Основні причини аритмічності

Внутрішні причини аритмічності

Зовнішні причини аритмічності

• тяжкий фінансовий стан підприємства;

• низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва;

• низький рівень планування і контролю.

• несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками;

• нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.

Рис. 5.6. Класифікація основних причин аритмічності виробництва

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», а й її наслідки, а саме: збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів; погіршення якості продукції; подорожчання собівартості продукції; порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції; посилення плинності кадрів;виникнення інших небажаних проблем.

Поняття ритмічної роботи підприємства тісно пов’язане із поняттям сезонності виробничого процесу, яке притаманне підприємствам деяких галузей харчової промисловості. Сезонність зумовлена особливостями сировинного забезпечення та коливанням сезонного попиту на продукцію. Для дослідження сезонності обсяги виробництва групують в розрізі місяців або кварталів. Сезонність характеризується показниками:

• коефіцієнтом сезонності Кс₁ як відношенням фактичного обсягу виробництва за період (місяць, квартал) В_і до середньомісячного (середньоквартального) випуску: Кс₁ = В_і / В

• часткою виробленої продукції (Кс₂ ) за кожний місяць в квартальному випуску або часткою виробленої продукції за кожний квартал в річному обсязі виробництва (В_заг): Кс₂ = В_і / В_заг

• співвідношенням мінімального (Вmin) і максимального (Вmax) випуску продукції за період (місяць, квартал): Кс₃ = Вmin / Вmax

Аналіз сезонності та її змін особливо актуальний для пиво безалкогольної, кондитерської, цукрової, плодоовочевої та інших галузей харчової промисловості висновками якого є заходи щодо згладжування сезонних коливань.

5.5. Аналіз якості продукції, що виробляється.

В умовах ринкових відносин і посиленої конкуренції велике значення має якість продукції, що виробляється.

Якість – це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до її призначення. Цей показник характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості певного виду продукції.

Інформаційною базою аналізу якості продукції можуть бути патенти, нормативно-технічна документація, акти випробувань, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, відділу технічного контролю, журнали та графіки бездефектної здачі продукції, дані бухгалтерського та виробничого обліку, а також результати конкурсів, оглядів, дегустацій харчових продуктів, наявність нагород та відзнак.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі чисельних показників, серед яких слід вирізнити узагальнюючі, індивідуальні та непрямі показники (рис.5.7 ).

В практиці аналізу і контролю якості продукції підприємств харчової промисловості оцінюють відповідність фактичних досягнутих показників державним та міжнародним стандартам, технічним умовам і нормативно-технічній документації.

Основними завданнями аналізу якості продукції є вивчення динаміки і виконання плану показників якості, причин їх зміни та оцінка роботи підприємства за рівнем якості продукції; визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства (випуск продукції, виручку від реалізації продукції та прибуток); вивчення причин зниження якості продукції і допущеного браку за місцями виникнення та центрами відповідальності; розробка заходів щодо усунення недоліків в роботі підприємства та підвищення якості продукції.

Показники якості продукції

Узагальнюючі

Індивідуальні (одиничні)

Непрямі

• фірмовий знак , відомий бренд

• сортність;

• відповідність міжнародним стандартам;

• частка нової, покращеної продукції в загальному обсязі;

• частка сертифікованої і атестованої продукції;

• середньозважений бал продукції;

• частка продукції, що експортується.

• наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;

• штрафи за неякісну продукцію;

• відсоток браку;

• пониження у сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

• марочність;

• вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

• термін придатності;

• призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (калорійність продуктів харчування);

• корисність;

• технологічність;

• естетичність виробів.

Рис. 5.7. Показники якості продукції

Методи оцінки і показники, що характеризують якість продукції, неоднакові у різних галузях промисловості. Але у більшості галузей харчової та переробної промисловості АПК таким основним показником є сортність.

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома способами:

а) метод першосортних одиниць (коефіцієнт сортності);

б) порівняння середньозважених цін;

в) порівняння відсотків виконання плану у вартісному та натуральному вираженні.

Коефіцієнт сортності обчислюють як відношення вартості різносортної продукції до можливої вартості по ціні продукції найвищої якості.

,

де ц_і – ціна і-го сорту продукції, ц₁ – ціна вищого сорту продукції, в _і – випуск і-го сорту продукції в натуральному виразі.

Таблиця 5.6.