Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
prod.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.07 Mб
Скачать

4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів

Вільні жирні кислоти (ВЖК) ВЖК – кислоти, що не з’єднані з гліцерином у гліцерид. Клітини достиглого насіння і жирова тканина інших видів жирової сировини не повинні містити ВЖК. Показник, який кількісно характеризує наявність ВЖК – кислотне число, що виражається в мг КОН, може виражатися також у % коли йдеться про кислотність жиру. Вміст ВЖК в олії: зі свіжого дозрілого насіння – до1%, із зіпсованого насіння – до 20%. Від величини кислотного числа залежить сорт рослинних олій та топленних тваринних жирів. Восками називають ліпіди , які є складними ефірами високомолекулярних жирних кислот і одноатомних високомолекулярних спиртів. Від жирів відрізняються тим, що у своєму складі не містять гліцерину.Воски бувають: тваринні (рідкі, мезоподібні) рослинні, які виробляють комахи, викопні (тверді). Лаолін – очищений, виділений з шерстяного жиру. Застосовується для виготовлення вітамінів, мила.Спермацет – міститься у жирі зубчатих китів та у порожнині їх голови. Застосовується для виготовлення медичних і косметичних мазей, кремів, мила.Карнаубський віск пальм – для виготовлення політур, мастичик для вощення.Бджолиний віск – використовується в медицині, косметології, стоматології.При переробці олійного , соєвого насіння воски з оболонок у вигляді найдрібніших кристалів частково переходять у масло. Утворюється так звана «сітка» часточок восків. Олія стає не прозорою і втрачає товарний вигляд. Воски з олії практично не виділяються при лужній рафінації. З метою одержання прозорих олій їх повільно охолоджують при слабкому помішуванні. Потім олію фільтрують для видалення восків. Складовою частиною кожного жиру є стерин – високомолекулярні спирти, а також ефіри стеринів і високомолекулярних жирних кислот – стериди. Зоостерини (у тваринних жирах) Фітостерини (у рослинних жирах) Мікостерини (у грибах) Найбільш розповсюджений з групи стеринів тваринного походження є холестерин. Значна кількість холестерину надходить до нашого організму з їжею (курчі яйця, печінка і мізки тварин, масло вершкове, сир, сметана, ікра та ін.). Споживання в значній кількості тваринних жирів призводить до підвищення концентрації холестерину в плазмі крові.Типовим представником мікостеринів є ергостерин.Біологічна цінність його визначається: під впливом ультрафіолетових променів ергостеринів, ергостерин перетворюється у вітамін Д2.Найбільш досліджені стерини рослинного походження (фітостерини): ситостерин, стигмастерин.

5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів

Фосфатиди – це ліпіди, які містять зв’язану фосфорну кислоту. Вони є складними ефірами , в яких два гідроксили гліцерину етерифіковані жирними кислотами, третій – фосфорною кислотою.Значення фосфоліпідів: Входять до складу клітинних оболонок Відіграють суттєву роль у обміні речовин між клітинами і внутрішньоклітинним простором Беруть участь у прцесі згортання крові Сприяють утилізації білка та жирув тканинах Попереджують жирову інфільтрацію печінки… Залежно від складу спирту, який етерифікований фосфорною кислотою фосфатиди поділяють на: фосфогліцерини, фосфоінозотиди, фосфофінгозини.Фосфогліцерини поділяються на: фосфатидні кислоти, лецитини, цефаліни, фосфосерини, ацетальфосфатиди.Фосфатидні кислоти – тригліцериди, у яких два гідрооксиди гліцерину етерифіковані високомолекулярними жирними кислотами , а третій фосфорною кислотою. Бувають альфа і бета ізомери фосфатидних кислот, які відрізняються місцем розташування фосфорної кислоти у їх молекулі.Фосфатидні кислоти – складові частини зелених рослин. У насіння олійних культур їх від 1 до 75%. Характерною ознакою є те, що не набухають у воді, а під час гідратації фосфатидні кислоти залишаються в олії.

Лецитини – це складні ефіри, у яких два гідрооксили етерифіковані жирними кислотами, третій – фосфорною кислотою, одна валентність якої етерифікована азотистою основою – холіном.Кефаліни – відрізняються від лецитинів тим, що їх у молекулі замість холіну, міститься кола мін (етанол амін). Ацетальфосфатиди – відрізняються від інших фосфатидів (кефаліну) тим, що в іх складі радикали двох молекули жирних кислот замінені залишком альдегіду жирного ряду, який зв’язаний з гліцерином ацетальним зв’язком.Фосфатиди жирів обумовлюють біологічну цінність жирів, спричиняють попередженню жирові від прогіркання. До складу неомилюваної частини жирів входять жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, К.

Вітамін А (ретинол) за хімічною природою є превинним спиртом – ретинолом. Вітамін А є вітаміном росту, зору. Знижує захворюваність на рак (особливо Бета-каротин). Відновлює імунну систему. Зміцнює волосся, нігті.Вітамін Д (кальціферол) необхідний для нормального процесу всмоктування кальцію і фосфору, тому він протидіє розвитку рахіту у дітей. Прискорює виведення свинцю із організму.Вітамін Е (токоферол) за своєю хімічною природою є високомолекулярний спирт. При недостатнім вмісті його в організмі людини порушуються функції органів розмноження, наступає м’язова дистрофія, некроз печінки, параліч кінцівок. Вітамін Е знижує захворюваність на рак та серцево-судинні захворювання. Вітамін К (філохінон) має антигеморагічну (кровозупинну) дію. Відсутність його в організмі веде до уповільнення згортання крові.У відносно значній кількості барвні речовини містяться у рослинних оліях. У тваринних топлених жирах їх значно менше. Найвідоміші барвні речовини харчових жирів: каротиноїди, госипол, хлорофіл. Каротиноїди обумовлюють забарвлення жирів від жовтого до червоного з різними відтінками. Каротиноїди підвищують якість і є полі ненасиченими вуглеводними, що відрізняються між собою числом вуглецевих атомів у молекулі, наявністю або відсутністю різних кисневмісних функціональних груп. Хлорофіли – це суміші двох сполук: хлорофілу Альфа синьо-зеленого кольору і хлорофілу Бета жовто-зеленуватого кольору. Наявність хлорофілу є причиною зелених відтінків у кольорі деяких олій: конопляной, маслинової, ріпакової, соєвої. адсорбується відбілю вальними глинами. Ці властивості використовуються для очищення (рафінації) олій. Під дією світла і під час нагрівання хлорофіл прискорює окиснення жирів. Позитивна біологічна дія хлорофілу полягає у тому, що він пригнічує дію канцерогенів. Госипол міститься у ядрі насіння бавовника, має жовтий колір. При видаленні з олії насіння бавовни госипол та його сполуки переходять до олії. Сира бавовняна олія має темне забарвлення. Госипол досить отруйний, тому його треба видаляти з олії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]