- •1. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.
- •7. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •8. Два завдання охорони праці і її складові
- •9. Ефективність функціональної структури суоп
- •10. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •11. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •12. Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України.
- •13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до торговельних підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці.
- •14. Запропонувати організаційні заходи та технічні засоби щодо зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях.
- •15. Запропонуйте можливі заохочення до працівників підприємств за активну участь і ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки і поліпшення умов праці.
- •16Ю Запропонуйте можливі форми морального стимулювання працівника за створення та підтримання високого рівня охорони праці
- •17. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •18. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон. Попередження пожеж та вибухів.
- •18. Інструкція забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей з торговельного закладу
- •19. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік.
- •20. Комплексне управління охороною праці на державному рівні. Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд).
- •21. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •22/23. Методика розслідування нещасних випадків з можливим настанням інвалідності / Методика розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності.
- •24. Методика розслідування смертельних нещасних випадків
- •25. Міжнародне співробітництво і основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •27. Мікроклімат виробничих приміщень. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •28. Мікроклімат виробничих приміщень. Оздоровлення повітряного середовища;
- •29. Мікроклімат виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень. Підбір оптимальних параметрів освітлення робочих місць.
- •30. Мікроклімат виробничих приміщень. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в торгівельних приміщеннях, на робочих місцях.
- •31. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •32. Нещасні випадки не беруться на облік, що сталися на виробництві.
- •33. Нормативні документи, що регламентують діяльність підприємств з питань виробничої санітарії.
- •34. Нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці. Види , цифрове позначення нпаоп.
- •35. Нормативно-технічна база охорони праці, що діє у межах підприємства.
- •36. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •37. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб.
- •38. Опрацювати програму поліпшення стану умов і безпеки праці. Запропонувати комплексні заходи щодо забезпечення безпеки праці.
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •40. Організаційна структура суоп торговельного підприємства.
- •41. Організація безпечної роботи електроустановок
- •42. Організувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення.
- •43. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •44. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння.
- •46. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •47. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •48. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні.
- •49. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Первинні засоби гасіння пожеж. Оснащення торговельних закладів первинними засобами пожежогасіння
- •50. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Протипожежне водопостачання.
- •51. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •52. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •53. Основні завдання Системи управління охороною праці (суоп)на підприємстві.
- •54. Основні положення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
- •55. Оцінка стану безпеки праці торгівельних підприємств.
- •56. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
- •57. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •58.Підготовка торгівельного центру до комплексної перевірки стану охорони праці
- •59 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
- •60 Політика підприємства щодо охорони. Обовязки роботодавця та працівників
- •61 Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці.
- •62. Правова основа забеспечення пожежної безпеки. Державний пожежний нагляд.
- •63 Профілактика нещасних випадків
- •65 Розробити інструкцію для працівників охорони щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень.
- •67 Розробити перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях.
- •68 Розробити та обгрунтувати заходи пожежної безпеки до підприємств торгівлі під час продажу піротехнічних виробів.
- •69 Розробити та обґрунтувати заходи пожежної безпеки під час продажу боєприпасів (пороху, споряджених набоїв тощо).
- •70 Розробити та обґрунтувати основні заходи пожежної безпеки на речових ринках
- •73 Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •74 Розслідування нещасних випадків, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника
- •75 Розслідування нещасних випадків, які сталися з працівником на території підприємства або в іншому місці роботи під час встановленої перерви.
- •76 Розслідування та облік нещасних випадків
- •77 Сигнальні кольори і знаки безпеки регламентовані госТом 12.4.126—76. Види, застосування в підприємствах торгівлі.
- •78 Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства.
9. Ефективність функціональної структури суоп
Економічна ефективність визначається з метою:
– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);
– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
- за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;
- за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.
10. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
Всі питання страхування від нещасного випадку регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Завданнями страхування від нещасного випадку є: (1) проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; (2) відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; (3) відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності.
Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Основними принципами страхування від нещасного випадку є: (1) паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; (2) своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; (3) обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності; (4) надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; (5) обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; (6) формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; (7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; (8) економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці.
Всю сукупність відносин страхування можна поділити на п'ять наступних галузей: (1) майнове страхування, (2) соціальне страхування, особисте страхування, (3) страхування відповідальності, (4) страхування підприємницьких ризиків.
Об'єктами майнового страхування є матеріальні цінності; соціального страхування — рівень добробуту громадян; особистого страхування — життя, працездатність і здоров'я громадян.