11.4. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Спроможність підприємства вчасно розраховуватись з поточною заборгованістю, розширювати діяльність, підтримувати платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан. Фінансова стійкість забезпечує стабільну платоспроможність на перспективу, в основі якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів і витрат та грошових потоків.

Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Фінансово стійким є такий господарський суб'єкт, котрий за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи (основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобов'язаннями в зазначений термін .

На фінансову стійкість підприємства впливають такі фактори:

• стан підприємства на товарному ринку;

• конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг);

• ділова репутація підприємства;

• залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів;

• наявність неплатоспроможних дебіторів;

• ефективність господарських і фінансових операцій.

Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства та завдяки ефективному їх використанню сприяє безперервному процесу виробництва і реалізації продукції.

Завдання аналізу рівня фінансової стійкості підприємства:

• складу і розміщення активів господарського суб'єкта;

• динаміки і структури джерел фінансових ресурсів;

• наявності власних оборотних коштів;

• кредиторської заборгованості;

• наявності і структури оборотних коштів;

• дебіторської заборгованості;

• платоспроможності.

Аналіз складу і розміщення активів господарського суб'єкта проводиться на основі таблиці порівняльно-аналітичного балансу за статтями активів.

Далі аналізують динаміку та структуру джерел фінансових ресурсів. Зростання частки власного капіталу позитивно характеризує роботу підприємства і сприяє підвищенню стійкості його фінансового стану.

Досягнення стійкого фінансового стану можливе при достатності влас­ного капіталу, ефективному використанні активів, достатньому рівні рентабель­ності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при до­статній ліквідності, стабільних доходах і широких можливос­тях залучення позикових коштів. Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має бути гнучка структура капіталу, вміння організувати його рух у та­кий спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Аналіз фінансової стійкості заснований головним чином на відносних показниках-коефіцієнтах (раціональний аналіз), які можна по­рівнювати:

• із загальноприйнятими “нормами” для оцінювання ступе­ня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

• з аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити сильні й слабкі сторони підприємства та його можливості;

• з аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення фінансового стану.

Стійкість фінансового стану підприємства в чому залежить під оптимальної структури джерел капіталу (від співвідношення власних і позикових коштів), від структури активів підприємства і, в першу чергу, від співвідношення основних і оборотних коштів, а також від рівноваги активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою. Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства, наведені в табл.11.5.

Таблиця 11.5

Зміст та розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість

Назва показника	Зміст	Розрахунок на основі балансу
1	2	3
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії, концентрації власного капіталу) , КАВТ	Показує частку власного капіталу у загальній сумі джерел коштів (валюті балансу)	КАВТ =
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу, ККПК	Показує частку позикового капіталу у загальній сумі джерел коштів (валюті балансу)	ККПК =
Коефіцієнт фінансової залежності, КФЗЛ	Показує, яка сума коштів припадає на одиницю власного капіталу, обернений до Кфн	КФЗЛ =
Коефіцієнт концентрації поточної заборгованості, ККПЗ	Показує , яку частину активів сформовано за рахунок поточної заборгованості	ККПЗ =
Коефіцієнт фінансового левериджу (фінансового ризику), КЛФР	Показує співвідношення залученого і власного капіталу, обернений до Кфс	КЛФР =

Продовження табл. 11.5

1	2	3
Коефіцієнт фінансової стійкості (забезпечення загальної заборгованості власним капіталом), КФСТ	Показує співвідношення власного і залученого капіталу	КФСТ =
Коефіцієнт забезпечення запасів власним капіталом, КЗЗВ	Характеризує суму власного оборотного капіталу на одиницю запасів	КЗЗВ =
Коефіцієнт забезпечення виробничих запасів власним капіталом, КЗЗК	Характеризує суму власного капіталу на одну грошову одиницю виробничих запасів	КЗЗК =
Коефіцієнт маневреності оборотних активів, КМАН	Характеризує суму власного оборотного капіталу на одну грошову одиницю оборотних активів	КМАН =
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, КМВК	Характеризує суму власного оборотного капіталу на одну грошову одиницю власного капіталу	КМВК =
Коефіцієнт маневреності позикового капіталу, КМАК	Характеризує суму власного оборотного капіталу на одну грошову одиницю позикового капіталу	КМАК =

Коефіцієнт фінансової стійкості - це співвідношення власних і позичених коштів:

К_ФСТ = ВК / (ДК_З + ПК_З) ,

де К_ФСТ - коефіцієнт фінансової стійкості, ДК_З - довгострокова кредиторська заборгованість, тис. грн., ПК_З - поточна кредиторська заборгованість, тис. грн.

Нормативне значення показника - 1. Перевищення власних коштів над позиченими означає, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості та відносної незалежності від зовнішніх фінансових джерел.

Важливою характеристикою стійкого фінансового стану є коефіцієнт маневреності (К_МАН). Він показує, яка частка власних оборотних коштів підприємства перебуває в мобільній формі, що дає змогу вільніше маневрувати цими коштами. Нормативне значення цього показника не менше 0,2. а його від’ємне значення вказує на незабезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Одним із основних показників стійкості фінансового стану підприємства є коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами їх формування (К_ЗАБ), який дорівнює відношенню суми власних оборотних і довгострокових позикових коштів до вартості запасів і витрат. Нормальна межа цього показника становить:

К_ЗАБ > 0,6 - 0,8

Аналіз фінансової стійкості може буди доповнений детальним аналізом забезпеченості і використання оборотних коштів підприємства за їх видами, аналізом обертання матеріальних запасів, дебіторської заборгованості та грошових коштів.

У процесі аналізу фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість, установити її законність і терміни виникнення, виявити нормальну та невиправдану дебіторську заборгованість. На фінансову стійкість підприємства впливає не сама по собі наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух і форма, тобто чим зумовлена ця заборгованість. Дебіторська заборгованість не завжди виникає в результаті порушення порядку розрахунків і не завжди погіршує фінансовий стан підприємства. Тому її не можна повною мірою вважати і відволіканням власних коштів з обігу, оскільки її частина слугує об'єктом банківського кредитування і не впливає на платоспроможність суб'єкта господарювання. Аналіз проводиться за допомогою порівняльно-структурних таблиць.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів. що отримуються у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів. При цьому мається на увазі забезпеченість запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.

Можливе виділення 4-х типів фінансової стійкості.

1. Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, що сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів господарюючого суб'єкта. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних засобів та запасів.

2. Нормальна стійкість фінансового стану, при якій гарантується платоспроможність господарюючого суб'єкта, при цьому вартість запасів господарюючого суб'єкта менша або дорівнює сумі довгострокових джерел формування.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тим, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів.

4. Кризовий фінансовий стан (господарюючий суб'єкт знаходиться на межі банкрутства), коли грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не в змозі покрити навіть кредиторської заборгованості та прострочених позик. Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитам банку, постачальникам, бюджету тощо.

Фінансова стійкість і платоспроможність підприємства взаємопов’язані. Фінансова стійкість забезпечує стабільну платоспроможність на перспективу, в основі якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів і витрат та грошових потоків, тому наступним етапом аналізу фінансової стійкості підприємства є оцінка платоспроможності.