Тема 3. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

3.1. Види економічного аналізу та їх характеристика.

3.2. Порядок і зміст організації економічного аналізу на підприємстві. Програма економічного аналізу.

3.3.Основні правила і етапи проведення аналітичної роботи.

3.4. Оперативний аналіз роботи підприємства і особливості його організації

3.1. Види економічного аналізу та їх характеристика.

Економічний аналіз, як конкретна наука про методику дослідження явищ і процесів економічної діяльності розробила широку класифікацію видів економічного аналізу залежно від різних функцій, ситуацій та періодів прове­дення аналітичної роботи. Така класифікація складена за певними ознаками, а саме:

за відношенням до користувачів (за суб’єктами);

за просторовою ознакою ;

за галузевою ознакою;

за періодом дослідження;

за об’єктами управління;

за методичним напрямом;

за ступенем охоплення;

за специфікою завдань;

за змістом програми.

За відношенням до користувачів існують два види економічного аналізу – зовнішній і внутрішній.

Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткотермінового і довготермінового управління виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю. Внутрішній аналіз спрямований на пошук резервів підвищення ефективності виробництва. Користувачами його є управлінський персонал підприємства (керівники різних ланок управління та спеціалісти).

Джерелами інформації для внутрішнього аналізу можуть бути як звітні форми з розрахунковими додатками до них, так і оперативні дані первинних документів, журналів оперативного обліку, матеріали спеціально організованих спостережень та обчислень, акти інвентаризації. Базою порівняння звітних показників є показники бізнес-плану, розрахункові, нормативні, договірні, досягнуті показники минулих періодів, а також показники конкурентів, партнерів, середньогалузеві, прогресивні.

Зовнішній аналіз проводиться на основі фінансової і статистичної звітності органами державного та господарського управління, податковими органами, банками, фінансовими та контрольно-ревізійними службами,, акціонерами, інвесторами. Доброякісність аналізу та достовірність аналітичних висновків залежать перш за все від якості звітних матеріалів. Тому обов’язковою попередньою умовою зовнішнього аналізу є перевірка всіх звітних матеріалів. Особливості організації аналізу, що проводиться різними зовнішніми користувачами, залежать від того, які задачі стоять перед кожним з них.

За просторовою ознакою аналіз поділяють на внутрішньогосподарський, міжгосподарський (регіональний).

Внутрішньогосподарським називають аналіз, який вивчає діяльність підприємства, його структурних підрозділів (цехів, орендних колективів) і окремих виконавців. При його проведенні насамперед треба виходити з ознак структурного характеру, особливо в сучасних умовах. Тут розрахунки поводяться у розрізі складових частин із підбиттям загальних підсумків. Ведуть порівняння з плановими завданнями і договірними зобов’язаннями. Для виявлення тенденцій розвитку треба аналізувати динаміку за 3-5 років.

За своїм змістом внутрішньогосподарський аналіз є способом дослідження причинно-наслідкових зв’язків з метою сприяння вирішенню поставлених перед колективом завдань. Вони можуть відрізнятися у різних організаційних структурах, на різних етапах діяльності.

Міжгосподарський (регіональний) аналіз займається вивченням результатів діяльності різних однотипних структур шляхом порівняння між собою, виявленням різниці у використанні ресурсів і з’ясуванням причин їхнього виникнення з метою відшукання міжгосподарських резервів, дає змогу також встановити наявні новації й їхній ефект, сприяє їхньому поширенню.

За галузевою ознакою аналіз ділиться на галузевий і міжгалузевий.

Галузевий аналіз охоплює всі рівні управління господарством, методика цього аналізу враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо).

Міжгалузевий є теоретичною і методологічною основою аналізу господарської діяльності у всіх галузях національної економіки.

За періодом дослідження виділяють: попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний), останній поділяється на оперативний і поточний.

Попередній (перспективний) аналіз передує господарським операціям, прийняттю управлінських рішень. Він призначений для розгляду явищ і процесів господарської діяльності з позиції майбутнього, тобто перспективи розвитку. Основну увагу в перспективному аналізі приділяють виявленню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які в майбутньому формуватимуть результативні показники. Одним з важливих завдань, поряд з прогнозуванням і науковим обґрунтуванням перспектив, є оцінка очікуваного виконання зобов’язань, завдань, замовлень.

Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення відповідного господарчого циклу (періоду) робіт, одержання результатів (продукції, прибутків тощо). Він дає змогу глибоко і всебічно оцінити його роботу, виявити фактори впливу, резерви, недоліки, вузькі місця, однак вже після закінчення процесу виробництва, розподілу, використання ресурсів.

Наступний (ретроспективний) аналіз в свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) та поточний (результативний). Оперативний аналіз проводиться одразу після завершення господарських операцій або зміни ситуації за малі проміжки часу (зміну, добу, тиждень, декаду). Його ціль – оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Проводиться безпосередньо в процесі виробництва для швидкої об’єктивної оцінки господарських ситуацій, що склалися на окремих ділянках, і дає змогу своєчасно з’ясувати стан справ, виявити і виміряти вплив факторів на відхилення від програми розвитку. Оперативний аналіз широко використовує натуральні показники, натурально-речовий стан засобів. Оперативний аналіз виконує функцію контролю за ходом економічних процесів і часто обмежується даними первинних документів, які згодом під час перевірки можуть бути уточнені. Оперативний аналіз господарських ситуацій обмежується вивченням головних, вирішальних факторів формування результатів, другорядними можна знехтувати через обмеженість в часі.

Поточний аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Він призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди наростаючими підсумками. Здійснюється для об’єктивної оцінки результатів діяльності, з’ясування стану виробництва, негативних чинників, наявних резервів. Протягом господарського року дає змогу накопичувати інформацію про виробництво продукції і її використання, витрати, орієнтовані фінансові позиції і вносити деякі корективи на майбутній календарний період. Недолік: з’ясовуються, як правило, вже втрачені можливості.

Особливості поточного аналізу: він базується на дедуктивному підході, тобто від загального показника з подальшим його розчленуванням на фактори першого порядку підлеглості, потім другого і так до з’ясування конкретних причин, що забезпечують вирішення поставленого завдання.

Користується перевіреними і документально підтвердженими даними

За об’єктами управління розрізняють наступні види аналізу:

техніко-економічний аналіз (крім економічних, виконують технічні служби підприємства – головного інженера, головного технолога, головного енергетика та ін.);

соціально-економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи);

економіко-екологічний аналіз (органи охорони оточуючого середовища, економічні служби підприємства);

фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи);

управлінський аналіз (проводять всі служби підприємства);

маркетинговий аналіз (служби збуту та маркетингу підприємства).

За методичним напрямом (методикою дослідження) виділяють порівняльний аналіз ( з його різновидами - горизонтальний, вертикальний, раціональний), факторний аналіз, діагностичний аналіз, маржинальний аналіз, економіко-математичний аналіз, функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Порівняльний аналіз виконується на першому етапі аналізу з метою складання попередньої оцінки діяльності. При цьому показники порівнюються з плановими, розрахунковими, нормативними, проектними, за минулий період.

При цьому визначаються абсолютні та відносні відхилення і проводиться аналіз відхилень та їх причин.

Факторний аналіз вимагає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між показниками і встановлення розміру впливу факторних показників на результативний за допомогою спеціальних прийомів: елімінування у випадку де­термінованого зв’язку чи кореляції, коли зв’язок стохастичний. Проведення факторного аналізу доповнює і поглиблює порівняльний аналіз, доз­воляє зробити більш обґрунтовані висновки.

Функціонально-вартісний аналіз ФВА - це метод системного досліджен­ня об’єкта (виробу, процесу, оргструктури), спрямований на підвищення ефек­тивності використання матеріальних та трудових ресурсів за рахунок оптимізації співвідношення між споживчою цінністю об’єкта (функції) та витратами на його виробництво та використання. У вузькому значенні ФВА - це різновид техніко-економічного аналізу. Виник він під час конструювання виробів, тобто на стадії технічної підготовки виробництва. Вирішуючи, яку потрібно випускати продукцію, що була б функ­ціонально якомога досконалою (а це могло б підвищити її собівартість), розгля­далося, як здешевити цей виріб. Ці діаметрально протилежні завдання вирішу­вались знаходженням "золотої середини", оптимуму рішення, для чого деталі­зувалась кожна деталь з точки зору здешевлення (заміни матеріалу, механізації виготовлення тощо), але не на шкоду основним функціям. Включаються техно­логія виробництва, організація виробництва і управління, їх також розглядають з точки зору ФВА.

Об’єкт аналізу (конструкція виробу, технологія і організація виробницт­ва, системи управління, планування, обліку та аналізу, конкретний документ, виробничий підрозділ чи орган управління, транспортна, контрольна чи яка-небудь інша операція) розглядається як комплекс функцій.

Всі функції поділяються на два види: основні - для здійснення яких і призначений об’єкт; допоміжні - для здійснення основних функцій; безкорисні, непотрібні - ті з них, без яких можна обійтися і об’єкт не втрачає свого призначення. Саме ці непотрібні функції і можна скоротити чи ліквідувати, в результаті чого знизяться витрати на об’єкти. У процесі аналізу дається характеристика об’єкта, встановлюється зна­чущість всіх функцій та витрати на кожну з них фактично (з точки зору виготовлювача та споживача), визначаються максимально допустимі витрати на реалі­зацію відповідних функцій, виходячи з їх значущості, шляхи зниження реаль­них витрат до мінімуму.

Етапи ФВА: підготовчий; інформаційний; аналітичний; творчий; дослідницький; рекомендаційний; впровадження.

Функціонально-вартісний аналіз ще називають функціонально-економічним ФЕА, оскільки він дає змогу знаходити джерела економії витрат на ство­рення продукції за окремими функціями.

За ступенем охоплення показників аналіз поділяється на повний (загальний) і вибірковий (локальний).

За специфікою завдання як окремі види аналізу можна виділити: контролінг; маркетинговий аналіз; моніторинг.

Контролінг являє собою систему управління процесом досягнення кінцевої мети діяльності економічного об’єкта. Це так би мовити різновид оператив­ного аналізу, що використовує знання кібернетичного контуру регулювання, в рамках якого існує зворотний зв’язок.

Основні риси контролінгу:

фіксування фактичного стану вихідної ситуації для планування;

визначення кінцевої (глобальної) мети, проміжних (локальних) цілей та побудова дерева цілей;

встановлення розбіжностей між фактичним розвитком економічного процесу і встановленою метою;

фаза пошуку і стимулювання для ліквідації можливих розбіжностей з метою прийняття цілеспрямованих заходів;

деталізоване планування;

супутня постійна перевірка досягнення завдань, що випливають з плану;

аналіз відхилень, у процесі якого з’ясовуються їх причини.

Проведення контролінгу ефективне в умовах комп’ютеризації управління.

Маркетинговий аналіз - це вид аналізу, присвячений вивченню ринку, що передбачає сегментацію (поділ) ринку на три напрями: за споживачами, за продукцією та за конкурентами. Така сегментація полегшує шлях пошуку "ніші" ринку_, тобто найбільш ефективного шляху досягнення кінцевої мети виробниц­тва.

Маркетинг включає дослідження таких основних питань: з’ясування потреб споживачів; розроб­лення виробництва потрібної споживачам продукції; досягнення переваг над конкурентами шляхом встановлення відповідних цін, впровадження додатко­вих послуг, поліпшення якості продукції тощо; налагодження ефективної систе­ми збуту, просування та реклами продукції.

Маркетинг поєднує стратегічний (перспективний) та оперативний аналіз - маркетинговий контроль.

Моніторинг як вид аналізу займається постійним і безперервним дослід­женням показників зовнішнього і внутрішнього середовища, наприклад, ринкових цін, попиту та пропозиції, наявності матеріально-сировинних ресурсів, функціонування новацій у конкретному середовищі господарського ме­нанізму. Завданням моніторингу є безперервне дослідження фактичного рівня показника та його ступеня ефективності, з’ясування причин відхилення від очікуваного, розрахункового, проектного, виявлення недоліків у розрахунках і реалізації проекту, формування конкретних пропо­зицій.

За змістом програми економічний аналіз може бути комплексним і тематичним. Комплексний аналіз охоплює всі напрями діяльності підприємства з ме­тою об’єктивної оцінки досягнутих економічних результатів на базі вивчення системи узагальнюючих та часткових показників. У процесі комплексного ана­лізу досліджуються всі сторони господарської діяльності, починаючи з вивчен­ня організаційно-технічного рівня, ресурсного потенціалу, матеріального, тру­дового і фінансового забезпечення, доходу від реалізації продукції та закінчуючи фінансовими результатами. Мета такого аналізу - дати об’єктивну оцінку діяль­ності підприємства в цілому. Блок-схема проведення комплексного економічного аналізу основних напрямків виробничо-господарської діяльності підприємства представлена на мал. 3.1

Тематичний аналіз призначений для вивчення окремих найактуальніших питань. Тема такого більш глибокого дослідження може випливати з результатів загального аналізу. За обсягом тематичний аналіз може бути не менш об’ємним, ніж комплексний, оскільки мета такого аналізу - глибоко вивчити одне питання, для чого залучається велика кількість показників, як база порівняння може використовуватись інформація інших підприємств галузі, конкурентів, зарубіжниїх підприємств.