Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УК...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.83 Mб
Скачать

12.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Аналіз ринку підприємства. Вихід підприємства на зовнішній ринок зумовлює умови більш жорсткої конкуренції. В цих умовах можливе досягнення успіху тільки при використанні сучасних методів управління, зокрема міжнародного маркетингу. Концепція маркетингу полягає в тому, що вся діяльність підприємства (виробнича, науково-технічна, інвестиційна, збутова, фінансова та інше) ґрунтується на сучасному стані споживчого попиту та прогнозуванні його змін на перспективу. Принципових відмінностей між маркетингом для внутрішнього ринку та зовнішнього немає. Але врахувати особливості зарубіжних ринків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства конче необхідно. Зовнішні ринки висувають більш високі вимоги до якості, упаковки, оформлення, реклами товарів, способів реалізації та інше. Це зумовлено гострою конкуренцією між фірмами і превалюванням ринку покупця, тобто перевищення попиту над пропозицією.

Вивчення зовнішніх ринків більш трудомістке та складне, вимагає більшого обсягу інформації із різних джерел. Для ефективної роботи на зовнішньому ринку необхідно врахувати вимоги зовнішнього середовища: особливості діючого законодавства, міжнародні правила, особливості валютно-фінансових розрахунків тощо. Програма комплексного аналізу зовнішнього ринку залежить від особливостей товару, обсягів експорту, видів діяльності підприємства.

Основні розділи маркетингового дослідження зовнішнього ринку:

1. Вивчення попиту, тобто виявлення потреби у товарі, рівень купівельної спроможності, вимоги до товару, чинники і перспективи зміни попиту на товар, розрахунок показника місткості ринку. При аналізі попиту необхідно ретельно вивчити вимоги покупців до товарів, що є на ринку, серед яких вимога високої якості, надійності, після продажного обслуговування, додаткових послуг, використання товарного знака фірми, вимоги до упаковки, маркування тощо.

2. Вивчення пропозиції включає кількісну оцінку товарів на місцевому ринку, імпорту і експорту товару, зміни його запасу.

Пропозиція товару = Виробництво + Імпорт - Експорт + Залишки

Структура пропозиції, тобто ступінь оновлення асортименту, звичайно постійно змінюється. Тому при вивченні пропозиції конкурентного товару проводять аналіз стану і тенденції відповідного світового ринку товарів (удосконалення товарів, поява перспективно нових товарів і способів їх виробництва).

Основні показники, що впливають на зміну пропозиції товару, це: обсяг капіталовкладень у будівництво, реконструкцію та модернізацію виробництва, обсяг виробництва, величина відвантаження, запаси товарів на складах у виробника і посередника та можливість їх доставки на ринок, розміри і структура витрат на науково-дослідні розробки.

Для визначення пропозиції товару важливе значення має оцінка діяльності фірм-конкурентів, для чого аналізують:

– обсяги та долю продаж конкурентів на досліджуваному ринку;

– характеристику їх продукції, асортимент, використання товарного знаку, упаковка тощо;

– практику руху товару і політику збуту: склади і їх розміщення, транспортування, умови зберігання та доставки, види торгових посередників, витрати на реалізацію;

– види та характер фірмових послуг, що супроводжують купівлю товару (доставка, монтаж, комерційний кредит, комерційне обслуговування та ін.);

– форми та методи комерційної діяльності та стимулювання продаж та витрати на ці напрямки;

– інноваційна діяльність, виробнича та технічна політика, рівень виробничих витрат;

– фінансовий стан конкурентів та їх здатність захищати та утримувати свої позиції на ринку, платоспроможність та ефективність.

В сучасних умовах можна виділити три основні способи проникнення на зарубіжні ринки:

1. Створення власної збутової мережі використовується переважно при великих обсягах експорту, що дозволяє окупати витрати на її створення.

2. Використання незалежних торгових та збутових посередників.

Цей спосіб доцільний при освоєнні нових ринків, коли обсяги продаж невеликі або необхідні супутні додаткові послуги при продажі. Часто великі компанії використовують цей спосіб на початкових етапах освоєння ринку, потім намагаються перетворити незалежну систему збуту в залежних посередників, формуючи вертикальні маркетингові структури.

3. Виробництво товару (повністю або частково) в країні, ринок якої планується завоювати.

Джерела інформації та основні завдання аналізу зовнішньо – економічної діяльності підприємств

Вивчення оперативної та фінансової звітності зарубіжних фірм-партнерів дозволяє виявляти тенденції їх розвитку, оцінити економічні і фінансові можливості, а також науково-технічний рівень продукції, що виробляється та її конкурентну здатність. Все це визначає умови контракту. Навіть якщо контрактні умови однакові, то все ж співробітництво з однією фірмою може бути більш вигідним, ніж з іншою. Крім того, аналіз показників діяльності зарубіжних фірм дає можливість виявити її зацікавленість у встановленні ділових відносин з вітчизняними партнерами, оцінити їх платоспроможність і кредитоздатність.

Важливо визначити і ділове обличчя, престиж фірми, її надійність. Авторитет фірми, навіть малої, звичайно добре відомий у діловому світі.

Найбільш повну інформацію можна отримати про акціонерні товариства, оскільки згідно з законом вони щорічно публікують звіти про свою діяльність у періодичних виданнях або окремих брошурах. Фірми з іншою правовою формою не підпорядковані публічній звітності, але часто з метою реклами вони публікують результати своєї фінансово-господарської діяльності.

Річний звіт зарубіжної фірми включає такі основні розділи: виробництво і реалізація продукції по основним товарним групам (у тому числі – обсяг зарубіжних операцій); обсяг і основні напрямки капіталовкладень; науково-дослідна діяльність; зміни в організаційній структурі; керівний склад; основні дочірні кампанії; фінансові показники діяльності.

Фінансова звітність, її структура і характер інформації, регламентується законом.

Фінансовий звіт – важлива і обов’язкова частина річного звіту. Основними фінансовими документами зарубіжних фірм є баланс і рахунок прибутків і збитків.

У річних звітах фірм, крім фінансових звітів, наводяться основні показники за ряд років, показники прибутковості.

Основні задачі зовнішньо - економічної діяльності будь – якого підприємства:

1. Оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань по контрактам з іноземними партнерами.

2. Характеристика динаміки (розвитку) ЗЕД підприємства за ряд років.

3. Оцінка ефективності використання коштів, що задіяні у ЗЕД підприємства – це найбільш складна і центральна задача аналізу, що вимагає дослідження руху і обороту оборотних коштів, витрат на здійснення ЗЕД.

4. Оцінка фінансових результатів ЗЕД.

5. Характеристика фінансового стану, платоспроможності і рентабельності підприємства.

Оцінка основних показників діяльності фірми

Кількість показників, що характеризують результати діяльності фірми, дуже велика. Тому доцільно їх порівнювати в динаміці та з аналітичними показниками інших фірм чи галузі.

Аналізовані показники поділяють на абсолютні і відносні.

До абсолютних показників відносяться дані про обсяги реалізації, прибуток, потужність, основні і оборотні кошти.

Відносні показники, це – коефіцієнти, що показують відношення абсолютних показників.

Розглянемо ці показники, що умовно поділені на 4 групи.

Показники економічного потенціалу фірми:

Активи, обсяги продаж, чистий і валовий прибуток, основний і оборотний капітал, капіталовкладення, власний і позичений капітал, капіталізований прибуток, витрати на НДКР, загальна чисельність працюючих, виробнича база і потужність, кількість філіалів (дочірніх підприємств, обсяги виробництва та доля у регіональному (світовому) випуску).

Показники ефективності діяльності фірми.

Ці показники можуть бути абсолютні та відносні.

Основний з них – прибуток – кінцевий результат і основний критерій діяльності фірми. Крім того, до цієї групи відносяться наступні показники:

1. Валовий прибуток = Обсяг чистих продаж - Витрати на виробництво.

2. Обсяг продаж – відображає масштаби діяльності фірми.

3. Відношення обсягу продаж до активів.

4. Відношення обсягу продаж до основного капіталу.

5. Відношення обсягу продаж до оборотного капіталу.

6. Відношення обсягу продаж до матеріальних запасів.

7. Відношення на виробництво до вартості реалізованої продукції.

8. Відношення обсягу продаж загальної чисельності (ПТ).

9. Рентабельності продаж

10. Рентабельність активів

11. Рентабельність основного капіталу

12. Рентабельність власного капіталу

Показники конкурентноздатності фірми.

Під конкурентноздатністю фірми розуміють можливість запропонувати товар, що задовольняє конкурентним запитам споживача на більш вигідних умовах (ціна, кредит, базові умови поставки тощо).

Конкурентноздатність фірми залежить від конкурентноздатності її товару. Чим вище остання, тим більший ефект одержує фірма.

Показники конкурентноздатності фірми: прибуток; обсяги продаж у вартісному і натуральному виразі; відношення прибутку до обсягу продаж; відношення обсягу продаж до вартості запасів; відношення обсягу продаж до вартості нереалізованої продукції; відношення обсягу продаж до суми дебіторської заборгованості; завантаженість виробничих потужностей; портфель замовлень; витрати на наукові дослідження; обсяги і напрямки капітальних вкладень.

Фінансовий стан фірми характеризується платоспроможності і кредитоздатністю.

Платоспроможність – це ступінь фінансової незалежності фірми від зовнішніх джерел фінансування і здатність у певні строки погашати свої певні фінансові зобов’язання.

Кредитоздатність – система умов, які визначають спроможність підприємства залучати кредит у різних формах, виконуючи всі пов’язані з ним фінансові зобов’язання в повному обсязі та в передбачені терміни.

Фінансову діяльність фірми характеризують наступні показники:

1. Структура власного капіталу, тобто питома вага (%) акціонерного капіталу, емісійного доходу і капіталізованого прибутку.

2. Коефіцієнт незалежності.

3. Відношення всієї заборгованості до власного капіталу.

4. Відношення власного капіталу до реального, основного ступінь.

5. Відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу.

6. Надходження власних оборотних коштів від операцій у звітному періоді.

7. Коефіцієнт самофінансування поточних капіталовкладень в основний капітал за рахунок коштів від операцій фірми.

8. Коефіцієнт покриття.

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

10. Коефіцієнт поточної ліквідності.

Аналіз поточних результатів зовнішньо - економічної діяльності

Аналіз поточних результатів господарської діяльності власного підприємства полягає у оцінці його економічного потенціалу, загальних результатів господарської діяльності, фінансового стану, ефективності виробничої і зовнішньоекономічної діяльності за досліджуваний період. Аналіз проводиться шляхом порівняння та визначення динаміки показників: активів, основного капіталу, кількості і вартості продукції, наявності виробничих потужностей та їх використання як в країні, так і за кордоном; чисельності працюючих, витрат і собівартості продукції, прибутку та його використання.

Важливе значення має аналіз показників ефективності діяльності підприємства: продуктивності праці, фондовіддачі, фондорентабельності, загальної рентабельності, рентабельності випуску продукції, оборотності коштів.

Першочергове значення в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства має оцінка конкурентноздатності продукції. Оцінка конкурентноздатності товару, що планується на експорт, складається з 3-х етапів:

– аналіз ринку і вибір найбільш відповідних зразків в якості бази порівняння;

– вияв системи параметрів порівняння;

– визначення інтегрального показника конкурентноздатності.

Для цього обчислюють індекси відповідності як відношення фактичного показника, що характеризує досліджуваний параметр, до бази порівняння. Параметричні індекси можна обчислювати для жорстких і м’яких параметрів. Для більш точної оцінки можна залучати експертів – спеціалістів і оцінювати конкурентноздатність за сумою балів.

Цей показник повинен бути ≤1, так як недоцільно пропонувати товар, що задовольняє потребу > 100%.

Оцінка ступеня задоволення товару потребам покупців обчислюється за допомогою зведеного параметричного індексу Іn:

n

Іn = aі · Іі,

і=1

де aі – питома вага і-того параметричного індексу, що відображає ступінь важливості даного параметра; Іі – значення параметричного індексу і-го параметра; n – кількість параметрів виробу.

Аналогічно обчислюється зведений індекс конкурентноздатності за економічними параметрами (вартісними).

Обчислення зведених індексів споживацьких і економічних параметрів дає можливість обчислити інтегральний показник відносної конкурентноздатності К нашого товару у порівнянні з товаром зразком:

К =

Іn

Ie

Якщо К > 1.0 – то досліджуваний товар перевищує по конкурентноздатності зразок;

К = 1.0 – на однаковому рівні із зразком;

К < 1.0 – поступається зразку.

Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Суть методики полягає у визначенні показників економічного ефекту як різниці між результатом і витратами та економічної ефективності як відношення результату і витрат.

1. Економічний ефект експортуЕ):

ЕЕ = ВВФ + ВП - ВЕ

де ВВФ – відрахування в валютний фонд, в грн. по курсу на дату надходження валюти; ВП – виручка від обов’язкового продажу валюти, грн.; ВЕ – повні витрати підприємства на експорт, грн.

2. Економічна ефективність експорту Е1:

Е1

=

ВВФП

ВЕ

Показники Е1 і ЕФ доцільно обчислювати відносно кожного контракту з метою вибору найбільш оптимального значення, а також при аналізі ЗЕД за минулий період і при плануванні ЗЕД на майбутній період.

3. Відношення обсягу експортованих товарів до їх собівартості

Е2

=

ОЕ

СЕ

де ОЕ – обсяг експорту у внутрішніх цінах, грн..; Се – собівартість експортних товарів, грн.

4. коефіцієнт ефективності експортованих товарів:

Е3

=

ВВФ + ВП - ВЕ

*

ВВФ + ВП

*

100

ОЕ + ВП

КЕКС

де КЕКС – середньорічна вартість ОВФ і оборотних коштів, що використовують при виробництві експортної продукції, грн.

Якщо Е1 > 1 і Е1 > Е2, то експорт є економічно вигідним для підприємства. Е3 визначає рівень ефективності експортованих товарів: добуток частки доходу від експорту і оборотності авансованого на експорт капіталу. Чим вищі ці дві складові, тим більш вигідний експорт.