виписки чека; 5) підпис чекодавця. В Україні використовується строго фіксована уніфікована форма розрахункового чека.
В Україні розрахунки чеками зараз не дуже поширені, особливо порівняно із західними країнами, де чек є основною формою безготівкових розрахунків.Чеки не отримують поширення у вітчизняному господарському обороті внаслідок недостатності коштів на рахунках клієнтів і обмеженої платоспроможності більшості комерційних банків.
10. Сеп: її роль та характеристика
Важливим складовим чинником успішного функціонування платіжної системи є нормативно-правова база, орієнтована на створення сприятливих умов для її ефективної діяльності, забезпечення своєчасного завершення розрахунків між суб’єктами господарювання.
Базовим законом, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України є Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Цим Законом систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків.
Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України, є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320.
СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків та інших учасників системи. У СЕП виконуються міжбанківські перекази у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а в режимі реального часу – за його вибором. Разом з тим учасник системи, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.
У файловому режимі обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами здійснюється шляхом приймання-передавання документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу становить 15 – 20 хвилин.
У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.
За станом на 1 квітня 2012 року учасниками СЕП були 619 установ, із них: 174 – банки України; 379 – філії банків України; 28 – органи Державної казначейської служби України;37 – установи Національного банку України;1 – ПрАТ “Всеукраїнський депозитарій цінних паперів”
Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації.
Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.
Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі.
Цикл оброблення файлів складається з двох частин:
приймання інформації;
передавання інформації.
Учасник СЕП у режимі реального часу має право:
а) виконувати міжбанківські перекази;
б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;
в) одержувати довідкову інформацію про: стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій; власні міжбанківські перекази; міжбанківські перекази своїх філій тощо.