1. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.

Головним завданням будь-якої галузі народного господарства є збільшення продуктивності праці. Разом з тим продуктивність праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізіологічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці.

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць.

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного наванта­ження.

Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і перемі­щується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.

При цьому спочатку слід визначити клас за кожним із виміряних показників, а кінцева оці­нка важкості праці встановлюється за найбільш чутливим показником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більше показників, що відносяться до 2-го (допустимого) класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (клас 3.1). При наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го сту­пеня 3-го класу шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 3.2 та 3.3 класи).

НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Оцінка напруженості праці заснована на аналізі трудової діяльності та її структури, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня та ін. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження).

2. Аналіз небезпеки торговельного підприємства. Основні небезпеки. Основні небезпеки:

До чинників небезпеки в техногенній сфері відносяться технічні, санітарно-гігієнічні, організаційні та психофізіологічні.

Технічні чинники небезпеки визначаються рівнем надійності та ступенем ергономічності устаткування, застосуванням в його конструкції захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування, досконалістю технологічних процесів, правильною послідовністю виконуваних операцій тощо.

Санітарно-гігієнічні чинники небезпеки виникають при підвищеному вмісті в повітрі робочих зон шкідливих речовин, недостатньому чи нераціональному освітленні, підвищеному рівні шуму, вібрації, незадовільних мікрокліматичних умовах, наявності різноманітних випромінювань вище допустимих значень, порушенні правил особистої гігієни та ін.

Організаційні чинники небезпеки характеризують структуру виробничих взаємозв'язків, систему правил, норм, інструкцій, стандартів стосовно виконання робіт, планово-попереджувального ремонту устаткування, організацію нагляду за небезпечними , роботами, використанням устаткування, механізмів та інструменту за призначенням тощо.

Психофізіологічні чинники небезпеки визначаються втомою працівника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливим станом людини, її необережністю, неуважністю, недосвідченістю, невідповідністю психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

До чинників небезпеки в соціальній сфері відносяться державно-правові, етно-соціальні, інформаційні, психологічні.

Державно-правові чинники небезпеки обумовлені відсутністю або ж недостатньою проробкою законодавчо-правової бази, загальнообов'язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією охорони правопорядку. Це призводить до зростання протиправних дій, тероризму, злочинності та криміналізації суспільства, виступів окремих верств суспільства на захист своїх прав.

Етно-соціальні чинники небезпеки залежать від особливостей побуту, звичаїв, культури, релігії етнічної спільності людей, що історично склалася. Недостатня увага, утиски, обмеження в проживанні та діяльності окремих народностей, націй можуть сприяти виникненню міжнаціональних конфліктів, що становлять небезпеку не лише для життя окремих людей, але й цілісності держави.

Інформаційні чинники небезпеки визначаються надмірним інформаційним тиском на суспільство, психологічними закономірностями створення, передачі та сприйняття інформації, а також ефектами, що виникають у суспільстві в результаті її розповсюдження. Цей чинник небезпеки почав проявлятись особливо сильно останнім часом, коли засоби масової інформації досягли високого рівня розвитку.

Психологічні чинники небезпеки проявляються в порушеннях правил поведінки і діяльності людей, а також їх психологічних характеристик. Поява психічно неврівноважених людей, маньяків, терористів, сект, антисоціальних угруповань створює небезпеку для нормальної життєдіяльності суспільства.

Перераховані вище чинники підтверджують об'єктивні умови існування широкого спектру небезпек, різноманітних за походженням та сферою прояву. Теперішній час характеризується розвитком процесу наростання небезпек.

3. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища. Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів,

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та враженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь – характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь – характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення;

3 ступінь – характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості

4 ступінь — характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності,

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці — характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин;

Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і переміщується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

4. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб ЕОМ та допоміжні пристрої були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану від пилу та інших забруднень. Після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ЕОМ від електричної мережі. При використанні з ЕОМ лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів. Є неприпустимими такі дії: - виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ; - зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи; - відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження; - робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо; - праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

5. Визначення причин нещасного випадку. Правильне визначення причин нещасного випадку має важливе значення для профілактики виробничого травматизму, бо саме причини служать вихідними даними не тільки для опрацювання заходів щодо усунення наслідків конкретного нещасного випадку, а й для запобігання нещасним випадкам взагалі та поліпшення безпеки праці зокрема.

Часто під час розслідування нещасних випадків причини формулюють невірно й тенденційно, підмінюють їх обставинами і наслідками. Тож розраховувати на ефективність профілактичних заходів у таких випадках не можна. Усі помилки в актах, що стосуються визначення причин нещасного випадку, можна звести до наступного. Найчастіше причини нещасних випадків визначають (якщо взагалі вказують) загальними фразами: "Незадовільна організація праці", "Несправність обладнання", "Безвідповідальне ставлення", "Неоперативність служби головного механіка (енергетика)", які ні про що не говорять.

Приклад: "Робітники житлово-комунального відділу розбирали покрівлю старого будинку. Горищне перекриття, на якому вони знаходились, обвалилося і разом з ним впали двоє робітників". Причина: "Безвідповідальне ставлення бригадира до створення безпечних умов праці". Це визначення невірне. Згідно з правилами охорони праці перед розбиранням старих будівель необхідно:

• провести обстеження стану будівлі зі складанням акта;

• розробити проект виконання робіт, у якому визначити послідовність розбирання, заходи з безпеки праці, кількість робітників тощо;

• розбирання будівлі необхідно виконувати під постійним наглядом керівника робіт. Всього цього не було зроблено. Це й стало причиною нещасного випадку.

6. Визначити та документально оформити облік ергономічних вимог до робочих місць, користувачів персональних ЕОМ,організувати забезпечення дотримання вимог пожежної безпеки, зазначених у технічній документації заводів-виробників.

Підприємство із необмеженою відповідальністю „ВИМПЕЛ”

НАКАЗ

№ 46 від 23 лютого 2007 року

М. Першотравневе

Про атестацію робочих місць за умовами праці

3 метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 422 " Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", а також комплексної оцінки факторів виробничого середовища та визначення (підтвердження) прав працівників на пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці на ПНВ ”ВИМПЕЛ”

НАКАЗУЮ:

1. Створити постійно діючу комісію по атестації робочих місць за умовами праці у складі:

Керуючого основним виробництвом Борисвіта К. К. - голови комісії;

Керівника відділу кадрів Москаленко О. О. - секретаря комісії;

Керівника інженерного відділу Козака М. М. - члена комісії;

Керівника служби охорони праці Куйбіди А. А. - члена комісії;

Голови профспілкового комітету Шипокляк С. С. - члена комісії

2. Керівникам цехів та дільниць подати пропозиції у відділ кадрів щодо робочих місць на яких необхідно встановити чи підтвердити існуючі пільги та компенсації за шкідливі та небезпечні умови праці.

Виконавці – керівники цехів, дільниць та відділів ПНВ ”ВИМПЕЛ”

Термін виконання 09.03.2007р.

3. Проаналізувати умови праці, визначити робочі місця, які підлягають атестації за умовами праці, підготувати списки робочих місць, та визначити перелік шкідливих та небезпечних факторів, які діють на цих робочих місцях.

Списки робочих місць, перелік шкідливих та небезпечних факторів, які діють на робочих місцях, що підлягають атестації за умовами праці погодити в санітарно-епідеміологічній станції м. Першотравневе.

Виконавець - керівник відділу кадрів фабрики Москаленко О. О., керівник служби ОП Куйбіда А. А.

Термін виконання 03.04 2007 року.

4. Визначити організацію, яка має право проведення робіт по атестації робочих місць за умовами праці та підготувати договір на проведення атестації.

Виконавець – керівник служби ОП Куйбіда А. А.

Термін виконання 31.03. 2007 року.

5. Призначеній комісії:

§ провести роботу по підготовці до атестації робочих місць за умовами праці;

§ організовувати та контролювати хід її виконання, результати лабораторних та інструментальних вимірювань та досліджень оформити у відповідності до методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджених міністром праці України 01.09.1992 року /протокол 41/ та Головним державним санітарним лікарем України 01.09.1992 року;

§ на основі результатів атестації робочих місць підготувати для керівництва підприємства пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці.

6. Керівнику відділу кадрів фабрики Москаленко О. О. ознайомити з даним наказом зазначених в ньому осіб.

Генеральний директор ПНВ ”ВИМПЕЛ” ____Підпис_______ Головатий Д. Д.

Наказ узгоджено:

Керівник служби охорони праці _____________ Куйбіда А. А. „____” _____2007 р.

Юрист підприємства _____________ Семенюк Т. Т. „____” _____2007 р.

З наказом ознайомлені:

Керівник підрозділу ПНВ ”ВИМПЕЛ” ____________. „___” ____2007 р.

Керівник підрозділу ПНВ ”ВИМПЕЛ” ____________. „___” ____2007 р.

Керівник підрозділу ПНВ ”ВИМПЕЛ” ____________. „___” ____2007 р.

Керівник підрозділу ПНВ ”ВИМПЕЛ” ____________. „___” ____2007 р.