29. Мікроклімат виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень. Підбір оптимальних параметрів освітлення робочих місць.

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.

Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Посилення несприятливого впливу одного фактора дією інших факторів характеризується як їхня синергетична взаємодія.

Заходами, які забезпечують створення оптимальних мікрокліматичних умов на виробництві, є: механізація важких робіт у гарячих цехах; застосування дистанційного управління тепловипромінювальними процесами і апаратами; теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання; застосування теплових повітряних завіс на вході до виробничих приміщень; вентиляція і кондиціювання повітря, регулювання вологості повітря.

Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм. Освітлення має відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої діяльності: забезпечувати достатню рівнозмінність та постійність освітлення відсутність умов переадаптації органів зору; не створювати сліпучої дії від джерела світла і предметів, що знаходяться в полі зору; не створювати на робочих поверхнях різких та глибоких тіней, бути рівномірним на площині, що освітлюється.

Освітлення виробничих приміщень може бути природним, штучним та інтегральним, коли не достатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Штучне освітлення буває: загальним, місцевим і комбінованим. За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним.

Штучне освітлення пов'язане з установленням світильників, різних ламп. Їх установлення задля забезпечення оптимальної освітле­ності потребує дотримання таких правил: прямі світлові промені не мають падати на очі під кутом, меншим 30° до горизонту; кут падіння не повинен сприяти виникненню сліпучих від­ дзеркалених променів; тінь від людини не має закривати її робочу зону.

Науковці довели, що найшкідливішим дефектом освітлення є миготіння. Так, через миготіння за прямого освітлення ефективність читання знижується на 80%, тоді як за системи віддзеркаленого світла та відсутності блимання — на 10%.

Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Аварійне освітлення буває двох видів: для продовження роботи; для безпечної евакуації людей.

Застосовуючи місцеве освітлення, враховують, що воно має комбінуватися із загальним, яке становитиме не менше 20 % освітлення робочого місця. Також необхідно враховувати специ­фіку сприйняття інформації особами різного віку. Так, потреба в освітленості у людини 30 років удвічі, 40-літньої — втричі, 50-річної — у шість разів більша ніж у дитини 10 років. Застосування лише місцевого освітлення у виробничих приміщеннях забороняється.

Отже, в процесі визначення характеру освітлення приміщення необхідно враховувати можливості забезпечення оптимальних зорових умов для різних видів діяльності та сприяти досягненню цілісності сприйняття середовища та емоційної виразності інтер'єру.

Аварійне освітлення для продовження роботи проектується у тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або порушення технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктів (електростанції, вузлів зв’язку, насосних станцій і т. ін). Аварійне освітлення має автономне джерело струму, що гарантує не менше 10% робочого освітлення.