
- •Молочні(питання)
- •Жири(питанння)
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •4.Характеристика білкових речовин молока.
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16.До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сичужних сирів
- •2 7. Порівняльна характткристика твердих сичугових сирів типу Швейцарського та Голандського
- •28. Сири типу Латвійський. Особливості їх виробництва,вимоги до якості
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири. Особливості технології,асортимент,показники якості.
- •31. Дефекти сирів та їх причини
- •32. Техн.Виробництва,класифікація та хар.Плавлених сирів.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
Продукти окиснення жирів погіршують органолептичні властивості продуктів та знижують фізіологічну повноцінність (за рахунок окиснення ненасичених жирних кислот, а також супутніх речовин – фосфатидів, токоферолів, каротиноїдів. Крім того продукти окиснення токсично впливають на організм людини, що є небезпечним для здоров’я. Для захисту жирів від псування використовують активні та пасивні методи. До пасивних методів відноситься запобігання жирів від дії факторів, що викликають або каналізують процеси псування (від контакту з повітрям, від впливу високих температур, світла, ферментів, контакту з металами (змінної валентності). З цією метою використовують: деаерацію жирів від повітря у процесі переробки і перед зберіганням, герметичну тару і газо-, паро-, світло-, вологонепроникні пакувальні матеріали, зберігання в умовах низьких температур і в атмосфері інертних газів. Підбір тари з темного скла або полімерних матеріалів. До активних методів попередження жирів від окиснення відносяться введення антиокиснювачів, введення синергістів, введення деактиваторів металів.Введеняя деяких речовин у жири викликає сильне гальмування окиснення їх молекулярним киснем. При цьому жири довго залишаються свіжими. Отже, дія таких речовин, які називаються антиокиснювачами (або інгібіторами окиснення), проявляється у подовженні індукційного періоду авто окиснення. Характерною особливістю антиокиснювачів є їх легка окисненність. Після припинення дії антиокиснювача, він в жирі не виявляється: тобто антиокиснювачі, гальмуючи окиснення, самі при цьому перетворюються в продукти авто окиснення. Дія антиокиснювачів полягає в недопущенні ініціювання ланцюгів окислювальних реакцій або обриванні їх.Антиокиснювачі є натуральні такі як: вітамін Е – токоферол, фосфатиди та синтетичні такі як: бутилоксианізол (БОА), бутилокситолуол (БОТ)-іонол, або їх суміші в кількості 0,02% маси жиру.Сильне гальмування окиснення можуть викликати антиокиснювачі, здатні реагувати з гідро пероксидами без утворення вільних радикалів. Тому іноді доцільно застосував ати суміш антиокиснювачів, що характеризуються різною дією. перший антиокиснгювач гальмує утворення гідро пероксидів, у свою чергу другий – руйнує пероксиди, що утворюються (при цьому нові вільні радикали не утворюються). При цьому окиснення затримується на довгий час. Ця дія антиокиснювачів називається синергізмом.Синергісти зовсім не мають антиокислювальних властивостей або слабкі антиокиснювачі і підсилюють ефективність дії антиокиснювачів. Механізм їх дії: виступають як донори водню, відновлюючи окиснений антиокислювач. До синергістів такого типу відносять: фосфорну, аскорбінову, лимонну кислоти, поліс фати, амінокислоти, кефалін та ін..
8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
Класифікація жирівЗа походженням сировини жири поділяють на 2 основні групиРослинні ( олії з насіння та м’якоті плодів)Тваринні (жири наземних птахів, жири птахів, молока)За консистенцією при кімнатній температурі жири поділяють на Тверді (яловичий, баранячий та ін..),Рідкі ( соняшникова, соєва, кукурудзяна олії та ін..)Мазеподібні (свинячий) Консистенція визначається хімічною природою тригліцеридів.За полімеризацією жири буваютьТакі, що висихають (льняна, конопляна)Напіввисихать (макова, соняшникова, бавовняна, соєва, кукурудзяна)І такі, що не висихають (маслинова, гірчична, ріпакова, арахісова, касторова, кокосова, пальмо ядрова, молочний жир, свинячий, яловичий, баранячий, кістковий)До фізичних показників якості жирів відносяться: густина, показник заломлення, вміст вологи, температура плавлення, вміст летких речовин, температура застигання, твердість.Густина жирів характеризує склад жирних кислот, що входять до молекули три гліцериду. Є ознакою доброякісності жирів.Показник заломлення(n) – характеризує чистоту жирів та ступінь їх окиснення.Температура плавлення – температура, при якій жир переходить із твердого стану в краплинно-рідкий рухливий стан. Залежить від співвідношення жирних кислот у молекулі тригліцеридів. Чим більше низь молекулярних кислот у молекулі жирних кислот – тим нижча температура плавлення. Температура плавлення обумовлює консистенцію, засвоюваність. Чим вище температура плавлення – тим гірше жири засвоюються організмом. Температура застигання – це температура переходу жиру з рідкого стану у твердий. Твердість – характеризує структурно-механічні властивості твердих жирів.До хімічних показників якості жирів належать кислотне число, ацетильне число, перекисне число, гідроксильне число.Кислотне число – одна з основних характеристик якості жиру. Накопичення в жирі вільних жирних кислот свідчить про зниження якості жиру. Значення кислотного числа характеризує товарний сорт та доброякісність жиру. Перекисне число – характеризує: наявність перекисів (первинних продуктів окиснення) тобто є показником ступеня свіжості жиру.Ацетильне число – характеризує наявність у жирах речовин, що містять такі гідроксильні групи такі як: оксикислоти, дигліцериди, моногліцериди.Хімічні показники, що характеризують не насиченість жирних кислотДо цих показників відносять: йодне число, водневе число, роданове число.Йодне число – визначається кількістю грвмів йоду, яка може приєднатися до 100 г жиру. Чим більше в жирах міститься ненасичених- жирних кислот, тим вище значення йодного числа. Водневе число визначається кількістю грамів водню, яка може приєднатися до 100 г жиру. Цей показник точніше ніж йодне число, характеризує ступінь ненасиченості жиру. Роданове число визначається кількістю грамів родану, еквівалентної кількості йоду, яка може приєднатися до 100 г жиру.Інші:Число омилення – це непрямий показник окислювального псування жирів. Знижується при підвищенні вмісту неомилюваних речовин, моно, - та дигліцеридів.Колірне число визначається кількістю мг йоду в 100 мл води. Показник характеризує інтенсивність забарвлення рослинних олій та глибину їх очищення.Окрім того, визначають: масову частку вологи та летких речовин, не жирових домішок, неомилюваних речовин.